Економічні науки /5 Управління трудовими ресурсами

Головащенко І.І., ас. Бондарчук Л.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми сучасної кадрової політики підприємств

В умовах ринкової економіки одним з вирішальних чинників ефективності і конкурентоспроможності підприємства є забезпечення високої якості кадрового потенціалу. Суттю ж кадрової політики є робота з персоналом, відповідна концепції розвитку організації.

У сучасній економічній літературі аналізу проблем формування, розвитку і використання кадрової політики приділяється багато уваги. Найбільш близькими до проблеми, що досліджується, можна назвати публікації провідних економістів у галузі кадрового менеджменту, зокрема Г.В. Щокіна, Й.С. Завадського, Т.І. Балановської, В.В. Юрчишина.

У працях цих вчених започаткований аналіз кадрового управління та проблем, з якими зустрічаються керівники при організації системи кадрової політики. У зв’язку з цими об’єктивними факторами зростає необхідність постановки та вирішення ряду важливих проблем, а саме:

1. Розробка гнучкої і неперервної системи підготовки, перепідготовки і перерозподілу персоналу для задоволення потреб підприємства.

2. Мобілізація інвестицій для підготовки і перепідготовки трудового потенціалу підприємства.

3. Пошук і залучення до співробітництва висококваліфікованих спеціалістів з управління кадровим потенціалом.

4. Забезпечення стабільності, зайнятості, безпечних умов праці, заходів щодо підвищення професійної кваліфікації, мотивації співробітників.

Метою статті є дослідження проблем сучасної кадрової політики підприємств і визначення заходів щодо вирішення цих проблем.

Основними завданнями кадрової політики є: формування кадрового потенціалу, принципи та методи добору;  навчання та розташування кадрів;  профорієнтація та перепідготовка кадрів, проведення атестації та оцінки рівня кваліфікації;  підвищення кваліфікації персоналу;  підвищення освітнього рівня персоналу; аналіз плинності кадрів [1].

Необхідно мати на увазі, що робота з персоналом не починається з вакансії і не закінчується прийомом на роботу. Процес роботи з персоналом повинен бути побудований так, щоб найкоротшим шляхом приходити до бажаного результату відносно будь-якого питання або проблеми в кадровій сфері.

Проблемним аспектом діяльності будь-якого підприємства є його персонал. Це пов’язано з тим, що поряд з матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами людські є найважливішими компонентами підприємства. Оскільки за своїм змістом вони суттєво відрізняються від інших ресурсів, то й вимагають відповідно особливої уваги.

Наслідком недосконалої системи відносин професійно-технічної освіти і виробництва є відсутність кваліфікованих працівників, що призводить до низької якості виконаних робіт.

Склалася парадоксальна ситуація: підприємства страждають від нестачі кваліфікованих кадрів, а навчальні заклади – від нестачі замовлення на їх підготовку. Ця проблема потребує термінового вирішення, оскільки вона впливає на перспективи розвитку підприємств України.

Побутує думка, що виробництво відокремлене від професійного навчання. Ця позиція є помилковою, оскільки будь-яка трудова активність має починатися з концепції трудового виховання, яка включає такі основні положення:

- забезпечення професійно орієнтованої підготовки майбутніх кадрів шляхом наближення професійного навчання до виробничого процесу;

- залучення майбутніх кваліфікованих працівників до засвоєння початкових суспільних норм і виконання ними простих виробничих завдань;

- засвоєння елементарних моральних норм поведінки у колективі та самостійної трудової діяльності [2].

Отже, виконанню зазначених положень сприятиме низка ефективних заходів у галузі освіти, а саме:

- перегляд старих методів і розробка нових підходів до виконання програми виробничої практики студентів у напрямку можливості подальшого працевлаштування молодих спеціалістів;

- впровадження системи «наставництва», що дасть можливість досвідченим працівникам навчати молоді кадри, адаптуючи їх до виробничих умов;

- впровадження на законодавчому рівні чітких гарантій відшкодування працівником підприємству коштів, витрачених на його навчання, підвищуючи, таким чином, взаємну відповідальність роботодавця і працівника.

Таким чином, освіта і наука працюють не тільки в напрямку розвитку наукової думки, а й є провідними чинниками в системі становлення та розвитку продуктивних сил держави, визначають темпи розвитку матеріального виробництва.

Важливою також є проблема організації відбору і найму персоналу. Адже сучасний ринок праці перенасичений робочою силою, тому підприємство повинне створювати всі умови для залучення таких працівників, навички та особисті характеристики яких найкраще відповідають його цілям. Здійснювати відбір і найм кадрові служби повинні виходячи з оптимальної чисельності персоналу. Не повинно бути як нестачі працівників, що може призвести до зменшення продуктивності праці, збільшення травматизму, конфліктних ситуацій у колективі, так і надлишку, який може спричинити збільшення грошових витрат на фонд оплати праці, зменшення зацікавленості в якісній праці, відтік кваліфікованих працівників. З іншого боку, підприємство має можливість серед великої кількості осіб на ринку праці вибрати тих, які будуть виконувати відповідну роботу, а головне – працюватимуть як єдина команда для досягнення поставлених цілей.

Ефективність сучасної кадрової політики в управлінні підприємствами та фірмами позначається на успішності праці, тобто насамперед на соціально-економічних показниках, а також на рівні задоволеності робітників своєю працею і морально-психологічною атмосферою в колективі. Для цього необхідна підготовка і перепідготовка кадрів керівників для придбання і збагачення знань у сфері економіки, менеджменту, маркетингу, для формування навичок, умінь керування людьми, а отже розробка і наявність відповідних програм. Вони повинні бути розраховані на історичну перспективу розвитку підприємства, галузі виробництва, а розробка таких програм – систематично і дуже оперативною відповідно умовам, які від впливом ринкових законів змінюється дуже швидко.

Розглянуті проблеми сучасної кадрової політики підприємств в напрямку формування кваліфікованого та якісного складу працівників не вичерпують увесь спектр недоліків ефективного використання трудового потенціалу. Але вони є одними з ключових, без вирішення яких неможливе становлення та реалізація кадрового механізму.

Література:

1. М.О. Жуковський Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2007 –  №2. – С.54 – 58

2. В.П. Миша Кадрова політика на підприємстві: проблеми і перспективи // Актуальні проблеми економіки. – 2008 –  №6. – С.165 – 168