Економічні науки/ 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

 

Магістр  Діденко І.С.

ДВНЗ УАБС НБУ, Україна

Фінансові ризики – виклик для України

 

     Проблема існування фінансових ризиків завжди займала досить значне місце в функціонуванні економіки любої країни, зокрема країни, що розвивається. Значний вплив фінансових ризиків не оминув і Україну, та ще більш посилився в період економічної кризи. Саме на сьогодняшній день система управління фінансовими ризиками знаходиться в «піковому» становищі  та є досить популярною, адже економічна ситуація, що склалася в країні потребує професійного втручання учасників даної системи. В період кризи як підприємства, так і країна вцілому намагаються як умога ефективніше спрогнозувати вплив різного роду ризиків та знайти найоптимальніші шляхи для подолання ситуції, що склалася.  Зрозуміло, що ситуацію необхідно виправляти, і саме в цьому постає проблема. Адже існує досить велика кількість факторів, що уповільнують ефективну діяльність щодо управління фінансовими ризиками. На нашу думку перш за все таким фактором є недосконалість законодавчої бази України в цій галузі та недостатня підтримка з боку держави.

     Фінансова криза виникла саме там, де мало місце недостатне регулювання і вона вдарила по досить таки потужним та складно структурованим продуктам.Саме ці продукти використовувались міжнародними фінансовими інститутами, зокрема банками, і через провадження різного роду операцій потрапили в банківську систему України. В результаті - остання мала проблеми з ліквідністю, з переповненням своїх балансів надто ризиковими продуктами. Одночасно з банкрутством багатьох закордонних компаній, які були постачальниками кредитних ресурсів для України, почався крах і національних компаній та банків. Виникла досить значна нестача ліквідності всередині країни, проблеми фінансування промислового виробництва та проблема світового перевиробництва. Все це зумовило зупинку економічного зростання, потребу в залученні додаткових фінансових ресурсів на неприйнятних для України умовах, та певним чином зменшення оборотів промислового виробництва.

     Всі ті ризики, до яких економіка України впритул наблизилася в період кризи можна поділити на :

-         ціновий ризик;

-          ризик процентної ставки;

-         валютний ризик;

-          кредитний ризик;

-         системний ризик.

     Ведучи мову щодо  промисловості України, зокрема металургічної, слід зауважити що основною проблемою в цій галузі постає валютний та ціновий ризики. Саме ці ризики мають самі непередбачувані наслідки, а також вони є досить складно прогнозованими. Щодо банків, то значна їх кількість залежать від закордонних фінансових ресурсів, а також значна їх кількість належать потужним міжнародним корпораціям, які в умовах кризи не можуть надавати потужну фінансову допомогу, яку вони потребують. Саме в цих умовах постає питання про негативний вплив кредитного чи банківського ризику. Адже в умовах сучасної економіки та недостатнього розвитку національного фондового ринку питома вага підприємств та фінансових організацій здійснюють свою діяльність залучаючи кредитні ресурси. Як показує практика, значна кількість банківських ризиків виникає саме через недостатність мониторингу та прийняття негайних мір для подолання ризику. Також в існуючих умовах для банків досить ефективним було б здіснювати купівлю чи продаж фючерсних контрактів, які б дозволили уникнути проблем, що виникають в результаті коливань курсів при роботі з клієнтами. Також для України було б доцільно перейняти практику закордонних центральних банків в здійсненні СВОП операцій. В основі данної операції лежить обмін однієї вальти на іншу в певний проміжок часу, іншими словами  операції СВОП не створюють непокритої валютної позиції тому, що обсяги  вимог та зобов’язань банку в іноземній валюті співпадають. Одним з шляхів в подоланні кризи для України є налагодження ефективної та системної роботи банківського сектору. Розробка нової системи надання кредитів юридичним та фізичним особама на прийнятних умовах забезпечить ефективне функціонування підприємств, а тим самим і поступове економічне зростання України вцілому.

     На привеликий жаль в Україні сьогодні не налагодженно ефективної системи функціонування товарної біржі, а отже і не створено товарних інструментів, за допомогою яких можна було б уникати цінових ризиків.

       Проблема управління вказаними вище ризиками, зменшення витрат внаслідок непередбаченої діяльності ринку може бути вирішена, як один  із варіантів, завдяки системі попереднього мониторингу ризиків та хеджування. При хеджуванні, (від англ. «hedging» - страхування від можливих втрат) використовуються такі інструменти, як ф’ючерсні та форвардні контракти, СВОПи та опціони. Отже, використання хеджування,як одиного із методів прогнозування та страхування від валютних ризиків, має наступні переваги:

-         відбувається суттеве зниження цінового ризику, що підвищує стабільність діяльності та мінімізує коливання прибутку, через коливання товарних цін чи валютних курсів;

-         хеджування полегшує фінансування підприємства ( тут мова йде про те, що банк надасть більший кредит та на більший термін тому підприємству, що захеджувало свої фінансові ризики, тим самим банк надає перевагу більш надійному клієнту, що вчасно погасить кредит);

-         хеджування не перехрещується зі сталими операціями – забезпечується захист цін без необхідності змінювати політику запасів чи влізати в негнучку систему форвардних відносин;

-         ефективна система хеджування зменшує ризик, одночасно зменшуючи витрати. Хеджування збільшує капітал, зменшує вартість використання ресурсів та стабілізує фінансові потоки;