Секція Економічні науки

Підсекція 10.Економіка підприємства

 

Петросянц К.В.

Харківський національний економічний університет

 

ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКІВ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ДЛЯ ВИБОРУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

 

Проведені дослідження методичних підходів до вибору раціональної системи оподаткування виявили недостатність розробок в сфері застосування відносних показників, зокрема показників рентабельності для оцінки вибору системи оподаткування. Так, Ю. Іванов та Л. Карповим [3] з метою зниження податкових ризиків в операціях оплати праці пропонують методику в якій проводиться аналіз впливу показника податкового тягаря на фонд оплати праці на показник рентабельності діяльності підприємства. Наведені показники рентабельності підприємства в цілому можуть бути використані для аналізу впливу обраної системи оподаткування на рентабельність підприємства, однак, виявляється необхідним модифікувати ці показники з урахуванням змін ставок податків та зборів, а також врахувати різницю виручки від реалізації платників 6% та 10% єдиного податку.

Раніш ніж перейти до розрахунку показників рентабельності необхідно звернути увагу на відмінності зазначеного показника для підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування, що полягають в такому. Згідно з Листом Пенсійного фонду України від 01.06.2005 р. [2], а також Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 26.04.2006 р. [1] при визначенні суми нарахувань до Пенсійного фонду України суб‘єкти малого підприємництва – платники єдиного податку мають право їх зменшити на суму, перераховану установам Державного казначейства у складі єдиного податку. Тобто, аналіз показників рентабельності необхідно проводити в двох напрямках:

1) якщо сума сплаченого єдиного податку перевищує суму нарахувань до Пенсійного фонду України, що для платника 6% єдиного податку виражається нерівністю: ,                                                                   (1)

де 0,332 – загальний розмір внесків на соціальне страхування;

     Т – сума витрат на оплату праці, грн.;

     0,42 – розмір відрахувань до Пенсійного фонду України, які перераховуються до цього Фонду установами Державного казначейства у складі єдиного податку;

      0,06 – ставка єдиного податку;

     В – сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства, грн.

або:                                         .                                             (2)

 

Для платника 10% єдиного податку нерівність (2.114) матиме вигляд:

 

,                                (3)

де 0,1 – ставка єдиного податку;

В результаті перетворень отримаємо нерівність:.                        (4)

 

2) коли розмір нарахувань до Пенсійного фонду України перевищує суму єдиного податку:

Для платника 6% єдиного податку: .                                           (5)

Для платника 10% єдиного податку: .                                          (6)

 

Розрахуємо показники рентабельності для загальної та спрощеної системи оподаткування на основі методики Ю. Іванова та Л. Карпова, які з урахуванням змін ставок податків та зборів, різниці виручки від реалізації платників 6% та 10% єдиного податку матимуть наступний вигляд.

Показник рентабельності господарської операції для платника податків на загальній системі оподаткування:

,          (7)

де  - сума ПДВ, грн.;

     1,3703 - загальний розмір внесків на соціальне страхування, які нараховуються на заробітну плату;

     0,25 –ставка податку на прибуток підприємств;

 

Показник рентабельності для платників 6%  єдиного податку:

 

1)     при :

 

; (8)

 

2) при :

 

, (9)

де 1,342 – загальний розмір нарахувань до Пенсійного фонду України і нарахувань до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

 

Показник рентабельності для платників 10% єдиного податку:

 

1) при :

 

;                 (10)

 

2)     при :

 

.               (11)

 

До того ж , необхідно звернути увагу на відмінності умов оподаткування 6% та 10% єдиного податку в частині ПДВ. Оскільки платник єдиного десятивідсоткового податку не є платником ПДВ, що вплине на неможливість отримання його покупцями податкового кредиту, з метою збереження контрагентів, вважається за необхідне знизити ціну реалізації продукції на суму ПДВ (1/6 або 0,1667%), яка за звичайних умов господарювання додається до ціни реалізації продукції. У зв’язку з цим, якщо платником 10% єдиного податку буде надано знижку покупцям, виручка від реалізації зменшиться на 1/6, що в свою чергу вплине на показник рентабельності. Тобто формула для розрахунку показника рентабельності для платника 10% єдиного податку у разі надання знижки () прийме такий вигляд:

 

1)     при  показник рентабельності буде дорівнювати:

 

,        (12)

де  - розмір виручки від реалізації з врахуванням наданої знижки, грн.

 

2)     при , показник рентабельності розраховується:

 

.     (13)

 

Таким чином, можна виділити три інтервали за якими потрібно порівняти функції рентабельності з метою визначення найбільш доцільного варіанту оподаткування:1); 2) ; 3) .

Для цілей даного дослідження розглянемо перший інтервал і визначимо умови за яких малому підприємству вигідна співпраця з покупцями, діяльність яких оподатковується за загальною системою оподаткування, а також з платниками 6% та 10% єдиного податку.

Отже, для інтервалу  показники рентабельності визначаються за формулами: (7); (8); (10); (12). Якщо порівняти ці показники, обчислені за формулами (8) та (12), можна зробити висновок, що на даному інтервалі виявляється доцільним співпраця з покупцем, діяльність якого оподатковується за 6% єдиним податком, ніж робота з платником 10% єдиного податку, оскільки, якщо припустити, що співвідношення показників  та  дорівнюють нулю, то 0,75<0,7733. При збільшенні питомої ваги витрат на оплату праці у виручці від реалізації (трудомісткості) зниження рентабельності в цих варіантах оподаткування відбувається однаково (1,0103=1,0103). Проте, при збільшенні питомої ваги матеріальних витрат у виручці від реалізації (матеріаломісткості), у платника 6% єдиного податку показник рентабельності зменшується повільніше, ніж у платника десятивідсоткового податку. Внаслідок цього для визначення раціонального способу оподаткування виявляється доцільним порівняння показників рентабельності, які обчислюються за формулами (7), (8) та (10). Оскільки залежності показників лінійні без точок перегинів, можна порівняти їх значення на краях інтервалів. Так, при Т=0, вони приймуть такий вигляд:

 

;                                      (14)

;                                         (15)

.                                                     (16)

 

Результати порівнянь наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Залежність показника рентабельності від системи оподаткування за при Т=0

 

Якщо Т=0,0759 значення показників рентабельності приймуть вигляд, (рис.2.2):

;                                        (17)

;                                            (18)

.                                                       (19)

Як показують дані рис. 2.1 та 2.2 при , якщо покупець не є платником ПДВ, то до точок перетину показників рентабельності РЗАГ та Р10% виявляється раціональним використовувати єдиний десятивідсотковий податок, а після – загальну систему оподаткування. Точки перетину при різних значеннях Т знаходяться в інтервалі .

Таким чином, за результатами проведених розрахунків можна зробити такі висновки.

Рис.2.2 Залежність показника рентабельності від системи оподаткування при Т=0,0759

Якщо значення трудомісткості менше, ніж 7,59%, а значення показника матеріаломісткості нижче за 71%, виявляється доцільною продаж продукції платнику 6% єдиного податку. Проте, коли значення матеріаломісткості певищує 71%, більш вигідним є співпраця з платником податків на загальній системі оподаткування. При цьому реалізація продукції платнику 10% єдиного податку за таких значень показників трудомісткості та матеріаломісткості не є доцільною. Наступним варіантом є визначення рентабельності підприємства – платника єдиного податку у разі, коли розмір нарахувань до Пенсійного фонду України не перевищує суму єдиного податку, що буде являтися напрямком проведення подальших досліджень.

Література:

1. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 26.04.2006 р. № 3158 //  Бухгалтерія. –  2006. –   № 22. –  С. 37 - 39.

2. Лист Пенсійного фонду України від 01.06.2005 р. № 6320/04 //  Бухгалтерія. –  2006. –   № 22. –  С. 37 - 39.

3. Иванов Ю. Б., Карпов Л. Н. Направления минимизации налоговых рисков в операциях оплаты труда //  Бизнес Информ. –  2006. –  № 1-2. –  С. 81 – 85.