Пюро О.М., Кравчук Т.П.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник : Раца О.Б.

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

У сучасних умовах економічний розвиток неможливо уявити без розвитку інноваційного, особливо враховуючи вплив на економіку країни світової економічної кризи. Становлення країни, як високотехнологічної конкурентоспроможної держави неможливе без впровадження новітніх конкурентоспроможних технологій [2, c.21].

На сьогодні в Україні рівень інноваційної активності, впровадження інновацій та відтворення ринкового сегменту виробництва інноваційної продукції залишаються недостатніми для забезпечення інноваційного прориву національної економіки. Таким чином, державі необхідно спрямувати свою діяльність на створення сприятливих умов для активізації інноваційної діяльності всіх учасників інноваційного процесу “ідея – дослідження – виробництво – реалізація”; стимулювання інтеграції вітчизняних підприємств до реалізації міжнародних проектів високотехнологічного виробництва. Стратегія інноваційного розвитку України має стати тією основою, яка дасть змогу забезпечити вдосконалення системи генерації знань, формування цілісної інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій, підвищення ефективності управління інтелектуальною власністю, стимулювання попиту на інновації [1, c.26].

Названу проблематику розглядають такі дослідники як: О.В. Комеліна, Н.І. Луцька, С.В. Палиця, В.М. Порохня, О.В. Рубінчик та інші.

Мета даної роботи полягає в дослідженні стану фінансування інноваційного розвитку підприємств України та виявленні перешкод в інноваційному розвитку з метою ефективного впровадження інновацій та розвитку науково-технічного прогресу.

На сучасному етапі розвитку суспільства стає більш значущим підвищення ролі нововведень, і це викликано, в першу чергу, підвищенням та більш жорсткою конкуренцією. Для багатьох керівників які бажають ефективно керувати підприємством поняття інноваційно-розвинутого підприємства є досить актуальним.

Тому, в даний час, при умовах жорсткої конкуренції національні підприємства повинні мати тверду законодавчу і фінансову опору, щоб не втратити свої позиції на ринку, оскільки не всі вони є стійкими до змін внутрішнього і зовнішнього середовища [2, c.22]. .

В Україні, яка має високі показники розвитку сфер, що є первинними джерелами інноваційного розвитку, інноваційний потенціал використовується, у порівнянні з іноземними країнами, менш ефективно. Це створює загрозу перетворення України у країну, яка експортує сировинні ресурси для промислового та інтелектуального виробництва.

Наукоємність промислового виробництва в Україні складає близько 0,3%, що на порядок менше світового рівня. За випуском продукції 3-й технологічний уклад в Україні сьогодні складає майже 58%, 4-й технологічний уклад – 38%, і лише 4% - 5-й технологічний уклад. У ситуації послаблення інвестиційної активності і відсутності результативної промислової політики, заходи з реструктуризації економіки не призвели до модернізації виробництва на основі передових технологій, що забезпечують конкурентоспроможність усіх компонентів продукції по всьому технологічному ланцюжку її випуску [3, c.164].

Фактичне фінансування науково-технічної діяльності з Державного бюджету протягом останніх 5 років не перевищує 0,4% ВВП при визначених статтею 34 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” – 1,7%. Питома вага програмно-цільового фінансування наукових досліджень не перевищує 10% загальних витрат на науку при законодавчо встановлених 30%. Крім того, на поточний момент діє більше двохсот законодавчих актів, що регулюють діяльність в інноваційній сфері, норми яких часто суперечать одна одній. Саме тому, результативність інноваційної діяльності в Україні не відповідає вимогам забезпечення стабільного інноваційного розвитку.

За даними Держкомстату України в 2009 році інноваційною діяльністю у промисловості займалося 1397 підприємств, або 13,0% (проти 1472 або 14,2% у 2008 році). Серед регіонів більша за середню частка інноваційно-активних підприємств у Івано-Франківській, Чернігівській, Чернівецькій, Вінницькій, Тернопільській, Кіровоградській, Миколаївській областях, АР Крим та у місті Києві.

Інноваційна діяльність промислово-активних підприємств у 2009 році

	Кількість інноваційно активних підприємств, одиниць	Частка інноваційно активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств, %	Обсяг витрат на інноваційну діяльність, млн. грн.	Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн. грн.	Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції, %
Україна АР Крим Вінницька Івано-Франківська Чернігівська Чернівецька Тернопільська Кіровоградська Миколаївська м. Київ	1397 40 50 92 42 30 43 39 55 155	13,0 13,2 16,2 27,9 17,4 16,9 16,1 14,6 13,5 29,0	11944,2 225,6 133,8 501,0 385,7 31,9 62,7 40,6 342,0 1769,5	45830,2 280,1 119,6 598,1 394,2 220,3 262,4 426,9 174,4 3530,1	5,9 2,3 1,0 5,2 3,9 7,1 6,0 7,1 1,2 9,9

Таким чином, у 2009 році 515 або 36,9% інноваційно-активних підприємств впровадили 1647 нових або вдосконалених методів обробки та виробництва продукції, що дало можливість їх ефективному розвитку і подальшій продуктивній діяльності не лише на вітчизняних ринках, а й закордонних. Це відбулося за рахунок впровадження нових видів продукції, кількість яких становила 2446 найменувань (з них нові види машин, устаткування, прилади, апарати – 758 найменувань), 34,3% яких були новими виключно для ринку (64,9%). Нові методи продажу, включаючи значні зміни в дизайні або упаковці продукту, його складуванні та просуванні на ринок, нові організаційні методи в своїй діяльності (організацію робочих місць або зовнішніх зв’язків) [4, c.53].

Тому аналізуючи вище сказане, можна зробити висновки, що для успішної, прибуткової інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, перш за все необхідно розвивати законодавчу базу для більш тісного співробітництва державного та підприємницького сектору, оскільки тільки при ефективному, стимулюючому розвитку підприємств Україна буде економічно стабільною та розвиненою.

Література:

1. Луцька Н.І. Теоретичні основи і практика запровадження інновацій в Україні / Н.І. Луцька // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №20. – С.26-28.

2.Комеліна О.В. Напрямки вдосконалення фінансового механізму забезпечення інноваційної діяльності в Україні в сучасних умовах /О.В. Комеліна // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №17. – С.21-28.

3. Порохня В.М. Дослідження інноваційної діяльності в Україні та напрямки їх розвитку / В.М. Порохня, О.В. Рубінчик // Держава та регіони. – 2009. - №4. – С. 163-166.

4. Палиця С.В. Інноваційна діяльність в Україні / С.В. Палиця // Економіка та держава. – 2009. - №10. – С. 52-53.