Альшаєва О. М.

Донбаський державний технічний університет, Алчевськ

РЕАЛІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ

Реалії – слова, що позначають предмети, процеси та явища, характерні для життя та побуту певної країни, але не відзначаються науковою точністю визначення, властивою термінам.

Розподіл слів-реалій (або просто реалій) на неологізми та архаїзми, з лінгвістичної погляду, є дуже важливим критерієм, хоча й не є постійним. Непостійний характер цієї класифікації підтверджується наступним. Радикальні зміни в суспільстві на рубежі останніх століть, а особливо ХХI століття, зробили безпосередній вплив на семантичну трансформацію реалій або так званих реалій американізмів. Активізація процесу розширення семантики мов виявляється в процесі проникнення елементів однієї мови в іншу, з однієї сфери в іншу (детермінологізація, елімінація первинного значення і ін.), в переході слів з екзотичної лексики в повсякденну. Тобто відбувається певний перехід реалій з однієї категорії в іншу. Розподіл реалій на неологізми та архаїзми дозволяє прослідкувати шлях становлення реалії як явища у мові та її розвиток.

Наприклад реалія американізм блокбастер (англ. block-buster); розм. 1. бомба великого калібру; 2. кіно; дорогий кінофільм, відмінний пишнотою постановки; 3. спекулянт міською нерухомістю (будинками, ділянками). В російській та українській мовах слово “блокбастер” здобуло поширення в другому значенні, яке послужило підставою для оцінного осмислення його в мікро текстах преси як шалено дорогих ” (фільмів). Ця реалія з’явилася на при кінці ХХ сторіччя, з появою на території колишнього Радянського Союзу Голлівудських фільмів. Одразу після своєї появи реалія блокбастер стала неологізмом – тобто реалією актуальною на певний часовий проміжок. Зараз же вона втратила свою новизну, та стала майже повністю адаптованою до української мови. Наступний етап розвитку цієї реалії – втрата своєї життєздатності, тобто вона перетвориться на реалію архаїзм. Подібні процеси носять регулярний характер і сприяють успішному освоєнню неологізмів англійського походження мовою-реципієнтом.

Надбання високої словотворчої активності реалій прискорюється ще й появою на сторінках преси великої кількості реалій американізмів, або англіцизмів. І це не дивно, бо саме стиль засобів масової інформації робить значний внесок до появи та розповсюдження реалій, бо саме в ньому (та в декількох інших функціональних стилях мови) спостерігається найбільша концентрація слів-реалій. Беручи до уваги денотативне й конотативне значення реалій як мовних засобів, вони можуть бути вжиті як у позивному так й в негативному ставленні до події чи явища, через надзвичайну забарвленість та експресивність висловлювання.

Специфічні задачі опозиційної преси (різке критичне освітлення соціально-політичних реалій, пропаганда) впливають на особливості стилю газет і журналів, форму подачі інформації, характер використовування лексичних одиниць в текстовому матеріалі. Достатньо часто привертаючи іншомовні одиниці, тобто реалії, в контекст, автори вважають за краще використовувати їх перш за все для викриття неприйнятних для них політичних і економічних явищ в житті соціуму. Цим пояснюється тенденція до вживання реалій англіцизмів опозиційною пресою в експресивній функції при майже повному ігноруванні інформативної. В цілому англіцизми авторами даної преси сприймаються не просто як реалії неологізми, а як символи ворожого миру. Тому відношення до них не менш негативне, ніж до реалій, які вони позначають. Саме виходячи з такого сприйняття, автори-опозиціонери використовують ті дискурсивні прийоми, які володіють найбільшим "ефектом відчуженості”, містять суб'єктивно-негативну оцінку проблематики, що торкнеться в мікро тексті.

На сторінках неопозиційної преси англо-американізми уживаються в основному в інформативній функції, яка сприяє освоєнню неологізмів в мові-реципієнті. Вживання неологізмів при цьому часто супроводжується роз'яснювальним коментуванням автора публікацій. Тобто використанням одного з засобів перекладу слів-реалій, а саме - комбінована реномінація.

Дев’ять засобів (транскрипція та транслітерація, гіперонімічний переклад, дескриптивна перифраза, калькування, комбінована реномінація, транспозиція на конототивному рівні, метод уподібнення, контекстуальне розтлумачення реалій та віднайдення ситуативного відповідника) не є повним списком перекладу реалій. Кожен перекладач сам повинен оцінити, уважно вивчити та виділити свій власний «набір засобів перекладу». Треба розуміти, що при перекладі відбувається адаптація тексту до нового отримувача, котра є причиною змін в інформації, що міститься в ісходному тексті. Врахування функціональної ролі, яку відіграє реалія в тому чи іншому повідомленні, є найважливішим принципом прагматичного аспекту перекладу. Однак не завжди вдається зберегти реалію, або замінити її еквівалентом іншої культури. Особливо часто це спостерігається при передачі реальних конкретних асоціацій з певним предметом, що складає специфіку лексичного значення слова.