Экономические науки/15.Государственное регулирование экономики
к.е.н. Шульга В.І.
доцент кафедри економічної теорії
Східноєвропейський університет економіки
і менеджменту
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ
В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України
«Про загальнообовкове державне пенсійне страхування» (09.07.2003р., № 1058-IV).
Цю дату можемо вважати початком пенсійного реформування в Україні.
Пенсійна
система, яка діяла в Радянському союзі, і де вважалася стовідсоткова зайнятість
населення повністю забезпечувала виплати пенсіонерам. Наразі солідарна пенсійна
система не в змозі повністю забезпечити виплати пенсіонерам. Тому єдиним рішенням
цієї проблеми для України, як і для більшості розвинених країн є перехід на
багаторівневу пенсійну систему.
Якщо
розглядати стан пенсійного забезпечення в пострадянських країнах, наприклад в
Росії, то Російська Федерація пенсійну реформу розпочала ще в грудні 2001 року
коли було прийнято Федеральні закони «Про обов‘язкове пенсійне страхування в
Російській Федерації», «Про державне пенсійне забезпечення в Російській
Федерації», «Про трудові пенсії в Російській Федерації».
Основні
відмінності нової пенсійної системи Росії полягають у наступному:
-
Діє нова формула розрахунку трудової пенсії та формується одна з трьох її
складових частин: базової, страхової та накопичувальної.
-
Сума доходу, котрий враховується при визначенні розміру трудової пенсії, не
обмежується, а при розрахунках береться до уваги ввесь період трудової
діяльності.
-
Пенсійні кошти пенсіонерів, котрі оформили пенсію до 01 січня 2002 року,
конвертуються в розрахунковий пенсійний капітал котрий забезпечує отримання
пенсії у встановленому розмірі в продовж всього періоду її виплати.
-
Індексація пенсій, а також розрахункового пенсійного капіталу громадян
відбувається з урахуванням показників росту середньої заробітної плати в
країні, рівня інвестиційного доходу та рівня інфляції.
Таким чином з
січня 2002 року Російська Федерація поступово переходила на нову пенсійну
систему. Як результат сьогодні пенсія громадянина Росії має три складові.
Базова частина – це певна фіксована частина
пенсії, котра не залежить від терміну та безперервності трудового стажу та
розміру заробітної плати. За своїм змістом це державна пенсія котру може
отримувати будь-яка особа за умови що вона (її роботодавець) робили відповідні
відрахування до пенсійного фонду (6% від офіційної заробітної плати в складі
єдиного соціального податку) протягом неменше п‘яти років. Ці кошти можливо
отримати лише при досягненні пенсійного віку.
З грудня 2007 року базова частина
збільшилась на 300 рублів, з серпня 2008 – ще на 234 руб. Таким чином розмір базової частини пенсії за
віком з грудня 2007 року було встановлено на рівні 1560 руб., а з серпня 2008
року – 1794 рублів.
Страхова частина залежить від розміру
офіційної заробітної плати: чим вона
вища, тим більші з неї відрахування а відповідно і розмір майбутньої пенсії.
Розмір
перерахованих коштів (страхового платежу) залежить від статі та року народження
(таб.1), а саме:
-
для чоловіків котрі народились до 1952 року та жінок до 1956 р., розмір
платежу становить 14% від розміру заробітної плати;
-
для чоловіків котрі народились в період з 1953 по 1966, та жінок з 1957 до
1966 від складає 12%;
-
для народжених після 1967 року з 2008 року відрахування рівняються 8%.
Накопичувальна частина фактично являється різновидом
страхової частини, але кошти котрі спрямовуються на накопичування не
витрачаються на виплату поточних пенсій. Перші пенсіонери у котрих в складі
пенсії буде накопичувальна частина з‘являться в Росії вже в 2012 році.
Розмір
внесків на накопичувальну частину також залежить від віку та статі, а саме:
-
для чоловіків котрі народились до 1952 року та жінок до 1956 р.,
накопичувальна частина відсутня;
-
для чоловіків котрі народились в період з 1953 по 1966, та жінок з 1957 до
1966 від складає 2% з 14% стахових платежів;
-
для народжених після 1967 року з 2008 року відраховується 6%.
Таблиця 1
Планове підвищення пенсії в Російській Федерації
(2008-2010 рр.)
|
Дата |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
|
з 1 лютого |
Страхова частина пенсії – індексація на 8% |
Страхова частина пенсії – індексується на 7% |
Страхова частина пенсії – індексується на 6,8% |
|
з 1 квітня |
Базова частина пенсії – індексація на 7%,
страхова частина _ збільшення на 7,5% |
Базова частина – індексується на 6,8%, страхова
частина – збільшується на 6% |
Базова частина – індексується на 6,5%, страхова
частина – збільшується на 6% |
|
з 1 серпня |
Базова частина – встановлюється на рівні 1794
рублі |
|
|
|
з 1 жовтня |
|
Базова частина – встановлюється на рівні 1950
руб. |
|
Україна, не
дивлячись на те що Закон «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне
страхування» вступив в силу з 01 січня 2009 року, не розпочала переходу на
багаторівневе пенсійне забезпечення.
В світлі
інтеграційних процесів України реформування пенсійної системи є неминучим, і
найголовніше – невідкладним процесом.
В Україні
пересічна застрахована особа-чоловік досягає піку трудової активності на 40-му
році трудової діяльності (це відповідає віку 54 роки), коли він працює 93%
календарного року, заробляючи 0,64 року страхового стажу. Напередодні виходу на
пенсію (45 років трудової діяльності) чоловік працює 0,89 року, у сумі на цей
момент він пропрацював середньому 35,35 років, але його страховий стаж – 22,84
роки – все ще менший за необхідні за законом мінімальні 25 років. Для
досягнення зазначеного вікового цензу чоловікові доведеться пропрацювати ще 4 роки після виходу на
пенсію.
Отже
задумуватись над розміром майбутньої пенсії та її джерелами слід вже з початком
трудової діяльності. В разі не вирішення питання реформування пенсійної системи
України ні про які інтеграційні процеси не може бути мови.
Література:
1.
В.Бессараб, Л.Грушко, Актуарні пенсійні розрахунки:
страховий стаж. Україна: аспекти праці. Науково-економічний та
суспільно-політичний журнал. с. 10 – 19.
2.
С. Марков. Личный бюджет. Деньги под контролем. – Спб.:
Питер, 2008.