Буковинська державна фінансова академія

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Ключові слова: інвестиції, інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість,

інвестиційний процес, іноземні інвестиції.

Відомо, що соціально-економічний розвиток держави неможливий за відсутності сприятливого інвестиційного клімату, адже інвестиції − це барометр стану економіки, а інвестиційна привабливість суб’єкта − сигнал зарубіжним та вітчизняним інвесторам. Капітальні вкладення дають можливість розвивати галузі економіки та робити їх динамічнішими, здатними своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку товарів і послуг, а також на вимоги внутрішнього та зовнішнього ринків.

Для того, щоб активізувати інвестиційний процес у регіонах, зробити його пріоритетним, необхідно докладно вивчити шляхи зміцнення регіонального інвестиційного потенціалу. Інвестиційні пріоритети реформування та розвитку здатні забезпечити подальшу динаміку та конкурентоспроможність усієї економіки.

Проблеми інвестиційних процесів, оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного потенціалу розглядалися у багатьох працях українських вчених, таких як: Ю.М. Бажала [6], О.М. Сидоренка [3], О.М. Товстиженка [2] та інші.

Категорію «інвестиційний потенціал» останнім часом все більше пов'язують з таким поняттям, як потенціал ресурсний і результативний, який дає можливість розробити інструментарій оцінки «інвестиційного потенціалу» як основи прийняття важливих управлінських рішень на регіональному рівні.

В зв’язку з цим, важливим і актуальним завданням є розробка механізму оцінки накопиченого потенціалу, резервів економічного росту, шляхів пошуку дефіцитних ресурсів і засобів. Використовуючи принцип вибіркової стратегії, необхідно визначити ті виробничі ланки, де накопичено найбільш цінний потенціал і є певні перспективи − ефективні ланки економічно-господарського комплексу. Таким галузям і підприємствам повинна надаватися активна підтримка [1].

За розрахунками вчених-економістів, потреба України в інвестиційних ресурсах перевищує 40 млрд. дол. США, але на сьогодні в економіку України інвестовано лише 1,3 млрд. дол. США, а це в 30 разів менше необхідної суми. Залучення коштів лише із загальнодержавних джерел може призвести до того, що період відродження української економіки триватиме 20, а може і більше років. Тому виникає потреба в залученні іноземного капіталу [2].

Інвестиційна привабливість характеризується позитивними та негативними факторами. До позитивних факторів відносять політико-правові, економічні, соціально-культурні. Негативні фактори: режим оподаткування, схему приватизацію землі, механізм фінансового ринку, небанківські фінансово-кредитні інститути, організація бюджетної системи.

Загалом, несприятливі умови для інвестування в Україні підтверджуються економічними індексами та рейтингами інвестиційної привабливості, що визначаються відомими міжнародними організаціями. У 2008 році за рейтингом, складеним на основі індексу глобальної конкурентоспроможності, Україна посіла 75 місце (в рейтингу фігурує 131 країна), а за індексом конкурентоспроможності бізнесу – 83 місце (були представлені 127 країн) [3]. Британський щотижневик нещодавно помістив Україну на 70-е з 82 місць за підприємницькою привабливістю на 2010-2012 роки [4].

Кожна адміністративно-господарська одиниця має різну структуру економіки, а отже, і відповідні інститути забезпечення діяльності господарського комплексу, які повинні мати відповідні знання, кадровий потенціал, досвід діяльності, володіти легкодоступними ресурсами, частина з яких належить до унікальних [5].

Для активізації інвестиційної діяльності в Україні необхідно: удосконалити державне регулювання підприємницької діяльності та забезпечити стабільність відповідного законодавства; сприяти розвитку ринків капіталу; знизити податкове навантаження та забезпечити стабільність політичного середовища; створити сприятливе інвестиційне середовище шляхом стимулювання національних інвесторів здійснювати інвестиції; концентрувати грошові потоки на пріоритетних напрямках розвитку економіки. Отже, проблема покращення інвестиційної привабливості є однією з найбільш складних для України, її вирішення в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів неможливе без залучення іноземних інвестицій. Тому треба реально оцінювати внутрішні і зовнішні чинники розвитку України, враховуючи при цьому її реальні можливості та ставлення до неї у світі. Для цього треба удосконалити державне регулювання інвестиційної діяльності, створити нормативну базу, яка б забезпечила відповідні передумови та гарантії, за допомогою яких інвестори будуть упевнені в завтрашньому дні.

Список використаної джерел:

1. Савчук В. Теорія і практика оцінки інвестицій в Україні / В. Савчук // Економіка України. – 2008. – №12. – С.19-26.

2. Товстиженко О.В. Роль іноземних інвестицій в інтенсифікації розвитку вітчизняного виробництва / О.В. Товстиженко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №1. – С.104-108.

3. Сидоренко О.М. США, Швейцария и Дания возглавили рейтинг ВЭФ по индексу глобальной конкурентоспособности / О.М. Сидоренко // Зеркало недели. – 2007. – №42-43. – С.14.

4. Эксперт: Украинский деловой журнал. Будьте проще, и деньги к вам потянутся. Деловой климат. – 2007. – №44 (140), 12 ноября // www.expert.ua.

5. Бутко М. Сучасна проблема оцінки інвестиційної привабливості регіону / М. Бутко, С. Зеленський, О. Акименко // Економіка України. – 2005. – №11. – С.30-37.

6. Бажал Ю.М. Інвестиційні процеси / Ю.М. Бажал [підручник]. – К.: Каравела, 2006. – 378 с.