Економічні науки. Внешнеэкономическая деятельность

 

Магун Н.І.

Науковий керівник: Гайдукова О.О.

Буковинська державна фінансова академыя

Українсько-Польське транскордонне співробітництво:

 стан та перспективи розвитку

На сучасному етапі розвитку України дедалі більша увага приділяється проблемам економічного співробітництва нашої держави з тими постсоціалістичними країнами Європи, які стали учасниками останніх двох хвиль розширення ЄС. Особливе місце у цьому зв’язку відводиться Польщі, що виступає одним з найбільших стратегічних партнерів України на європейському континенті.

Поглиблення транскордонного співробітництва між Україною та Польщею відкриває нові можливості для активізації господарської діяльності на території України й підвищення конкурентоспроможності країни, шляхом об’єднання зусиль та мобілізації природо-ресурсного потенціалу сусідніх територій. Саме тому на даний момент це питання є актуальним.

Наприкінці минулого століття проявилася значна зацікавленість науковців до проблематики регіонального розвитку та транскордонного співробітництва. Велику увагу цим питанням приділяли такі вчені як З. Бройде, М. Долішній [1], Є. Кіш [6], Н. Мікула [2], А. Мокій [3], В. Пила, С. Пирожков та багато інших.

Метою тез є дослідження транскордонного співробітництва України та Польщі на сучасному етапі, його позитивних сторін, проблем, які виникають в процесі співпраці та розробка можливих шляхів їх вирішення.

Розвиток двосторонніх відносин між Україною та Польщею у якісно новому форматі розпочався ще з 1991 року. Польща одна з перших визнала державну незалежність України. Однак налагодження тісних політичних контактів відразу не відбулося.

Становлення тісних контактів між Україною та Польщею відбувалося в умовах трансформації постсоціалістичного простору, коли з’явилася можливість відкрито заявити про європейські наміри обох країн. Сьогодні експерти зазначають, що інституціоналізоване українсько-польське транскордонне співробітництво переважно відбувається в рамках єврорегіонів. Діяльність останніх зосереджена передусім на проектах регіонального розвитку, розвиткові торгівлі, туризму, освіти, спорту, охорони здоров’я та культурного обміну, захисті довкілля, запобігання природним катастрофам.

На сьогоднішній день діє Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки в рамках Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства [7]. Дана програма діє у межах трьох пріоритетів:

       підвищення конкурентноздатності прикордонних територій шляхом модернізації та розвитку транскордонної інфраструктури, на що виділяється 21 447 930 євро;

       розвиток людського капіталу та інституційної транскордонної співпраці включно з безпекою на кордонах Європейського Союзу – 14 068 619 євро;

       технічна допомога – 2 272 321 євро.

В рамках цієї програми протягом останніх чотирьох років на конкурсній основі надавалася фінансова підтримка проектам, спрямованим на підвищення конкурентоздатності прикордонних регіонів, охорону навколишнього середовища, розвиток транскордонної співпраці, модернізацію прикордонної інфраструктури та підвищення рівня безпеки на кордонах ЄС. За чотири роки діяльності було реалізовано 172 проекти, в тому числі для України – на загальну суму 12 млн. євро.

Сучасний стан співробітництва України та Польщі можна охарактеризувати як активний та позитивний. Можна виділити безліч позитивних сторін такої співпраці:

       введення нових технологій, сприяє підвищенню інвестиційної привабливості території як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів;

       покращення й максимальне використання туристичного потенціалу регіону;

       підвищення якості та доступності соціально-економічної інфраструктури, зокрема, в сфері транспорту, енергетики, логістичних систем, безпеки транспорту та водопостачання;

       захист і покращення захисту навколишнього середовища;

       підвищення ефективності функціонування прикордонної інфраструктури та процедур, а також покращення безпеки на кордонах;

       соціальна, наукова, освітня та культурна інтеграція території прикордоння.

Транскордонне співробітництво між Україною і Республікою Польща є одним із найперспективніших напрямків співпраці між державами, оскільки дозволяє на локальному рівні розвивати добрі взаємини між сусідніми народами, спільно вирішувати поставлені проблеми і працювати на користь цілих держав. Проте поряд з численними позитивними сторонами співпраці двох держав, які мають велике майбутнє, існує чимало проблем і труднощів, які виникають в процесі співпраці:

       розбіжність мети співпраці обох країн, для України першочерговою метою є розвиток добросусідських відносин, а для Польщі – пошук нових ринків збуту;

       неузгодженість нормативно-правової бази обох країн;

       розходження між адміністративними системами країн, що також ускладнює співробітництво. Польща пройшла процес децентралізації, і регіони одержали повноваження розвивати міжнародне співробітництво. Україна залишається централізованою країною;

       високі митні тарифи, які перешкоджають двостороннім зв’язкам;

       дефіцит платіжного балансу між України з Польщею, тому необхідне створення ефективної системи інституційного та інформаційного забезпечення українсько-польської торгівлі;

       запровадження візового режиму для громадян України, що призводить до зменшення руху громадян і від чого страждають мешканці прикордонних територій (багато сімей прикордонних територій мають родичів на протилежному боці кордону);

       слабкий розвиток виробничої кооперації між підприємствами сусідніх країн, відсутність конкуренції, існування тіньової економіки.

Вищезазначені проблеми потребують вирішення, адже загрози і ризики пов’язані з їх не вирішенням можуть призвести до скорочення технічної допомоги ЄС у зв’язку із несумлінним ставленням до співробітництва, погіршення іміджу України та зростання недовіри до українських інституцій як партнерів для співробітництва [5].

Для розв’язання існуючих проблем, можна запропонувати такі шляхи їх вирішення:

       розробка нормативно-правової бази у сфері транспорту, торгівлі, податків та  місцевого самоврядування прикордонних територій, яка б складалася з національної та міжнародної систем;

       розробка спільних пільгових тарифів, які були б вигідними для обох країн і сприяли б їхньому співробітництву;

       оскільки існуючий кордон не відповідає європейським стандартам, що призводить до значних черг і незадоволень громадян, тому потрібно будувати нові пункти пропуску та реконструювати існуючі пункти і збільшити їх потужність;

       для спрощення процедури перетину кордону необхідно також запровадити механізм загального контролю, що дозволить скоротити час огляду однієї одиниці транспорту;

       запровадження безвізового режиму для громадян України;

       надання місцевим органам влади, особливо прикордонних територій більше повноважень у сфері транскордонного співробітництва;

       підвищити рівень розвитку інституційної інфраструктури транскордонного співробітництва, а також підготовки кадрів для системи транскордонного співробітництва.

В цілому, співробітництво з Республікою Польща є надзвичайно вигідним для України, та для громадян, які проживають на прикордонних територіях. Для України Польща цінна як торговий й економічний партнер, і як країна, що представлятиме інтереси нашої держави в європейських структурах  та є нашим «адвокатом» на шляху до ЄС і НАТО. Для окремого громадянина на першому місці стоїть можливість заробітку та культурний обмін [4, с. 165].

 Республіка Польща – наш сусід, а сусідство багатої і розвиненої країни завжди вигідне як з економічних так і з політичних міркувань, а тому для України важливим є співпрацювати з Польщею, розвивати цю співпрацю на всіх рівнях. Співробітництво сприяє розвитку економіки і культури України, є важливим чинником для підвищення авторитету нашої держави на міжнародній арені, надає можливість створення нових робочих місць та підвищення життєвого рівня громадян.

 

Література:

 

1.     Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХХХІ століть: нові пріоритети   К.: Наукова думка, 2006.

2.     Мікула, Н. А. Транскордонне співробітництво в умовах інтеграційних процесів України : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня докт. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / Ін–т регіональних дослідж. НАНУ / Н. А. Мікула. – Л., 2005. – 40 с.

3.     Мокій А.І., Бабець І.Г. Інноваційний потенціал регіонів України: стан, проблеми та шляхи зміцнення. В кн.: Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2005 / За ред. О.С.Власюка. – К.: Знання України, 2005. – С.231-249

4.     Щерба Г.І. Соціологічні дослідження розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва / Г.І. Щерба // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Зб.наук. праць. – К.: Фенікс, 2008. – с. 162-171.

5.     Засадко В.В. Транскордонне співробітництво України: тенденції, проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / В.В. Засадко. – Режим доступу:   www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Nvamu/Ekon/2009

6.      Кіш, Є. Проблеми транскордонного співробітництва України і Євросоюзу [Електронний ресурс] / Є.Кіш // Український центр політичного менеджменту. – 2006. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=63&c=1412

7.     Офіційний сайт «Програма транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» на 2007-2013 роки» – http://www.pl-by-ua.eu/ua