Чернявська М.К. Наук.кер. Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія

Особливості еволюції поглядів на конкуренцію

Проблема конкуренції в економічній науці не є новою. Науковці різних країн дослідили такі питання, як поняття конкуренції, форми та методи конкурентної боротьби, механізм конкуренції тощо. Але, поза сумнівом, дослідження конкуренції є актуальним і сьогодні. Це пояснюється тим, що для країн із розвинутою економікою конкурентне середовище є обов’язковою умовою і сутнісною рисою існування.

На сучасному етапі конкуренція є важливим та дієвим механізмом, який забезпечує високу ефективність, пропорційність та динамічність ринкових відносин як у галузі виробництва, так і реалізації товарів чи послуг.

Вагомий внесок у дослідження сутності та проявів конкуренції зробили такі зарубіжні вчені, як М. Портер, А. Сміт, К. Макконелл [6], С. Брю [6], Ф. Хаєк, Й. Шумпетер, які розробили фундаментальні положення теорії економічної конкуренції. Проблеми конкуренції також досліджували такі українські та російські фахівці як: Г.Азоєв, Р.Грецький [3], П. Пуцентейло [4], Ю.Хвесик [5], Ю.Юданов та інші.

Вперше поняття конкуренції як суперництво сформулював А.Сміт. Саме він визначив, що головний принцип конкуренції це принцип «невидимої руки», яка смикаючи за потрібні ниточки витісняє з ринку фірми, що зайняті виробництвом непотрібної продукції [5, с.53].

З того часу науковці приділяли немало уваги конкуренції та вносили свій внесок у дослідження цього феномену. Так, наприклад, К.Р. Макконелл та С.Л. Брю вважають, що конкуренція – це наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців будь-якого конкретного продукту або ресурсу та можливість продавців і покупців вільно виступати на тих чи інших ринках або залишати їх [6, с.123].

Зовсім інший підхід до визначення конкуренції знаходимо у Й. Шумпетера, який визначив конкуренцію як суперництво старого з новим, з інноваціями.

У своїй книзі «Міжнародна конкуренція» М. Портер відзначає, що конкуренція — динамічний процес, що розвивається, безупинно мінливий ландшафт, на якому з'являються нові товари, нові шляхи маркетингу, нові виробничі процеси й нові ринкові сегменти.

Г.Л. Азоєв під конкуренцією розуміє суперництво на якому-небудь поприщі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), зацікавленими в досягненні однієї й тієї ж мети.

А. Ю. Юданов стверджує, що ринкова конкуренція — боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на недоступних сегментах ринку.

Крім закордонних науковців, питанню визначення сутності конкуренції присвятили свої праці багато вітчизняних дослідників. Так, на думку В.А. Рибінцевої, конкуренція - це така ситуація на ринку, коли кожний із багато численних економічних суб’єктів прагне до того, щоб за допомогою коштів, якими він розпоряджається, досягти в процесі обміну максимально можливого ефекту в свою користь [3, с.36].

Спробу узагальнення поняття «конкуренція» можна знайти в Законі України «Про захист економічної конкуренції» : «економічна конкуренція - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку» [1, с.6].

Важлива роль у розвитку сучасної конкуренції належить антимонопольному комітету, метою діяльності якого згідно Закону України «Про антимонопольний комітет» є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій [2, с.115].

Отже, конкуренція, як було доведено багатьма економістами, є рушійною силою розвитку суспільства, головним інструментом економії ресурсів, підвищення якості товарів і рівня життя населення [4, с.123].

Таким чином, підсумовуючи все вище зазначене можна зробити наступний висновок: - конкуренція э невід'ємною складовою ринку, феномен якої зацікавив науковців ще в минулому сторіччі і з часом інтерес до цієї економічної категорії значно зріс; - в сучасних умовах конкуренцію слід розглядати з точки зору її трьох найважливіших сторін: конкуренція – фундаментальна умова розвитку соціально-економічного господарства; конкуренція – суперництво між виступаючими на ринку виробниками за найбільш вигідні умови виробництва та збуту продукції заради отримання прибутку; конкуренція – елемент зовнішнього оточення підприємства.

Література:

1. Закон України Про захист економічної конкуренції: Закон Украни від 11.01.2001 р. №2210 – III // Від Верховної Ради. - 2001. - №12. - С.64.

2. Закон України Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 29 листопада 1993 року, №3659//Закони України. - Т.6.- К., 1996.- С.114-125.

3. Грецький Р. Теоретичні підходи до визначення природи та сутності конкуренції / Р.Грецький // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №12. - С. 35-38.

4. Пуцентейло П. Конкуренція як економічна категорія / П. Пуцентейло // Економіка АПК. - 2007. - №4. - С.122-126.

5. Хвесик Ю. Сутність конкуренції та фактори впливу на стан ринкового конкурентного середовища / Ю. Хвесик // Інвестиції:практика та досвід. - 2009. - №4. - С. 53-56.

6. Макконелл Кэмблл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1- М.: Республика, 1995.