Пісня С. С.
Наук. керівник Моргунова Т.І.
Херсонський національний технічний університет, Україна
БАГАТООБОРОТНА ТАРА: ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ В ТОРГІВЕЛЬНИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ
Вступ. Ця тема є досить
актуальною, адже на сьогоднішній день більшість товару продається та надходить
у тарі. Тара – це
предмети, призначені для упакування, зберігання, транспортування,
передпродажної підготовки та продажу продукції або товарів. Фірми стали розуміти
значення упаковки і приділяють їй увагу не менше, ніж самому товару [4, с.19].
Постановка проблеми. За загальним правилом, продавець
зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі або упакуванні (п. 1 ст. 685 ЦК).
Питання про те, є умова про тару й упакування істотною умовою договору
купівлі-продажу чи ні, залишається відкритим.
Сьогодні
тара й упакування товару є ще й рекламоносіями, у зв’язку з чим виробники
товарів просто схибнуті на «вбранні» своєї продукції. Саме тому підприємствам
необхідно чітко знати всі нюанси щодо обліку даного виду виробничих запасів, порядку поворотності та проблем, які виникають в даному процесі.
Аналіз останніх досліджень. Питанням визначення і обліку
тари займалися такі вітчизняні науковці як : Привалова Н., Горбань Г.Ю.,
Красовська І., Маршан В.Г., Алпатова Н., Бутинець Ф.Ф., Голоцван Л., Лук’яненко
Л., Згурський О., Малюга Н.М., Борщак І.І., Равлюк Г.Д., Сирохман І.В. та інші.
Результат дослідження. Тара класифікується залежно від:
-
матеріалу, з якого вона виготовлена (дерев'яна, картонна, скляна і т.п.);
-
участі у виробничому процесі (використовувана для здійснення технологічного
процесу, для постійного
зберігання товарно-матеріальних
цінностей на складах, для
пакування та транспортування
товарів);
-
кратності використання (одноразова, багатооборотна) [6, с.109].
Багаторазова тара може бути зворотною. Вона може
передаватися покупцеві на умовах переходу права власності або без такого
переходу. Ці дуже важливі моменти мають бути зафіксовані в договорі, що надалі
допоможе уникнути проблем, пов'язаних з відображенням операцій у
бухгалтерському обліку [2].
Зворотна тара залежно від наявності або відсутності
забезпечення може бути заставною
і незаставною: за окремі види
багатооборотної зворотної тари, що поставляється під товаром, постачальник
вимагає з покупця заставу, яка повертається після повернення тари у справному
вигляді. Така тара називається заставною. Відповідно тара, не забезпечена
заставою, вважається незаставною.
Після
одержання товарів у зворотній тарі покупець у строки, встановленні
договором, повертає її,
оформлюючи при цьому ТТН. Витрати з доставки порожньої тари несе або продавець
товарів, або їх покупець (це передбачає договір). Якщо товари отримано у
зворотній тарі, яка ще невіддільна від товару, і право власності на неї
переходить до покупця – кінцевого споживача товару, то магазину треба десь
знайти аналогічну тару, щоб повернути постачальнику. Тому часто роздріб
закуповує тару безпосередньо у населення, відправляючи потім її своєму
постачальнику (оформлюючи при відпуску ТТН) замість
проданої разом із товаром
[3, с.7].
Але,
як відомо, не вся тара підлягає пооб’єктному обліку. Зазвичай це досить дорога і
тривалого використання тара. Наприклад, цистерни для торгівлі квасом на
розлив, діжки для вин тощо. Вона, як правило, відноситься до інвентарної тари і
обліковується на рахунку 115 (по кожному об’єкту окремо). Якщо
тару не можна віднести до інвентарної тари, то облік такої тари ведеться або на
субрахунку 284 "Тара під товарами" (по торгових підприємствах), або на субрахунку 204 "Тара
і тарні матеріали" (по неторгових підприємствах).
Торговельні
підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими
цінами, які
встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами)
тари і цінами на тару.
Різниця між цінами придбання і середніми обліковими
цінами на тару
відноситься на субрахунок 285 "Торговельна націнка".
Із
заставною тарою часто виникають проблеми. Наприклад, підприємство - виробник
газованої води відвантажує покупцям цю продукцію в сифонах, які є заставною
тарою. При цьому згідно з договором право власності на тару не передається,
тобто вона продовжує числитися на балансі підприємства (субрахунок "Тара
заставна відвантажена" рахунка 20). До субрахунку 204 "Тара і тарні
матеріали" можна ввести ще такі субрахунки: 204/1 "Тара
заставна", 204/2 "Тара заставна відвантажена" [1].
Торговельні
підприємства ведуть облік наявності та руху тари під товарами і порожньої тари
на субрахунку 284 «Тара під товарами». Тому можна запропонувати на вести облік так: на субрахунку 284 "Власне
тара під товарами", а на субрахунку 284/1 "Порожня тара". Також
можна запропонувати й іншу класифікацію: 284/1"Тара під товаром, отримана
від постачальника" та 284/2 "Тара під товаром, повернута від
покупців".
Розглянемо порядок відображення в
бухгалтерському обліку підприємства оптової торгівлі операцій з тарою (табл.1).
Таблиця 1.[4, с.23]
Згідно з п. 6.5 Методичних
рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, від 10.01.2007 р. № 2, якщо
договором передбачено повернення багатооборотної
тари, кошти, отримані постачальником як застава, відображаються бухгалтерським
записом дебет рахунку 31 – кредит субрахунку 377 (або 685) у розрізі
контрагентів і договорів. Покупець вартість такої тари відображає на
забалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
При цьому в разі якщо в заставі перебуває не тара, а кошти, то Інструкцією про застосування Плану рахунків
бухгалтерського
обліку відображення заставних сум
передбачено:
-
для
підприємства, що сплатило кошти як заставу, – на забалансовому рахунку 05 "Гарантії
та забезпечення видані";
-
для
підприємства, що одержало кошти як заставу, – на забалансовому рахунку 06 "Гарантії
та забезпечення отримані" [4, с.21].
Висновки і пропозиції: Всі питання застосування, обігу і повернення засобів упаковки, в т.
ч. майнової відповідальності за порушення зобов’язання щодо цих засобів,
повинні знайти своє регулювання в договорі. Для цього необхідно:
а) включати додаткові реквізити в
договір, які визначатимуть порядок обліку
тари і операцій
з нею;
б) вказувати у договорі чи передається на зберігання продавцеві
надана покупцем застава, якщо передається, то на підставі яких документів, а
якщо не передається, то необхідно обов’язково передбачити надання покупцем
продавцеві гарантій (наприклад, гарантійного листа).
в) передбачити можливість
переведення тари у товар за наявності укладення додаткової угоди;
В обліку необхідно передбачити
відкриття додаткових субрахунків, для належного відображення операції по руху
тари.
Тобто, щоб уникнути проблем з
обліком зворотної (заставної) тари, необхідно всі можливі варіанти заздалегідь
відпрацьовувати, а в договорі
зазначати всі
умови і наслідки їх порушення.
Література:
1.
http://www.pro-u4ot.info
2.
http://www.dtkt.com.ua
3. Алпатова Н. Зворотна тара в
роздробі:податковий і бухгалтерський облік// Все про бухгалтерський облік –
2007 р. – №100 – с. 6-7.
4. Граковський Ю. Особливості бухгалтерського і податкового обліку
операцій з тарою в торгівлі// Вісник
податкової служби України – 2009 р. –
№ 30 – с. 19-24
5.
Красовська І.
Упаковка і тара: види та облік// Бібліотека Головбуха -2009 р. – №2 – с.
109-113