Попов В.Ю. к.е.н.
Державної академії статистики, обліку та аудиту, м. Київ
"Кейнсіанська пастка
ліквідності" в реаліях української економіки
Однією з властивостей української економіки останніх років є перегляд більшістю домогосподарств способів використання власних грошей. Спостерігаються ознаки входження в такий стан, коли грошові надлишки спрямовуються у отримання вигоди від спекулятивних операцій на ринку грошей. При такого роду переорієнтації втрачається інвестиційна сутність грошових заощаджень. Значні грошові засоби виводяться поза межі інноваційного оновлення виробничого сектора національної економіки, яке здійснюється, наприклад, в межах ринку облігацій. Об’єктивними передумовами цього явища є те, що відсоткова ставка доходу за цінними паперами менш приваблива і більш ризикована ніж утримання "активної каси". У такому стані збільшення пропозиції грошей не впливає на подальше зниження відсоткової ставки, а еластичність попиту на гроші може складати безмежну величину. За таких передумов одним з наслідків ажіотажного збільшення попиту на готівку є небезпека потрапляння у "пастку ліквідності".
"Ліквідна пастка – стан економічної кон’юнктури, при якому ставка
відсотка досягла свого мінімального значення і подальший приріст пропозиції
грошей не зможе її зменшити та стимулювати інвестиційний попит" [[1], с. 208]. Або: "… умови на ринку грошей, при яких ставка відсотку близька
до мінімальної, тому навіть при збільшенні реальної каси домашні господарства
на хочуть купувати цінні папери" [[2], с. 168]. Теоретичні положення щодо входження до такого стану викладені Дж. М.
Кейнсом в роботі "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей", але емпіричні докази існування "пастки ліквідності" та
"інвестиційної пастки" сьогодні відсутні. Найбільш
близькими до такого стану економіки, на думку Кейнса, є часи Великої депресії
1930-х рр. Але, як зазначав відомий фінансист Л.Харріс, сам Дж. М. Кейнс
скептично ставився до можливості вимірювання стану "ліквідної пастки"
[[3], с. 332].
З виникненням ліквідної пастки пов’язана небезпека виникнення "інвестиційної пастки", коли попит на інвестиції повністю нееластичний за ставкою відсотка. Інвестиційна пастка є наслідком песимістичної оцінки потенційними інвесторами перспектив розвитку, коли вони вважають, що вартість грошей настільки велика, що вірогідність отримати відповідну норму доходу на капітал занадто низька, а ризик втрати інвестицій суттєвий. Тому вони утримуються від інвестування в реальний сектор економіки.
Так як в стані інвестиційної та ліквідної пастки на ринках благ та праці існує надлишок, то повинна виникнути тенденція до зниження рівня цін та ставки номінальної заробітної плати. Але це не впливає на стан реального сектору. Якщо в стані інвестиційної пастки об’єм інвестицій не залежить від ставки відсотка, а в стані ліквідної пастки не виникає попит на цінні папери та не збільшуються фінансові резерви інвестування, то порушується взаємозв’язок реального і фінансового секторів економіки. Тобто, руйнується "ефект Кейнса": відносний надлишок на ринку благ і безробіття на ринку праці незалежні від зрушень у кількості і структури грошової маси.
Проблема розриву між фінансовим та реальним сектором є
надзвичайно актуальною для існування ринкової економіки як такої. При цьому
фінансовий важіль перестає діяти за своїм основним призначенням – інвестування
реального сектору. Він спрямовується на банальне заробляє грошей спекулятивними
операціями на фінансовому ринку. На нашу думку, саме така ситуація
складається в українській економіці – домогосподарства не вважають доцільним
купувати цінні папери та збільшувати депозити, а інвестори – вкладати кошти в
реальний сектор та створювати нові робочі місця. Тобто, спостерігаються ознаки
виникнення тих обох пасток, на небезпеці яких наголошує Дж. М. Кейнс -
інвестиційної та ліквідної.
Загалом попит на гроші пов'язаний з виконанням ними конкретних основних функцій: засобу обміну, одиниці рахунку (міри вартості) та засобу нагромадження вартості. Як правило, функції засобу обміну та міри вартості виконує готівка, а функцію нагромадження вартості виконують безготівкові гроші. Але ситуація може змінитися, і люди захочуть мати для реалізації всіх функцій грошей виключно готівку. Глибинні причини цих процесів полягають у трансформації основних мотивів попиту на гроші.
З визначення стану ліквідної пастки витікає, що це такий стан
економічної кон’юнктури, при якому ставка відсотка досягла свого мінімального
значення і подальший приріст пропозиції грошей не зможе її зменшити та
стимулювати інвестиційний попит. З іншого боку, це порушення стану рівноваги на
грошовому ринку. Рівновага на грошовому ринку досягається у випадку, коли попит
на гроші дорівнює пропозиції грошей. Ця рівновага може бути досягнута через
зміну ставки відсотка та валютного курсу.
Зосередимось на питані зміни ставки відсотка. Наприклад, рівновага на грошовому ринку досягається на певному рівні ставки відсотка та певній кількості грошей. У випадку, коли ставка відсотка більше певного визначеного рівня, у людей з'являється надлишок грошових коштів, і вони починають використовувати їх для купівлі цінних паперів та інших банківських активів. Вартість цінних паперів починає підвищуватися, а ставка відсотка, навпаки, скорочуватися. Як наслідок, грошова пропозиція зменшується, а попит на готівку, навпаки, збільшується, адже вважається, що купівля цінних паперів при існуючих низьких відсоткових ставках не доцільна. За умови, коли ставка відсотка знаходиться нижче певного рівня, у людей не вистачає достатньої кількості готівки, тому вони починають позбуватись своїх цінних паперів. Ціни на них будуть падати, ставка відсотка, навпаки, зростатиме. Таким чином досягається стан нової рівноваги на грошовому ринку.
Стан рівноваги на грошовому ринку буде досягнутий, коли будуть рівними загальний попит на гроші та загальна пропозиція грошей. Це можливе у випадку, коли будуть збалансовані попит та пропозиція по кожному виду активів. Наприклад, у разі надлишкового попиту на короткострокові кредити та надлишкової пропозиції грошей для інвестування на довгострокові активи (подібно до облігацій), короткострокові відсоткові ставки можуть збільшитися відносно довгострокових.
Стан становлення ринкових умов господарювання в Україні надає унікальні можливості для емпіричної перевірки фундаментальних теоретичних положень Дж. М. Кейнса. Дослідження поведінки ринку державних цінних паперів з пролонгацією виявлених тенденцій на весь фінансовий ринок показує що залежність між середньозваженою дохідністю державних цінних паперів на первинному ринку та кількістю готівки повністю відповідає поведінці кривої зміни спекулятивного попиту на гроші. В 1996-1999рр. крива має чітко виражений спадний характер, при цьому дохідна ставка на державні цінні папери зменшується у 2,6 рази, а грошова маса збільшується у 2,4 рази. Залежність зміни готівки і відсоткової ставки цього періоду можна вважати нееластичною (коефіцієнт еластичності 0,944), тобто, збільшення грошової маси мало вплинуло на дохідність цінних паперів. В 1999-2004рр. спостерігається майже пропорційні обернені зміни: дохідність паперів зменшується у 2,45 рази, а кількість грошової маси збільшилась у 4,4 рази. Коефіцієнт еластичності вже дорівнює 1,31. Можна вважати, що ця ділянка має майже одиничну еластичність зміни дохідності цінних паперів та готівки. У 2004-2008 рр. – залежність майже відсутня, а крива розташована паралельно осі ОУ. У цей період коефіцієнт еластичності дорівнює 14,52. Таким чином, це дає підстави зробити висновок, що попит на готівкові гроші став абсолютно еластичним, коли дохідність цінних паперів стала складати в 2004 р. 11,24%, а після 2004 р. українська економіка опинилась у "ліквідній пастці".
Підтвердженням входження до такого стану можуть слугувати також показники доходності цінних паперів, реальна доходність яких, скорегована на індекс інфляції (з урахуванням індексу споживчих цін), після 2004 р. стала від'ємною.
Літературні
джерела: