Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Анциферова Н. А., Ільченко А. А.

ЦІННІСНИЙ ВИМІР В ЕКОНОМІЦІ: КІЛЬКІСНИЙ І ЯКІСНИЙ АСПЕКТИ

Предметом дослідження є ціннісний вимір в економіці. Ціннісний вимір — це та ключова засада, на якій заснована епістемологія фундаментальної економічної науки. На дослідженні складових чинників, які впливають на його визначеність, заснована як методологічна побудова економічної теорії, так і функціонування економічної практики.

Ціннісний вимір в економіці передбачає кількісний і якісний аспекти свого дослідження. Ціннісний економічний вимір представлений лише дослідженням його кількісного аспекту як етимології ринкового ціноутворення, в процесі якого він набуває перетвореної форми і втілюється у ціну товару. Отже, ціннісний вимір в економіці відомий як вимір грошовий, втілений у цінових індикаторах.

Аспект кількісної динаміки ціннісного виміру має відносний характер. Визначення цінності речі в економіці залежить від принципової фундаментальної засади: що вважати за цінне для людини, який критерій чи систему критеріїв використовувати та яка їх дефініція. Отже, ціннісний вимір в економіці є похідним від системи її ціннісної орієнтації. Саме якісний аспект ціннісного виміру втілює спрямованість ціннісної орієнтації економіки, тобто визначає зміст самого поняття цінності.

Висхідним моментом реалізації будь-якого процесу, втому числі і процесу економічного мислення, втіленого у влаштуванні суспільного господарства, є критерій ціле покладання. Визначення та дотримання мети діяльності є практичною реалізацією її ціннісної орієнтації. Витоки цивілізаційного способу економічного мислення беруть свій початок ще у стародавній філософії.

На підставі природничо-економічних поглядів вчених можна стверджувати, що рівень здоров'я людини, який, на жаль, не підлягає нині врахуванню як чинник економічного розвитку, має бути критерієм ціннісної орієнтації в економіці. Це також підтверджує методологія фізіократів.

Методологія фізіократів щодо якісного аспекту ціннісного виміру в економіці започаткована С.А. Подолинським.

Фізіократи (фізіос — природа, кратос - влада) вважали, що влада природи має поширюватися і на економіку як ендогенну підсистему глобальної природної екосистеми. Проте епоха перемоги протестантизму зробила популярною зворотню думку, побудовану на сцієнтичному суспільно-економічному оптимізмі. Під сцієнтизмом, як відомо, розуміється абсолютизація ролі науки у розвитку суспільства.

Критерієм оптимальності економічних процесів, на думку фізіократів, була їх наближеність до закономірностей існування природного світу як ступінь адекватності суспільно-економічних законів законам об'єктивним природним.

Основними компонентами кількісного ціннісного виміру в процесі ринкового ціноутворення є грошовий вимір вартості і грошовий вимір споживчої вартості або цінності благ.

Ціннісна мета ринкового товарного виробництва, важелем якої є кількісний грошовий вимір в економіці, не є людино спрямованою, їй бракує саме соціального аспекту, що довели численні кризи ринкового товарно-грошового господарювання та необхідність державного втручання в дію ринкового механізму.

Ціннісна мета ринкового товарного виробництва також не є економічно адекватною з точки зору забезпечення системних факторіальних умов для економічного відтворення. Результатом ринкового способу виробництва є товар, призначений для продажу. Метою товарного виробництва є отримання прибутку від реалізації виробленого товару.

На думку Т. Веблена, грошова цивілізація заганяє людство в глухий кут. Мета отримання грошового прибутку втілює в собі ту причинну генетику, яка пояснює цивілізаційні особливості реалізації, якість функціонування і спрямованість економічних процесів, їх ціннісне наповнення.

Окрім грошового виміру, кількісним виміром функціонування економіки є також часовий вимір. Він вважається абсолютним ціннісним вимірювачем. Закон економії часу — це загальний фундаментальний закон економічного прогресу, який вбирає в себе всі форми прояву прогресивних економічних тенденцій, підводить їх під спільний знаменник і таким чином ідентифікує економічні успіхи в єдиній людській цивілізаційній системі координат.

Часовий вимір — це лише кількісний аспект життя, який не дозволяє в достатній мірі врахувати якість життя. Саме якість життя є визначальною в оцінці рівня людського розвитку, до підвищення якого прагне цивілізаційний поступ.

Отже, існуючі грошова та часова форми кількісного ціннісного виміру є нейтральними інструментами щодо сфери моральної етики. Вони нездатні задовільно враховувати її параметри. Натомість, з морально-етичних підходів якісного аспекту до ціннісного виміру в економіці важливим є життя людини, а не лише та інтенсивна віддача, якою протягом життя людина збагачує економічний потенціал розвитку суспільства. З точки зору гуманізму як принципу соціально-орієнтованої економіки, загальна тривалість людського життя як такого має бути ціннісним чинником економічного розвитку.

Практична реалізація ідеології гуманізму як ціннісного принципу соціально орієнтованої економіки пов'язана із вимогою забезпечення її ергономічності, що має на меті захист людського здоров'я від можливих екологічних екстерналій суспільного господарства.