Право/ Административне та фінансове

Асташева Ю.Є.

Криворізький економічний інститут КНЕУ ім. В.Гетьмана

Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб

Необхідність інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб

Розробка концепції реформи адміністративного права і перші кроки впровадження її в життя, викликали потребу наукового забезпечення певних правових категорій та інститутів. Зокрема, інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб, який розвивається та існує в законодавстві нашої держави вже досить тривалий час. Ще з кінця XX століття починається бурхливий розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Підтвердженням цього є насамперед прийняття у 1984 році Верховною Радою Української РСР Кодексу „Про адміністративні правопорушення”, який є чинним й зараз, низки спеціальних законів, постанов, указів. Але, як і раніше, сучасне законодавство має багато прогалин в сфері адміністративної відповідальності саме юридичних осіб, є недосконалим та потребує свого подальшого реформування. Метою роботи є: здійснення аналізу особливостей адміністративної відповідальності юридичних осіб на основі чинного законодавства України, теоретичних розробок науковців, проектів законів та нормативних актів.

Теоретичні та історичні аспекти адміністративної відповідальності юридичних осіб.

Аналізуючи світовий досвід, приходиш до висновку, що багато країн, зіткнувшись з різким зростанням правопорушень юридичними особами (особливо корпораціями), пішли шляхом освоєння інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб. Серед таких країн - Німеччина, Італія і Португалія. Найширшим чином цей інститут використовується і в юридичній практиці Європейського Союзу. Таким чином, простежується певна світова тенденція в рішенні даного питання.

[1, с. 32]

Розвиток інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб в Україні мав місце ще за радянських часів. Зміст адміністративної відповідальності, її суб’єкти визначалися різноманітними нормативно-правовими актами. До 1991 р. питання встановлення адміністративної відповідальності входили до компетенції Союзу РСР і союзних республік. У 1984-1985 роках суб’єкти Союзу прийняли кодекси про адміністративні правопорушення, які стали основою врегулювання відносин, що виникали в сфері адміністративних правопорушень.

Після розпаду Радянського Союзу, його колишні суб’єкти на початку XXI століття, а саме Росія, Казахстан, вирішили за доцільне переглянути норми діючих кодексів про адміністративні правопорушення. Результатом цього перегляду стало прийняття нових кодексів, які більш відповідали існуючим суспільним відносинам в незалежних країнах. На жаль, такого не трапилося в нашій державі, і на початку 20 років XXI століття в Україні діє кодекс, з багатьма змінами та законами, прийнятий у 1984 році.

Поняття адміністративної відповідальності.

Перед тим як перейти до особливостей адміністративної відповідальності юридичних осіб, автор вважає необхідним дати визначення такому поняттю, як „адміністративна відповідальність”.

На жаль, у Кодексі України про адміністративні правопорушення (КпАП) не має визначення поняття „адміністративна відповідальність”. Тому науковці по-різному тлумачать даний термін. Звернемося до словника з адміністративного права, де зазначено: „під адміністративною відповідальністю розуміється самостійний вид юридичної відповідальності фізичних осіб, встановленої законодавчими актами в цілях захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів організацій, охорони природних ресурсів, всіх форм власності, безпеки, охорони громадського порядку, а також порядку здійснення державної влади. . [2, с. 154] Своє розуміння цього питання висуває професор Д.М. Овсянко, який вважає, що адміністративна відповідальність — це застосування державними органами, посадовцями з представниками влади встановлених державою заходів адміністративного покарання до громадян, а у відповідних випадках — і до організацій за порушення законності і державної дисципліни. [3, с. 16]

Юридична особа як суб’єкт адміністративної відповідальності.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, прийнятий у 1984р., передбачає адміністративну відповідальність лише фізичних осіб. Однак практичний досвід довів, що незаперечним фактом сьогодні є те, що діючим законодавством юридичні особи визнані суб'єктами адміністративної відповідальності. На думку В.Стефанюка, це пов'язано з процесом приватизації і появою приватного сектора, що визвало необхідність зосередити в руках держави відповідні механізми адміністративного впливу на господарюючі суб'єкти. [5, с.54] В Україні інститут відповідальності юридичних осіб стає активно затребуваним і виправданим ще й внаслідок того, що в нашій державі виникає безліч господарюючих суб'єктів (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т.д.), які часто не мають, на відміну від державних підприємств, ясної і формально встановленої структури управління, або приховують її. Як наслідок, виникають труднощі при вирішенні конфліктів із законом і з'ясуванні сфер компетенції співробітників, без чого вельми утруднене залучення до відповідальності безпосередніх винуватців правопорушень. [5, с.50]

У національному законодавстві, а саме у Цивільному Кодексі України зазначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

[6, ст.80]

Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб в Україні та шляхи її вдосконалення.

На сучасному етапі розвитку нашої держави активно йде закріплення на законодавчому рівні механізму правового регулювання адміністративної відповідальності юридичних осіб. Це виявляється в ухваленні нормативно-правових актів, які зокрема регулюють залучення юридичних осіб до адміністративної відповідальності в різних областях суспільних відносин. До таких актів зокрема відносяться: Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7.06.1996; Закон України "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994; Закон України "Про виключну (морську) економічну зону України” від 16.05.1995 та інші. Велика кількість нормативно-правових актів в цій сфері свідчить про те, що адміністративна відповідальність юридичних осіб має тенденцію до глибшого і ретельнішого законодавчого закріплення, так, наприклад, розроблений проект нового Кодексу про адміністративні проступки України, в якому законодавче закріплена адміністративна відповідальність юридичних осіб.

Перш ніж зазначити особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб, на думку автора, потрібно відповісти на питання: „За яких умов юридична особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності?” Звернувшись до КоАП, проаналізувавши його норми, надаємо наступну відповідь: „Юридична особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності, якщо в її діянні виявлені встановлені в законі ознаки елементів правопорушення.” Головним таким елементом є об'єкт адміністративного правопорушення. Загальний об'єкт посягання, відповідно до нині діючого Кодексу – державний та громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління. Кваліфікуюче значення для притягнення до адміністративної відповідальності має родовий об'єкт, який визначається правовими нормами, що вказують на елементи конкретних складів правопорушень юридичних осіб. Наступний елемент – об’єктивна сторона адміністративного правопорушення юридичної особи – це протиправне діяння (дія або бездіяльність), шкода, завдана правопорушенням і причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. С.В.Овчарова наголошує, що саме за наявності шкоди і причинного зв'язку можливо визнати юридичну особу суб'єктом адміністративного проступку й притягнути її до адміністративної відповідальності. [7, с.17]. Але беручи до уваги нині діюче законодавство України, на думку таких авторів як О.Т. Зима, Д.М. Лук’янець, з цим твердженням погодитись важко. Автор підтримає погоджується з ними і вважає, що суб’єкти повинні нести адміністративну відповідальність не дивлячись на відсутність причинного зв’язку.

Особливої уваги заслуговує специфіка наступного елемента правопорушення - суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення юридичних осіб. Б.А. Пугінський висловив думку, яку підтримала і С.В..Овчарова про те, що вину юридичної особи у скоєнні адміністративного проступку слід розуміти як неприкладення юридичною особою зусиль, які допускаються і вимагаються законодавством, для виконання покладених на неї обов'язків, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, а також як невикористання наданих прав і можливостей для усунення причин адміністративного правопорушення [7,с.18]. Адміністративна відповідальність юридичних осіб здійснюється на загальних принципах адміністративної відповідальності, має ознаки, які притаманні адміністративній відповідальності фізичних осіб. Вона встановлюється законами та іншими нормативними актами, норми яких утворюють самостійний інститут адміністративного права. Підставою її є адміністративний проступок - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління [4,ст.9]. Мірою відповідальності є адміністративне стягнення. Адміністративна відповідальність юридичних осіб характеризується оперативністю, застосовується за порушення норм інших галузей права – обслуговує їх; має особливе провадження.

Поряд з цим, адміністративна відповідальність юридичних осіб має свої особливості. Головною особливістю є те, що до адміністративної відповідальності притягають не конкретного громадянина чи посадову особу, а в цілому підприємство, установу, організацію в особі адміністрації підприємства. [1, с.165]. Об'єктивна сторона правопорушень юридичних осіб має тривалий характер проступків і повторюваність.

Д.М. Лук’яненко зазначає, що заходами адміністративної відповідальності юридичних осіб, відповідно до чинного законодавства можуть бути[8, с.13]. :

- фінансові санкції – застосовувані до юридичних осіб в адміністративному порядку стягнення, розмір яких встановлюється у грошовому еквіваленті.

- майнові санкції - застосовувані до юридичних осіб в адміністративному або за клопотанням органу адміністративної юрисдикції, в судовому порядку стягнення, що передбачають перехід права власності на майно, цінні папери, або інші об’єкти цивільних прав без визначення їх еквівалента.

- обмежувальні санкції - застосовувані до юридичних осіб в адміністративному порядку стягнення, що передбачають обмеження дієздатності юридичних осіб стосовно певних видів діяльності.

- організаційні санкції - застосовувані до юридичних осіб в адміністративному або за клопотанням органу адміністративної юрисдикції, в судовому порядку стягнення, що передбачають примусову реорганізацію, або припинення юридичної особи.

Отже, ще однією особливістю адміністративної відповідальності юридичної особи є те, що юридична особа є потенційно деліктоспроможною (тобто здатною нести відповідальність) не тільки в цивільно-правовому, але і в адміністративному аспектах. Адже цивільно-правова відповідальність використовує тільки один напрям впливу на юридичну особу —- винятково через майно. Разом з тим, адміністративна відповідальність охоплює всі вищезазначені напрями впливу.

Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб є досить складним для розуміння. Адже не існує конкретно закріплених норм у єдиному нормативно-правовому акті, що регулювали б відносини в цій сфері. Розкиданість нормативних актів, що передбачають адміністративну відповідальність юридичних осіб, знижує її роль в механізмі боротьби адміністративними правопорушеннями. Але варто зазначити, що законодавці мають певні думки, навіть конкретні проекти у цій сфері, наприклад Проект Кодексу про адміністративні проступки, реєстраційний № 5558 від 26.05.2004, розроблений авторської групою, серед яких відомі науковці у сфері адміністративного права ( С.В.Стефанюк, І.П.Голосніченко, В.Б.Авер`янов та інші ). Проект Кодексу має багато переваг, насамперед те, що він відповідає існуючим у суспільстві відносинам, адже Кодекс про адміністративні правопорушення фактично не відповідає сучасним реаліям. У проекті існує багато нововведень, він передбачає адміністративну відповідальність юридичних осіб, а також види адміністративних стягнень, які можуть бути накладені на юридичних осіб. Крім штрафу пропонується встановити такі стягнення, як обмеження певного виду діяльності, тимчасову заборону певного виду діяльності, конфіскацію товарів, сировини, засобів виробництва та інших предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім предметом адміністративного проступку, грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного проступку; анулювання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності; анулювання сертифіката (свідоцтва). [9]

На жаль, з незрозумілих причин даний проект було відкликано від розгляду у Верховній Раді України. Але, ми сподіваємося, що керівництво держави обов’язково в найближчий час повернеться до питань реформування адміністративної відповідальності юридичних осіб. Адже потрібно зупинити свавілля, яке коїться в цій сфері, запобігти правопорушенням шляхом збільшення суми штрафів, посиленням санкцій.

Список використаних джерел.

1. Бахрах Д.Н, Административное право: Учебник для вузов. - Москва, 1996. - 320с.

2. Словник базової термінології з адміністративного права. - К.: Феміна, 1996.- 696с.

3. Овсянко Д.М. Адміністративна відповідальність та її ознаки // Право України. – 2009.- №5 – с.13-18

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984р. // Відомості Верховної Ради Української РСР - 1984, № 31

5. Стефанюк В., Полосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб і проблеми теорії і практики // Право України. – 2008. – №9.- с.50-62

6. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2004 р. // ВВР – 2003, № 40-44

7. Овчарова С.В. Материально-правовые проблемы административной ответсвенности // Гос. и право. – 2008. – №7. – с.15-26

8. Лук’яненко Д. До проблеми систематизації заходів адміністративної відповідальності юридичних осіб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №11. – с.12-16

9. Проект Кодексу України про адміністративні проступки: реєстраційний № 5558 від 26 травня 2004р. // http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=5558&skl=5