Раситюк Ю.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

КНТЕУ

Щодо вдосконалення кредитної системи комерційних банків України

Кредит відіграє важливу роль в економіці України, особливо у період становлення в ній ринкової інфраструктури та здійснення структурної перебудови народного господарства. Він сприяє прискоренню роздержавлення власності, допомагає швидкому перерозподілу грошових коштів, що дає можливість у стислі строки здійснити переорієнтацію виробництва і оздоровити економіку.

Перехід до регульованого ринку – основне направлення подальшого вдосконалення економічних відносин в нашій країні. Криза, що охопила нашу країну, згубно вплинула на всі сфери економічного життя. Падіння виробництва, безробіття, iнфляцiя – це далеко не всі явища, з якими доводиться зіткатися економiцi України. Щоб вийти iз кризи, доводиться вирішувати всі ці питання. I банківській системі відводиться в цьому вирішальна роль.

До цього часу в економiчнiй лiтературi немає єдиної думки щодо визначення суті кредиту. Це пояснюється складністю економічних відносин, що виникають з приводу кредиту. Комерційні банки, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів, є головною ланкою кредитної системи. Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу. Тобто, кредит – це засіб своєрідної оптимізації використання фінансових ресурсів для вирівнювання перекосів, породжених проблемами перехідного періоду до ринкової економіки та структурною перебудовую.

Дана тема є досить актуальною, доказом цього є численна кількість публікацій та праць щодо проблем кредитної системи. Дослідженням якої займались такі українські вчені, як Бутинець Ф., Базилевич В., Мороз А., Міщенко В., Лютий І., Шелудько В., Івасів Б., Савлук М. та багато інших.

В цьому напряму вже зроблено багато напрацювань, але чимало питань ще потребують уваги та вирішення, що й зумовлює актуальність даного дослідження.

З прийняттям Закону України “Про банки та банківську дiяльнiсть” наша країна перейшла до двохрiвневої банківської системи, що розповсюджена в країнах з розвинутою ринковою економікою. I тому сьогодні необхідно звернутися до вивчення практики іноземної банківської справи.

Побудова нового банківського механізму можлива лише шляхом відновлення втрачених раціональних принципів функціонування кредитних установ, що прийнятi у цивiлiзованому свiтi i спираються на багатовіковий досвід ринкових фінансових структур. Тому важливу роль відіграє вивчення іноземної практики, прийомів i форм акумуляції грошових ресурсів, кредитування i розрахунків, які є продуктом тривалого історичного відбору в жорстких умовах конкурентної боротьби, i які продемонстрували свою високу ефективність.

Сьогодні особливої актуальності набуває розгляд i всебічне вивчення питань, що стосуються класифiкацiї кредитів комерційних банків, аналізу їх видової структури з метою більш ефективного вирішення питань органiзацiї i управління своєю діяльністю і найбільш повного задоволення своїх iнтересiв i iнтересiв суспiльства,отримання якомога більшого прибутку. Ефективне вкладення кредитних ресурсів повинно вплинути не тільки на банківський прибуток, але й на економічний стан заходів, що кредитуються, та на економіку всієї країни.

В свiтовiй економiчнiй науці теорія кредиту розвивалася за двома основними напрямками. Натуралістична концепція трактувала кредит як засiб перерозподілу існуючих цінностей. Її представники вважали, що кредит не може створювати капітал, він тільки переносить його від кредитора до позичальника. Пасивну роль кредиту заперечують представники капiталотворчої теорiї. Вони вважають, що кредит не тiльки переносить, але й утворює капiтал . Основнi положення даної концепцiї: акумуляцiя вiльних коштiв як кредитних ресурсiв необов'язкова, банки можуть утворювати кредит за допомогою депозитно-чекової емiсiї. Кредит – це економiчнi відносини мiж юридичними та фізичними особами i державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення i, як правило, з виплатою процента.

Кредит і кредитні відносини є невід'ємною складовою економічної системи України. Сфера кредитування безпосередньо пов'язана з потребами розвитку національного виробництва. Знаходячись у центрі сучасного грошово-фінансового господарства, обслуговуючи інтереси господарських суб'єктів, кредит опосередковує зв'язки між державою, банком, товаровиробниками і населенням.

Банківський кредит надається суб’єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є: суворе дотримання принципів поворотності, терміновості, платності та під забезпечення, передбачені чинним законодавством і узгоджені сторонами.

За строками використання грошових коштів кредити поділяються на короткострокові (видаються до одного року) та довгострокові (на строк понад один рік). Короткострокові кредити надаються для кредитування поточної діяльності, внутрішніх торгових операцій, експортно-імпортних операцій. Довгострокові кредити надаються для кредитування інвестиційної діяльності.

Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів. Джерела формування яких є власні кошти банків, залишки на поточних рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

Підвищити ефективність кредитної діяльності комерційних банків можна за рахунок:

- збільшення прибутків (підвищення ефективності проведення операцій на ринках, високоліквідні та високоприбуткові інвестиції);

- зменшення витрат (скорочення штату, погашення дебіторської заборгованості, зменшення представницьких витрат);

- зниження кредитного ризику (перевірка платоспроможності позичальника, страхування кредитних угод);

- контроль за виконанням умов кредитного договору (створення відповідних відділів).

Аналіз діяльності банку є одним із найважливіших напрямів економічної роботи. Основою аналізу балансу банку є досягнення оптимізації структури активних та пасивних операцій з метою збільшення прибутків. Аналіз звітності визначає фінансову стабільність банку, доцільність і перспективи подальшої його діяльності.

Прогноз фінансового стану позичальника і ризику, пов’язаного з видачею йому кредиту здійснюється на основі аналізу коефіцієнтів і вивчення динаміки цих показників: показників ліквідності; показників заборгованості; показників боргу; показників ділової активності; показників рентабельності.

Проводиться ретельне вивчення репутації позичальника, фінансових можливостей, капіталу, забезпечення кредиту та ін..

Кредитний портфель (loan portfolio) ¾ результат діяльності банку по наданню кредитів. Чітко організований кредитний процес призводить до мінімізації кредитного ризику. Одним з етапів кредитного процесу, який має місце після надання позики, є аналіз поточної діяльності фірми та виявлення на ранній стадії problem loans, тобто кредитів, яким загрожує невчасне погашення. Для цього багато банків застосовують кредитний класифікатор, який дає змогу кількісно та якісно оцінити ризик погашення і тим самим спрогнозувати втрати від погашення кредитів, які випливають на прибуток банку. Комерційні банки виконують функції кредитування і інвестування підприємств, держав і населення. Банки виступають у якості фінансових посередників, одержуючи кошти в кінцевих кредиторів і даючи їхнім кінцевим позичальникам. За рахунок кредитів банку здійснюється фінансування промисловості, сільського господарства, торгівлі, забезпечується розширення виробництва.

Ефективне розміщення активів приносить банку прибуток, що дозволяє йому здійснювати свою роль у розвитку держави.