Політична система Бразилії

Бразилія розмаїття регіональних політичних культур. Політика в країнах Північно-Схід (Nordeste) і Північної (Північний) набагато більше залежать від політичної прихильністю з Бразилії, ніж держави Південного (Сул) і Південно-Східної (Sudeste). Бразилія федеративною республікою з 26 штатів і федеральний округ. Конституція 1988 року гранти широкі повноваження федерального уряду, до складу виконавчої, законодавчої та судової гілками влади. Президент займає свою посаду протягом 4 років, з правом переобрання на додатковий 4-річний термін, і призначає його власного кабінету. П'ятнадцять політичні партії представлені в Конгресі. Так як він є загальним для політиків, щоб перейти боку, частка конгресу місць, які займає зокрема зміни сторонами на регулярній основі. Основні політичні партії:

Робоча партія (PT-центру ліворуч)

Ліберальний фронт партія (ПФЛ-праворуч)

Бразильський Демократичний рух партії (PMDB-центр)

Бразильський Соціал-демократична партія (СДПБ-центру ліворуч)

Прогресивна партія (ПП-праворуч)

Бразильський Лейбористська партія (ПТБ-центр-право)

Ліберальна партія (ЛП-центр-право)

Бразильський Соціалістіческая партія (ПСБ-ліворуч)

Народно-соціалістичної партії (ППС-ліворуч)

Демократичної робітничої партії (PDT-ліворуч)

Комуністична партія Бразилії (PCdoB-ліворуч)

Президент Лула був знову обрала 29 жовтня 2006 в другу перемогу раунд з більш ніж 60% голосів, за Geraldo Alckmin з СДПБ. PT-учасниця Лули не вдалося завоювати більшість в будь-якій верхньої або нижньої будинків в одночасних виборів до законодавчих органів, і будуть змушені сформувати коаліцію з центристською партією PMDB - яка отримала більшість місць в нижній палаті і може в кінцевому підсумку з великим номер в Сенат - та колекція невеликих партій. Однак, партійності слабкий в Бразилії, і він є загальним для політиків, щоб перейти боку, зміна балансу сил у конгресі. PT виграв п'ять із двадцяти семи губернаторів, але опозиція СДПБ залишається під контролем критичних станів Сан-Паулу і Мінас-Жерайс. PMDB, як і в парламентських виборах, отримала більшість губернаторів якоюсь однією партії, контролю семи держав. З-за обов'язкового розподілу доходів держави і муніципальних утворень, передбачених у Конституції 1988 року, бразильський губернаторів і мерів, здійснюють значну владу з 1989 року. З 2003 року адміністрація президента Лули да Сільви стабілізувався обмінний курс і автоматизованого соціальної стабільності і сьогодні Бразилія займає тринадцяту найбільшою економікою на планеті. І Бразилія власності може бути придбана на основі власність і майнові права і заголовок безпеки в той час як податки залишаються на низькому рівні. економіка Бразилії, спираючись на доброякісні міжнародної обстановки, виріс приблизно на 2,9% в 2005 році і 3,7% в 2006 році. (Примітка: На початку 2007 року, Бразильський інститут географії та статистики (Бігс) переглянув свої методології розрахунку валового внутрішнього продукту і оголосила переглянуті дані за 2000-2006 рр..) Стійке зростання в поєднанні з швидко зростаючого експорту, здоровий зовнішній рахунку, помірної інфляції, зниження безробіття і скорочення боргу до ВВП. Президент Лула і його економічна команда впровадили обачною податково-бюджетної і грошово-кредитної політики та проводять необхідні мікроекономічних реформ.

Поточні дані показують, що інвестиція в Бразилії в даний час вельми корисним ринку в які потрібно вкладати кошти. Хоча туристичної інфраструктури та економічний клімат поліпшується швидко в Бразилії, інвестори закликали, щоб зловити цього ринку на самому початку, а ціни залишаються неймовірно низькою і високої віддачі від інвестицій неминучі.