VIМеждународная научно-практическая интернет- конференция”

" Наука и иновации - 2010"

Днепропетровск , 7-9 июня 2010 года

 

Тематика конференції: Управление трудовыми ресурсами

 

Шаманська О.І.

Аспірантка Київського національного університету харчових технологій

Інноваційно-інтелектуальний розвиток як чинник прогресу та економічного зростання

Необхідність вирішення проблем, пов’язаних з інноваційним розвитком економіки України, набуває особливого значення. На жаль, безрезультатне обговорення цього питання в нашій державі триває вже багато років. Вчені, підприємці, представники Уряду, парламентарії, всі – за стратегічний прорив, за якнайшвидший перехід економіки держави на інноваційний шлях, але реальні зрушення на цей час помітні досить мало. Без сумніву, в українському суспільстві є розуміння того, що світова економіка початку ХХI століття характеризується кардинальними змінами у визначенні напрямів економічного прогресу. Основні акценти переміщуються на завдання прискореного інноваційного розвитку, переходу до стратегії економіки, що базується на знаннях. В її основі лежать інтелектуальні ресурси, інтелектуальний капітал, наука, процеси трансферу результатів творчої діяльності у виробництво матеріальних та духовних благ. В розвинених країнах частка секторів економіки з інтенсивним використанням інтелектуального капіталу сьогодні складає понад 50% і ця цифра постійно зростає.

Інновації забезпечують дедалі вагомішу складову економічного зростання. Відбувається більш тісний функціональний взаємозв’язок економі­ки з наукою, причому більш висока прогресія приросту знань означає, що вони виступають динамізатором економічного зростання. Організа­ційно вплив на зв’язку „економіка-наука” здійснюється за допомогою комплексу різноманітних заходів, науково-технічних та інно­ваційних проектів, освітніх програм тощо. Такі проекти можуть бути узгодженими як внутрішньо, так і з іншими державними програмами, проектами, фінансовими, інвестиційними та комерційними заходами по ресурсах, суб'єктах реалізації, термінах виконання тощо [2, с. 141].

Важливою тенденцією економічного зростання є те, що зміню­ються співвідносні ваги окремих видів ресурсів. Перед­усім слід відзначити зростання значення ресурсів інтелектуально-духовного вмісту, і це означає відносне зниження ролі матеріаль­них носіїв економічного інтересу людини. Люди все більше вимірюють свій економічний інтерес у категоріях інформаційних (байти, кіло-, мега-, гігабайти і т. п.), застосовують безліч професійних або відчуттєвих, емоційних ха­рактеристик [3; с. 13]. Інформаційними, інформаційно-духовними ресурсами є цінно­сті, пов'язані з певними знаннями, даними, відомостями, етико-естетичними, культурними явищами, які використовуються в процесах відтворення та становлять основу прогресу у відповід­них сферах нематеріального прогресу [2; с. 29-30]. Одним із ключових термінів, які позначають сутність сучасного економіко-технологічного поступу, поряд з інформатиза­цією є інновації.

Недостатні темпи інноваційної діяльності підприємств пояснюються нестачею коштів і ресурсів для впровадження нововведень, слабкою зацікавленістю виробників у впро­вадженні нових розробок, руйнуванням ви­робничого апарату в промисловості та в ін­ших галузях економіки, що стало причиною зупинки і закриття багатьох підприємств. Сутність інновацій пов'язана зі створенням нового продукту, впровадженням технологічного процесу або економіко-організаційної методики, які спрямовані на вдосконалення виробництва, по­кращання якості споживання, рівня життя та які є вираженням нау­ково-технічного прогресу [1; с. 29].

Інноваціями можна називати і власне продукт, результат іннова­ційної діяльності, конкретне вдосконалення в технологіях, які вико­ристовуються в практичній діяльності [2, С. 138].

Інновація, нововведення, інноваційна дія­льність та інноваційна політика - це нові ка­тегорії, які з'явилися в економічному розвитку України на етапі формування ринкових від­носин. Ще кілька десятиліть тому цих катего­рій не було у вітчизняній економічній теорії та практиці. Дане поняття можна також охарактеризувати як використання результатів наукових досліджень і розробок, спрямова­них на вдосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціаль­них відносин у галузі науки, культури, освіти і в інших сферах діяльності суспільства. Цей термін може мати різні значення в різних контекстах, і вибір їх залежить від конкрет­них цілей вимірювання та аналізу.

 Розглядаючи технології як рушій прогресу сучасних міжнародних економічних відносин, слід зазначити, що вони являють собою елементи та особливі риси засобів виробництва, а також методи організації виробничих процесів, які дозволяють переробляти ресурси та виробляти готову продук­цію. Крім того, технології – це і вміння організувати виробничі відносини, навіть роботу соціальних систем. Для цілей нашого розгляду технології можна визначити і як знання, які можна вико­ристовувати для виробництва товарів та послуг з економічних ре­сурсів, або наукові методи досягнення практичних цілей госпо­дарської діяльності [2, с. 204].

         Аналіз міжнародного досвіду показав, що інноваційні зрушення в національних економіках багатьох країн (Фінляндії, Швеції, Японії, Південної Кореї, інші країни) визначалися не лише науковими та технічними досягненнями, але й загальним інтелектуальним проривом в цих країнах за рахунок створення відповідних інституцій соціального, освітнього, науково-технологічного та маркетингового спрямування, які поєднали інтелект, виробництво, бізнес [5]. Дуже важливо також об’єднати людей єдиною національною ідеєю – стати високорозвиненою країною з високою духовністю та гідним талановитого народу України рівнем життя.

Україна впевнено набуває авторитету держави з високим інтелектуальним потенціалом. В сучасних умовах в державі центральну роль у підвищення інноваційної активності підприємств повинен відіграти Уряд України. Цілями державної та комерційної політики стосовно інновацій є підвищення ефективності використання наукового, освітнього, інтелектуального, технологічного потенціалу з метою прискорення соці­ально-економічного розвитку та підвищення рівня життя.

 

Список використаних літературних джерел

 

1.        Бутейко О.А. Упровадження інновацій у промислові підприємства України // Держава та регіони. — 2006, — № 2. — С. 23-25.

2.        Новицький В.Є. Єкономічні ресурси цивілізаційного розвитку. –К.: НАУ, — 2004. — 268 с.

3.        Економічна енциклопедія / Під ред. Гаврилишина Б.Д. –Т1. –К.: Видавничий центр “Академія”, — 2002. — 951 с.

4.        Драган І.В. Ефективність науково-технічної політики в Україні // Держава та регіони. — 2006, — № 2. — С. 89-93.

5.        Безуглий В.В. Економічна  і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: ВЦ „Аркадія”, — 2005. — 704 с.