Федорчук Альона

Наук.кер.: Круць А.В.

Буковинська державна фінансова академія

М. Чернівці

Міграція робочої сили, та її вплив на Чернівецьку область

В сучасних умовах домінуючою тенденцією у міжнародних економічних відносинах України є інтеграція у світове господарство, однією з форм якої виступає міжнародна міграція робочої сили. У світі все більшого поширення набуває переміщення трудових ресурсів, зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними та релігійними чинниками. Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції актуалізує дослідження процесу залучення України до міжнародної міграції робочої сили та її впливу на розвиток національної економіки.

Найвагомішою причиною, яка зумовлює трудову міграцію переважно в економічно розвинені країни, є зростаючий попит на дешеву робочу силу, кращі умови праці та якість життя, економічні кризи в країнах походження мігрантів. У світі близько 200 мільйонів осіб та членів їх сімей беруть участь у міжнародній міграції трудових ресурсів. За різними оцінками, від 2 до 5 мільйонів українців постійно чи тимчасово перебувають за кордоном, причому еміграція відбувається на тлі критичного загострення демографічної кризи, яка, на відміну від інших постсоціалістичних країн, супроводжує трансформаційну кризу і посилюється нею. Саме тому проблема трудової міграції з України набуває особливої актуальності, особливо в контексті конкурентоспроможності вітчизняного людського капіталу та економіки загалом.

Проблеми трудової міграції та питання, що стосуються підвищення конкурентоспроможності національної економіки України досить широко висвітлені у світовій економічній літературі.

Вагомий внесок у дослідження теорії і практики міжнародної трудової міграції, нормативно-правових аспектів регулювання міграційних процесів в умовах перехідної економіки зробили провідні вітчизняні вчені А.Киреев, В.В.Козик, М.П.Панкова, Г.П.Овчинников, Е.Ф.Сутырин, Б.Одягайло, А.І.Малютін, І.Ю.Щебликіна, О.В.Поліщук, Г.П.Балабалова.

Проте, теоретичні положення досліджень економістів розвинених країн концентруються переважно на оцінці позитивних і негативних ефектів імміграції. Вітчизняні вчені більшою мірою висвітлюють негативні наслідки міграції та її загрози для безпеки національної економіки. Недостатньо дослідженими залишаються питання впливу міжнародної трудової міграції на розвиток людського капіталу у контексті посилення або послаблення його конкурентоспроможності, особливо на сучасному етапі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС).

До найважливіших результатів трудової міграції треба віднести зменшення напруги на ринку праці. Показник реального безробіття, розрахований за методологією МОП, в Україні сягає 11,1% . Важко підрахувати обсяги інвестицій, які отримує Україна завдяки заробітчанству. За деякими оцінками, середньомісячні доходи громадян, які працюють за кордоном, сягають 2 млрд. грн., що можна порівняти з третиною номінальних грошових доходів усього населення . На думку інших фахівців, вони становлять 4 – 6 тис. доларів США на одного мігранта на рік . Множення цієї цифри навіть на мінімальну оцінку кількості заробітчан дає результат у 5 млрд. доларів. Наприклад, у Чернівецькій області, охопленій значною трудовою міграцією, кількість укладених шлюбів на тисячу населення у порівнянні з 1990 р. скоротилася в 1,3 разів. Водночас, абсолютна кількість розлучень збільшилася майже у півтора рази.Ще більш складною сімейною проблемою, яка переростає у соціальну, є виховання дітей мігрантів, залишених в Україні, особливо у випадках тривалої відсутності обох батьків. Як наслідок, Україна стикається з новим видом соціального сирітства, необхідністю брати під державну опіку частину дітей мігрантів. Оцінюючи результати трудової міграції, важливо враховувати перспективи її розвитку. Як доводять соціологічні дослідження, орієнтація на виїзд за кордон для постійного проживання більше притаманна особам, які мають досвід трудової міграції, ніж тим, хто такого досвіду не має, а з числа заробітчан – тим мігрантам, котрі частіше і довше перебували за кордоном. Таким чином, трудова міграція виступає фактором, що підвищує ризик еміграції. Тобто, нинішні тимчасові поїздки на заробітки у майбутньому можуть перетворитися у незворотні втрати населення.

Стійка тенденція трудової міграції з України призводить до негативних наслідків в економіці України. Насамперед, це виїзд за кордон висококваліфікованої робочої сили, (так званий «відтік умів») та наукових кадрів. За експертними оцінками, витрати на підготовку одного фахівця з повною вищою освітою в Україні становлять близько 20 тис. доларів США. За даними Державного комітету статистики України, впродовж останніх десяти років з а кордон емігрували 574 доктори наук та близько тисячі кандидатів наук, третина з них – перспективні фахівці молодше 70 років. [8]

Проте, поряд з негативними наслідками трудова міграція в Україні має і свої позитивні наслідки. Насамперед – це додаткові надходження у країну коштів, зароблених трудовими мігрантами. Близько 8,7 млрд. доларів США надійшло в Україну за 2007 рік від українських заробітчан за кордону, що практично дорівнює обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну з 2007р.

На 2008 рік, за різними джерелами за кордоном перебувало понад 7 млн. громадян України. Основна кількість наших мігрантів зосереджена в країнах Європи та Америки: Аргентина – 100тис осіб, Бразилія – 150 тис. осіб, Великобританія – 70 тис. осіб, Греція – 20тис. осіб, Іспанія – 400тис. осіб, Канада – 150 тис. осіб, США – 500 тис. осіб, Польща – понад 400 тис. осіб, Туреччина – 30 тис. осіб та ін. [9]

З усієї кількості громадян України за кордоном перебуває легально близько 500 тис. осіб, а решта – нелегально.

За даними Міністерства праці та соціальної політики, передовиками у постачанні дешевої робочої сили є чотири області: Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька. Вихідці з цих регіонів переважно виїжджають на південь Європи – Грецію, Італію, Португалію, Іспанію, а також Чехію і Польщу.

Зазначимо міграційний рух населення України по даних областях за січень – березень 2009 року :

№	Область	В межах України			Зовнішня міграція
		Число прибулих	Число вибулих	Приріст	Число прибулих	Число вибулих	Приріст
1.	Івано-Франківська	2701	2723	-22	124	85	39
2.	Закарпатська	1555	1684	-129	59	152	-93
3.	Львівська	5858	6323	-465	94	128	-34
4.	Чернівецька	2188	2085	103	134	46	88

Виходячи з зазначених даних можна зробити висновок, що за даний період, згідно з даними Державного комітету статистики України, найбільша кількість осіб виїхали за кордон з Чернівецької області (128 осіб), а найбільше осіб прибуло в Закарпатську область (152 особи).

Завдання управління міграцією, особливо її зовнішніми формами полягає не в тому, щоб зводити бар’єри через систему адміністративно-обмежувальних заходів, які не дають можливості мігрантам потрапляти в розвинені країни, а в тому, як на основі дотримання прав людини та гуманітарних принципів управляти міграційними потоками населення з врахуванням інтересів держави і країн чи регіонів, які приймають мігрантів

Список використаної літератури:

1. Киреев А. Международная экономика, - М.,1997;

2. Козик В.В., Панкова М.П. «Світове господарство та міжнародні економічні відносини» Львів , 2001;

3.Овчинников Г.П. Международная экономика, Санкт-Петербург, 1999;

4. Одягайло Б. Міжнародна економіка:навч.посібник.-К.:Знання.-2005.

5.Малютін А.І. Трудова міграція України: тенденції розвитку//Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008.-№2.

6.Щебликіна І.Ю. Роль України в міжнародних міграційних процесах// Держава та регіони.-2008.

7. Балабалова Г.П. Трудова міграція в Україні в умовах глобалізації // Держава та регіони.-2008.

8.Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua

9.www.kmu.gov.ua-державний сайт Кабінету Міністрів України.