Проблема безробіття в Украіні

 

В Україні на сьогоднішній день проблема безробіття є досить актуальною і маловивченою. Негативною рисою ринку праці України є вимушена неповна зайнятість, або приховане безробіття. Його існування зумовлене надлишком робочої сили, потрібної для виробництва конкурентоспроможної продукції.

Однією з проблем є дисбаланс між потребам ринку праці й сучасним станом освітньої підготовки. З початку держава витрачає зайві кошти, навчаючи студента за спеціальністю, що не користується попитом у роботодавців, а потім перенавчаючи того ж випускника, якій стає на облік у центрі зайнятості. Упорядкувати ситуацію можна лише за умови формування, з урахуванням потреб ринку, держзамовлення на фахівців, встановивши чіткі зв'язок між ринком освітянських послуг і відповідною потребою у спеціалістах різного рівня кваліфікації. Перш за все потрібно повязати підготовку спеціалістів із конкретними замовниками , підприємствами, організаціями, де планується їх працевлаштування. Також не припустимим є те, що на ринку праці висококваліфікованих працівників використовують на робочих місцях, де не потрібно значної професійної підготовки. Крім того, державні кошти втрачаються на перенавчання спеціалістів замість пошуку відповідних їх фаху й освіті робочих місць.

Можна виділити чотири основні сторони безробіття:

·                   Тінізація економічних процесів має істотний вплив на стан ринку праці, що призводить до появи тіньової зайнятості;

·                   Недоліки державної системи регулювання зайнятості й безробіття;

·                   Несприятливий вплив на зайнятість населення структурних зрушень, які відбуваються в економіці Україні, про що свідчить сучасний стан зайнятості молоді;

·                   Посилюється маргіналізація населення, що має звернути уваги органів державного управління.

Зменшення масштабів і рівня зареєстрованого безробіття можна досягти двома шляхами :

·       Працевлаштування за наявності відповідного попиту на робочу силу або відмовою в реєстрації тим, хто звертається до центрів зайнятості.

Зменшення кількості безробітних може відбуватись також шляхом розширення сектора нелегальної зайнятості.

 

 

 

 

 

 

Таб. 1 динаміка безробітного нас6елення працездатного віку, яке зареєстроване у державні службі зайнятості.

 

Рік

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Безроб. Працезд.  Нас. тис. осіб

1178, 7

1063, 2

1028, 1

1024, 2

975, 5

891, 9

784, 5

673, 1

596

531, 6

Динаміка у % до п.р.

100

90, 2

96, 7

99, 6

95, 2

91, 4

87, 9

85, 8

88, 5

89, 2

 

Виходячи з даних таблиці, ми бачимо, що протягом 9 років спостерігалася негативна тенденція розвитку.

Досить цікавим є те, що збільшення кількості робочих місць в Українській економіці протягом 2002-2005 рр. досягалося шляхом розширення сфери самозайнятості та малого бізнесу. У 2005 році 40 % робочих місць було створено у сфері самозайнятості,  і лише

20-25 % у економічній діяльності, пов’язаній з високими технологіями.

Аналізуючи тенденції, можна дійти висновку, що заходи, вжиті для подолання безробіття, переважно сприяли його помякшенню, а не усуненню основних причин, що його продукують. Другим висновком є те, що українську безробіття з циклічного за характером перетворилося на структурне. Вже сьогодні поряд з безробітними на ринку праці існують численні вакансії, замістити які досить проблематично. Можна передбачити, що в перспективі загальний рівень безробіття в Україні залишиться помірним, тоді як невідповідність робочих місць та робочої сили зростатиме.

Реальною противагою безробіттю може бути лише система продуктивної зайнятості. Також слід звернути увагу на те, що останнім часом формуються негативні тенденції:

-                    скорочується питома вага населення працездатного віку, зокрема осіб 30-44 років;

-                    збільшення питомої ваги самозайнятих , що супроводжується скороченням питомої ваги найманих робітників та роботодавців. Наприклад, коли чисельність самозайнятих збільшилась з 9,6 – до 15 %, при цьому частка працюючих за наймом скоротилася з 87,5 – до 83, 6 % ;

-                    складається нераціональна структура за видами економічної діяльності;

враховуючи особливості безробіття в Україні, можна виокремити деякі підходи до його обмеження.

З боку попиту:

- інвестиційна політика

При цьому створення робочих місць має відбуватись у високотехнологічних виробництвах, у сільській місцевості та у моноструктурних населених пунктах.

-                    податкова політика

прогресивним кроком став би перехід на пряме оподаткування сукупного валового доходу родини, як це прийнято в європейських країнах;

-                    підтримка виробництва в моно структурних містах, а також підприємств на стадії кризи замість тогою щоб стимулювати міграцію населення з цих міст;

З боку пропозиції:

- упровадження єдиної інформаційно-аналітичної служби зайнятості;

- удосконалення статистики робочих місць, виведення її с тіні;

- підготовка робочої сили, кваліфікація і перекваліфікація працівників відповідно до потреб ринку праці і заявлених потреб роботодавці.