Шнайдер І.М. Чорна Н.В. Самойленко О.А.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Франчайзинг як одна із сучасних форм підприємництва в Україні

 

В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин.

Застосування франчайзингу в підприємницькій діяльності дає значні можливості як для правовласника (особі, яка представляє право використання своїх засобів індивідуалізації і ноу-хау), так і для користувача (особи, якій ці права надаються).

Актуальність теми полягає в тому, що з кожним роком в Україні франчайзинг завойовуючи попит споживачів займає все більшу ринкову нішу, відіграючи в економіці вагому роль.

Метою даної роботи визначення специфічних особливостей франчайзингу як одного з найперспективніших видів підприємницької діяльності та його переваг для суб’єктів господарювання.

Протягом останніх десятиліть широко досліджували дану тему такі науковці як: Андрощук Г. [1], Данніков О.[3], Денисюк В., Харитонов Є., Новосельцев О., Бондаренко Ю., Суханов Е. Дера О[5]. та ін.

У законодавстві України франчайзинг називається договором комерційної концесії, та регулюється главою 76 Цивільного Кодексу, та статтею 36 Господарського кодексу.   

Британська асоціація франчайзингу визначає франчайзинг як «ліцензію, яку надає одна особа (франшизодавець) іншій особі (франшизоотримувачу) та яка: дозволяє, або вимагає від  франшизоотримувача впродовж терміну дії договору здійснювати передбачений вид підприємницької діяльності під найменуванням, що належить, або асоціюється з франшизодавцем; дає право франшизодавцю впродовж терміну дії договору здійснювати поточний контроль за діяльністю франшизоотримувача; зобов’язує франшизодавця надавати франшизоотримувачу допомогу в здійсненні цієї підприємницької діяльності; зобов’язує франшизоотримувача впродовж терміну дії договору виплачувати франшизодавцю періодичні грошові відрахування за надане право користуватися франшизою, або за товари чи послуги, надані франшизодавцем франшизоотримувачу; не є угодою між основною компанією та її дочірніми підприємствами цієї основної компанії, або між фізичною особою і компанією, що нею контролюється» [4].

Першим підприємством, що працювало за франшизою в Україні і до сьогоднішніх днів займає найвищу сходинку стала ТМ PizzaCelentano, генеральним директором якої є Максим Храмов. За 8 років франчайзерства Храмов відкрив 28 фастфудів. Загальний товарообіг в франчайзингових підприємствах лише в точках, працюючих за ліцензіями, за 2009 рік склав приблизно  $2 млрд. Це 4% загального товарообігу країнии.

Для правовласника франчайзинг є найбільш зручним засобом розширення свого бізнесу, в тому числі і в міжнародному масштабі. Для користувача франчайзинг значно знижує підприємницький ризик і прискорює окупність капіталовкладень.

В основі франчайзингу як особливої форми організації бізнесу можуть лежати принципи маркетингу, або розподілу товарів. У такому разі "батьківська компанія" зазвичай надає індивіду, або іншій компанії право чи привілей здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній формі в визначений період і в визначеному місці. Наприклад, за спільної згоди, або на основі укладеної угоди фізична чи юридична особа бере на себе зобов'язання взяти партію товару і за певний період реалізувати цей товар на відповідній території. За це надаються певні привілеї, пільги у вигляді зниження ціни на зазначений товар і сплати мінімального відсотка від одержаного прибутку за реалізований товар [2].

На ринках, що зростають таких як Україна франчайзинг є швидким способом навчання підприємців практичних стандартів, потрібних для провадження прибуткового бізнесу. 

Для франчайзера перевагами вважаються:

-         збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;

-         економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: франчайзі як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку;

-         одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів;

-         франчайзі, перебуваючи безпосередньо біля споживача, точніше відчувають його настрої, коливання попиту і умови конкуренції, що для франчайзера є продуктивним джерелом новаторських ідей.

На сьогоднішній момент в Україні активних франчайзерів нараховується трохи більше 200, в це число входять ті компанії що мають партнерів – франчайзі, і за цей рік відкрили принаймні одну франчайзингову точку. Всі інші, або перечікують кризу, або просто стагнують і не докладають великих зусиль для стимулювання розвитку мережі [1].

Найбільшими франчайзерами в Україні визнано такі як: «»Мак Дональдс», «Кодак», «Фуджі», «Баскін&Робінс», «Альянс», «Швидко», «XXI століття», «Uno momento» та ін [3].

Франчайзинг дедалі ширше використовується для створення технічних станцій обслуговування автомобілів (наприклад, ЗАЗ-Деу), автозаправних станцій (наприклад, «ТНК-Україна», «Лукойл-Україна»), магазинів автомобільних товарів та аксесуарів (наприклад, мережа магазинів «АТЛ»), салонів краси які іноді працюють не лише під торговельною маркою, що створена для салонів краси, а й під торговельною маркою, відомою споживачеві. Як приклад можна навести торговельну марку «Тіко», під якою працюють автозаправні станції, супермаркети та салони краси, здійснюється продаж за каталогами.

Успішно розвивають франчайзингову мережу в Україні також фірма SPAR, російська фірма 1С та українські підприємства ТОВ «Торгова марка Піцца Челентано» , мережа ресторанів швидкого харчування «Єврохата» [3].

   Щорічний рейтинг франчайзингових мереж FraNName in Ukraine утретє назвав переможців у таких номінаціях:

«Найкращий франчайзер у сфері громадського харчування» -ТМ PizzaCelentano.«Найкращий франчайзер у сфері торгівлі » - ТМ Zarina «Найкращий франчайзер у сфері послуг» - ТМ ING Банк[3].

В Україні користується популярністю такий вид франчайзингу як субфранчайзинг, прикладом практичного його використання є компанія "Михаил Воронин" яка розробила субліцензійний пакет для виробників одягу по регіонах. Цей пакет передбачає, що для певного регіону з допомогою спеціальної методики розраховується мінімальна квота з реалізації товару ТМ "Михаил Воронин". Якщо торгова структура у цьому регіоні повністю покриває цю квоту, то їй надається ексклюзивне право регіонального представництва. По-перше, відповідно до угоди франчайзер не має права відкривати свої торговельні підприємства або продавати франшизу в цей регіон. По-друге, всі питання оптово-роздрібної реалізації продукції компанії у вказаному регіоні вирішуються ексклюзивним представником. Сьогодні компанія веде переговори з потенційними франчайзі про надання їм такого статусу у Львові, Харкові та Дніпропетровську, а повноцінно функціонує в таких містах як Київ, Одесса, Івано-Франківськ, Чернівці, Сімферополі, Чернігові та Херсоні [5].

Залежно від сутності господарських відносин в Україні найбільш розповсюджений виробничий франчайзинг, особливо у виробництві безалкогольних напоїв. Найчастіше франчайзер надає своїм франчайзі спеціальний інгредієнт, без якого виробництва неможливе, і тим самим бізнес між франчайзером і франчайзі не припиняється відразу після передачі обладнання та технології виробництва, а має довготривалий характер. Франчайзі обслуговує клієнтів, франчайзер забезпечує виробництво ресурсами. За такою схемою на території України працюють компанії "Соса Соlа", "Рерsісо" та інші, що продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва, місцевим компаніям [4].

Найбільшим попитом в 2009 році в Україні користувалися франшизи в сфері вендінгу – продажу товару і послуг через автомати. В Асоціації франчайзингу в Україні підрахували, в цьому напрямку власники ліцензій відкрили 1144 точки, тоді як в 2008 році їх не було зовсім (Рис.1.).

Рис.1. Кількість франчайзингових мереж в Україні, шт.

Проте кожна монета має дві сторони, так і в франчайзингу є ряд недоліків.

 До основних вад франчайзингу для франчайзера належить:

-         можливі помилки під час відбору потенційних франчайзі та точок їхнього розміщення;

-         можливі труднощі стягнення з франчайзі обумовленої договором суми;

-         зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки;

-          неможливість заміни "небажаного " франчайзі, навіть якщо він невміло управляє точкою, доки не порушені ним умови франшизи, він «недоторканний» ;

-          проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність;

-         складність проведення контролю: певна репутація одною франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку.

Крім того, існує ряд вад франчайзингу для фірми-франчайзі:

-         часткова втрата свободи;

-         стандартизація діяльності;

-         франчайзні платежі та ін[2].

Гострою проблемою розвитку франчайзингу у 2009 році стала недостача інвестицій, так як майже всі підприємства що діють на основі договору комерційної концесії переживали період стагнації. Яскравим прикладом є мережа ресторанів «Єврохата». На початку 2009 року загальна кількість відвідувачів скоротилася на 38%, відповідно відбулося скорочення прибутків власників. Виходом з цієї ситуації могло стати підвищення цін у ресторанах, але це знову призвело би до ще більшого скорочення кількості відвідувачів. Тому компанії вдалися до зменшення штату працівників та скорочення пропорцій, щоб вийти хоча б на мінімальні прибутки.

Насьогоднішній день розвиток франчайзингу є однією з найефективніших форм проведення антикризлвого підприємництва, проте це можливо лише за умови удосконалення українського законодавства стосовно комерційної концесії, оскільки воно має багато не доопрацювань, наприклад при вкладанні договору співпраці, підприємці формулюють його зміст і форму довільно так як не має спеціально визначеної законом постанови щодо укладення договору комерційної концесії.

Література:

1.     Андрощук Г.А. Франчайзинг: Міжнародний досвід, економічні показники, практика регулювання// Андрощук Г.А.Денисюк В.А.// Стратегія економічного розвитку України: Наук.зб. – К.:КНЕУ,2009 –Вип 5 №12 – С.78-93

2.     Борисова І.В. Цивільне право України// Борисова І.В.  Підручник - Юрінком, 2004.-Т.2.-С.480

3.     Данніков О. Проблеми побудови та функціонування франчайзингових систем в Україні// Данніков О./ Маркетинг в Україні, 2008 - №5 – С.62

4.     http//:www.maksmak.com.

5.     http//:www.franching.ua