студент фінансового факультету Чернишов В.В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Аналіз класифікації витрат виробництва на підприємстві

 

На сучасному етапі розвитку економіки українські підприємства проходять тяжкий період своєї діяльності. Велика частина підприємств знаходиться в незадовільному стані, незважаючи на позитивні зрушення економічних показників у країні.  Причин даної ситуації у кожного підприємства дуже багато, однак найбільш вагомою та впливовою є слабкий контроль за витратами, які здійснюють підприємства в процесі виробництва товарів та послуг. Це обумовлює необхідність пошуку шляхів усунення цієї ситуації, одним з яких є створення та розроблення класифікаційної схеми виробничих витрат.

Дослідженням проблеми передбачає створення детальної класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукції, який прибуток від її реалізації в загальному обсязі прибутку, чи є можливість збільшити або зменшити ціну на цю продукцію і яка ефективність від прийняття управлінського рішення.

Питання управління витратами на підприємстві вивчалися багатьма вченими, такими,  як С.Ф. Голов , Т.П. Карпова, Н.І. Костецька, В.П. Савчук [1-4] та інші. Але у роботах цих авторів розглядалися тільки конкретні види витрат або їх форми, які мали безпосередні відносини до поставлених в них завдань. Незважаючи на багатобічність підходів к визначенню видів витрат, в економічній літературі відсутній єдиний підхід к розгляду даного питання.

Основною метою даної статті є створення єдиної класифікації виробничих витрат, за запропонованими ознаками та характеристикою, які найбільш часто розглядаються в економічній літературі.

Завдання даної статі – вияв найбільш розповсюджених видів виробничих витрат та групування їх за деякими загальними ознаками.

Важливу роль як у фінансовому, так і в управлінському обліку відіграє характер зв'язку витрат з певним об'єктом: видом продукції, підрозділом, центром відповідальності або витрат. Відповідно до класифікації, по відношенню до об'єкта (дана ознака ще визначається як спосіб віднесення на собівартість та ступінь перенесення вартості на продукцію) витрати поділяються на прямі і непрямі (непрямі, накладні). С.Ф. Голов[1, с.64] акцентує увагу на залежності витрат від об'єкта витрат, при цьому витрати можуть бути одночасно прямими і непрямими щодо різних об'єктів.

По відношенню витрат до процесу виробництва витрати поділяють на основні (безпосередньо пов'язані з випуском продукції) та накладні (пов'язані з процесом управління підприємством, в т.ч. виробництвом). Поділ витрат на основні та накладні, прямі і непрямі тісно переплітається між собою, як синоніми, хоча є і принципові відмінності. Так, Т.П. Карпова[2, с.79] відзначає, що найчастіше основні витрати виступають у ролі прямих, а накладні - у вигляді непрямих витрат.

Узагальнення різних наукових поглядів демонструють, що за характером поведінки або по впливу обсягу виробництва витрати підрозділяються на два види: фіксовані (постійні) та змінні. Виділяють ще змішані, півзмінні та пів постійні, умовно-змінні і умовно-постійні, а також інші витрати.

За умови найбільш ефективного використання всіх технологічних можливостей виробничих потужностей постійні витрати переносяться на собівартість продукції та визнаються корисними. У ситуації неповного використання виробничих потужностей їх визнають шкідливим і поділяють на кількісні та якісні, резервні і зайві.

Привертає увагу класифікація витрат по відношенню до собівартості продукції. Вона містить у собі дві складові: витрати на продукцію та витрати періоду. Дана класифікаційна ознака ще визначається як «по відношенню до готового продукту», «залежно від капіталізації або відносини на прибуток звітного періоду», «по порядку відношення витрат на період генерування прибутку», «по відношенню до продажів», «собівартість продукції і витрати звітного періоду», «виробничі і витрати звітного періоду».

Важливо зазначити, що згідно з цією класифікацією поділ витрат відбувається за ознакою, що визначає спосіб віднесення витрат на собівартість проданої продукції (товарів, робіт, послуг). За економічним змістом (за видами витрат, економічної однорідності) виділяють витрати за економічними елементами та витрати за статтями калькуляції.

За ступенем однорідності або за єдністю складу витрати поділяються на одноелементні і комплексні. Традиційно як приклад комплексних витрат приводять загально виробничі витрати, до яких входять майже всі елементи[5, с.53].

Крім перерахованих вище груп, у фінансовому обліку виділяють такі класифікаційні ознаки: за центрами відповідальності (місцем виникнення витрат), за видами продукції (робіт, послуг), за календарними періодами (часу виникнення), за доцільність витрат і за видами діяльності.

Заслуговує на увагу класифікація витрат за видами процесів діяльності, яка ґрунтується на процесі управління діяльністю підприємства, що будується на постійному зіставленні витрат і отриманих результатів. За цією ознакою витрати поділяються на постачальницько-заготівельні, виробничі, фінансово-збутові й організаційні.

Тож, класифікація виробничих витрат підприємства представляє собою систематизований перелік, запропонований в вигляді таблиці, у якій наглядно зображено процес розподілу виробничих витрат за ознаками та характеристиками (таблиця 1).

Таблиця 1

Класифікація витрат виробництва

Ознаки класифікації

Види витрат

Характеристика

1

2

3

1)По відношенню до об’єкта

Прямі

віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

Не прямі

не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

Продовження табл. 1

1

2

3

2)По відношенню витрат до процесу виробництва

Основні

пов'язані з технологічним процесом (витрати на сировину та матеріали, зарплату виробничих робітників).

Накладні

Виробничі

спрямовані на обслуговування виробничого процесу.

Не виробничі

на обслуговування управління

3)За впливом обсягу виробництва на рівень витрат

Постійні

Довготривалі

обсяг яких тривалий час не змінюється.

Програмовані

в тому чи іншому випадку обов’язково понесе підприємство.

Робітничі

не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді.

Змінні

Пропорційні

змінюються при зміні обсягів виробництва.

Не пропорційні

не залежать від масштабів виробництва продукції.

4) По визначенню відносин до собівартості продукції

Витрати на виробництво продукції

пов'язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації.

Витрати

періоду

Періодичні

не включаються до собівартості продукції та запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Не періодичні

не залежать від періоду, в якому вони здійснені.

5)За видами витрат

(економічний зміст)

Витрати на продукцію

використовуються в вітчизняній практиці для аналізу та визначення собівартості окремих видів продукції

Витрати за статтями калькуляції

6)За єдністю складу витрат

Одноелементні

складаються з одного елементу витрат

Комплексні

складаються з кількох економічних елементів.

7)За центрами відповідальності

Регульовані

розмір залежить від менеджера даного центру відповідальності.

Нерегульовані

не піддаються регулюванню або його здійснювати неефективно

8)За календарним періодом

Поточні

визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Майбутніх періодів

грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.

Майбутні витрати

пов'язані з підготовкою і ходом реалізації перспективних програм випуску продукції або будівництва промислових і житлових об'єктів.

9)За доцільністю витрачання

Ефективні

пов'язані з виробництвом і передбачені технологією та організацією виробництва.

Не ефективні

невиробничого характеру, які не призводять до отримання доходу.

Закінчення табл. 1

10)За ступенем узагальнення

Загальні

представляє у вигляді формули, як сума постійних і змінних витрат.

 

Середні

розраховуються шляхом ділення загальної суми витрат на відповідну кількість одиниць.

 

11)Відношенням до виробництва

Виробничі

прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загально виробничі витрати.

 

Невиробничі

пов’язані з основними фондами, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва

 

12)За видами процесів діяльності

Постачальницько-заготівельні

витрати, які здійснює підприємство при постачанні та заготівельні сировини для виробництва.

Фінансово-збутові

здійснені підприємством на збут виробленої продукції.

Організаційні

ґрунтуються на процесі управління діяльністю підприємства, що будується на постійному зіставленні витрат.

 

Дана класифікація (таблиця 1) дозволить оцінити особливості та можливості управління виробничими витратами, визначити найбільш дієві шляхи управління ними. Також можна бачити, що всі витрати поділяються за 12 ознаками, це основні види витрат які існують на підприємстві. З метою аналізу та планування витрати підприємства об’єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за ознаками, місцями виникнення та характеристиками витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Тож, можна сказати, що існує дуже багато класифікацій витрат, кожний із авторів та науковців які займалися цією проблемою, класифікує витрати за власним розсудом, з урахуванням завдань та цілей, які ставлять перед собою, хто доповнює існуючу класифікацію, хто перероблює її і говорить що деяка класифікація не доцільна. Тому автором було поєднано головні класифікації, які були представлені у табл. 1. Хочеться також сказати, що на підприємстві не можливо мінімізувати витрати без правильної класифікації, а також без ефективних методів управління. Результати дослідження можна використовувати для розробки програми мінімізації та управління витратами. Надалі варто розширити дослідження вибору ефективних методів управління витратами на підприємстві.

 

Література:

1. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. - 3-тє вид. - К.: Лібра, 2006. - 704 с.

2. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. - М.: Аудит. ЮНИТИ, 1998. - 350 с.

3. Костецька Н.І. Класифікація витрат як основа формування стратегії зниження витрат підприємства // Вісник Хмельницького національного університету 2005.- №6.- Т. І. - С. 71-74.

4. Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент. - К.: Максимум. 2005. - 884 с.

5. Корольова О.І. Концепція розвитку бухгалтерського обліку витрат в Україні // Економіка, фінанси, право. - 2008. - № 7. - С. 13-17.