Кушнарьова Д.В., Кашелюк Г.В.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник: Господінова О.І,

Наслідки та причини світової економічної кризи в Україні

Світова економічна криза боляче позначилася на Україні, особливо через повну неготовність української економіки до адекватного регулювання на неї. Пояснення процесів, що відбуваються і визначення проблем, які подаються суспільству є одноманітними, стереотипними і спірними. А пропозиції по виходу з кризи ґрунтуються на цих стереотипах, прикладах з інших епох та держав, навіть на забобонах, а не на осягненні сьогоднішньої реальності і викликають у нас сумніви щодо їх ефективності.

Передумови загальної економічної кризи формувалися саме так:

· рух валютних курсів, що викликав зміни умов міжнародної торгівлі з відповідним впливом на національну економіку;

· перерозподіл фінансових ресурсів між фінансовим, фондовим та товарним ринками, спекулятивний ріст цін на основні ресурси, що збільшувало загальну інфляцію, погіршувало кредитні умови, вартість виробництва і споживання;

· поширення наслідків фінансової кризи США (криза банківської ліквідності) на решту світу.

Основними чинниками кризи для України, що безпосередньо її створюють, в основному є короткострокові та кон’юктурні, а саме:

· різке укріплення долара (валюти прив’язки до гривні), що вимагало такого ж послаблення гривні;

· різке погіршення кон’юктури, загострення конкуренції, падіння попиту на українську продукцію в ЄС через економічний спад, що вимагало послаблення гривні для цінової конкурентноспроможності;

· різке падіння попиту на українську продукцію в решті країн світу через загальмування їх економічного зростання від економічного спаду в ЄС, загострення конкуренції що вимагало послаблення гривні для цінової конкурентоспроможності;

· різке падіння світових цін на продукцію українського експорту, що вимагало послаблення гривні для компенсації їх падіння.

Крім короткострокових чинників – стратегічні (погана диверсифікованість економіки та низька її ефективність) – зробили економічну кризу особливо глибокою та болючою.

Весь комплекс цих чинників говорив про те, що гривня не повернеться на рівень 5,05 грн./$, а девальвує значно глибше, для пристосування не диверсифікованої, неефективної української економіки до нових умов у світовій економіці.

З вересня 2008 р. НБУ начав стримувати гривню від девальвації, а в жовтні експорт і ВВП почали падати. В Україні розпочалася економічна криза. Це сталося через відсутність належної наукової бази НБУ та Уряду та їх не сприйняття попереджувальних сигналів.

Криза в Україні в вересні-жовтні 2008 р. почала проявлятися у:

· падінні експорту внаслідок дії короткострокових чинників кризи для України, зменшенні валютних надходжень і девальвації гривні;

· репатріації іноземних інвестицій з фондового та кредитного ринків, що посилювали девальвацію гривні;

· рефлексивні реакції на девальвацію населення і бізнесу, що вилилася в масовому знятті банківських депозитів для переведення їх у доларову готівку, що більше підштовхнуло девальвацію.

Представниками влади (Президентом України В.Ющенком, представник НБУ В.Литвицький, міністр економіки Б.Данилишин) та несмертним середовищем (В.Горбаль) були визначені лише друге та третє явища, це дало їм привід причиною девальвації назвати спекуляцію, психологічну рефлексію і паніку на ринку і тому, необґрунтовано тимчасовою.

Замість адаптації країни до обставин кризового та післякризового світу, відбувалося утримання обставин до кризового світу, наче все повернеться назад і підстав для девальвації немає.

Сучасна світова криза, ще довго буде аналізуватися з точки зору її характеристики, але на сьогодні є достатньо інформації для спроб її визначення.

Сьогоднішня криза для розвинених країн – не криза перевиробництва і не циклічна криза, як припускають в Україні. Вона складається з двох взаємозалежних елементів: кризи накопичень та кризи економічної ефективності.

Перший елемент – накопичення – призвів до того, що пропозиція накопичень для використання в вигляді кредиту стала такою масованою і «дешевшою», що охопила верстви населення, що раніше, через низьку кредитоздатність, високі кредитні ризики, не мали шансів на кредит. «Американська мрія» стала досяжною як ніколи раніше. Через «новизну» такої ситуації в розвиненому світі не знайшлося готових механізмів гармонізації використання таких великих обсягів накопичень з кредитними ризиками, оскільки він покладався на ринкову саморегуляцію і відпрацьовані правила та дисципліну кредитуванню, а фінансовий ринок досі демонстрував межу своїх можливостей і не підносив таких сюрпризів, як іпотечна криза. Та цього разу «дисципліна кредитування» через людську жадібність, необачність та безвідповідальність, а то й просто схильність поступатися загальній тенденції піддалася тиску накопичень і не виконала свою функцію. Тому коли кредитні умови погіршилися, «запасу міцності» всім позичальникам не вистачило, кредитні ризики відбілися і, як снігова куля, призвели до кредитної, а згодом і до економічної кризи.

Другий елемент – криза різкого падіння ефективності виробництва та споживання внаслідок кредитної кризи. Споживачі звикли споживати не за рахунок власних наявних накопичень, а за рахунок майбутніх доходів. Збій у кредитуванні викликав збій у виробництві, падіння його обсягів та ефективності і в споживанні, призвів до падіння споживчого попиту відносно виробничих потужностей і падіння обсягів виробництва і ВВП, засвідчуючи значення кредиту і сучасній економіці.

Для України сьогоднішня криза – це криза економічної несамодостатності недиверсифікованої економіки, що залежить від експорту в розвинені країни та імпорту з них на покриття дефіциту власного виробництва.

Таким чином, варто подолати економічну кризу в короткостроковій перспективі монетарними заходами (кілька місяців), а не через середньострокові (до п’яти років) інфраструктурні проекти з масовою переорієнтацією трудових ресурсів країни і непевними результатами.

Література:

1. Б. Данилишин економіка України: життя після кризи? Дзеркало тижня. №1(729), 17-23 січня 2009р. www.dt.ua/2000/2020/65131

2. Курза Ю. Україна у світовій економічній кризі / Ю.Курза // Економіст. – 2009. – №12. – с.6-32

3. Вахненко Т. Уроки світової фінансової кризи для економіки України / Т.Вахненко // Економіст. – 2009. - №11. – с.12-15