Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Перепічка Р. С., науковий керівник Круць А. В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Необхідність іноземного інвестування як запорука сталого економічного розвитку.

Економічний розвиток будь-якої країни значною мірою обумовлений рівнем інвестиційної діяльності. В умовах глобальної світової інтеграції особливе місце займає процес прямого іноземного інвестування. Україна сьогодні стала на шлях всебічних економічних перетворень. За таких умов налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення [1, с. 1].

Проблема інвестування в Україні є нині найважливішою. Залишаються недостатньо вивченими риси, притаманні попереднім та сучасним станам розвитку інтернаціоналізації господарських процесів і обставин, які необхідно враховувати в практиці залучення іноземних інвестицій в економіку України. [2, с. 30].

Інтеграція світової економіки проявляється в двох основних напрямках – регіоналізації та глобалізації. Матеріальною основою цих процесів можна вважати міжнародний рух іноземних капіталів, зокрема прямих іноземних інвестицій.

Приплив прямих іноземних інвестицій став одним із головних чинників прискорення розвитку світової економіки. На це впливають певні умови, серед яких виділяють: поглиблення міжнародного поділу праці піл впливом нового етапу науково-технічного розвитку; зростання ролі транснаціональних корпорацій і мультинаціональних фірм; поглиблення інтернаціональних процесів світової економіки і формування на цій основі економічного простору, спільних ринків, що не тільки стимулюють приплив прямих іноземних інвестицій, але й розподіляють та перерозподіляють їх, координують та визначають вектор спрямованості з врахуванням зростання конкурентної боротьби [3, с. 18].

Нині прямі іноземні інвестиції є важливою умовою здійснення структурної

перебудови національної економіки, забезпечення технічного прогресу, покращення показників господарської діяльності підприємства.

Використання прямих іноземних інвестицій сприяє забезпеченню потреб національної економіки в необхідній сировині та продукції, стимулює розвиток економічно-ефективних і конкурентоспроможних експортерів, що надає можливість Україні потрапити в систему міжнародного розподілу праці і капіталу.

У прямих іноземних інвестиціях для України в умовах інтеграції до світової економіки вирізняються такі позитивні аспекти:

1) Політичний аспект: підвищення політичної довіри до країни, встановлення і розширення політичних зв’язків.

2) Економічний аспект: економічне зростання за рахунок розвитку та інтенсифікації процесів у галузях народного господарства.

3) Соціальний аспект: підвищення рівня добробуту і соціальної захищеності громадян країни за рахунок розвитку суспільства.

4) Правовий аспект: можливість розвитку нормативно-правового поля відповідно до світових стандартів, взаємодія з міжнародними системами.

5) Культурний аспект: взаємозбагачення культур, можливість популяризації своїх традицій, звичаїв, релігії.

6) Науковий аспект: скорочення періоду наукового просування країни в процесі інтеграції національних знань для здійснення спільних досліджень випробувань, відкриттів.

7) Технологічний аспект: можливість одержання нових високих передових технологій, які є екологічно-безпечними.

8) Екологічний аспект: зниження негативного впливу на довкілля й здоров’я населення за рахунок використання новітніх технологій.

9) Загальний аспект: наближення до групи розвинених країн, покращення іміджу держави, підвищення конкурентоспроможності, можливість міжнародного співробітництва.

Залучення іноземних інвестицій є необхідною умовою прискорення темпів

економічного розвитку України, що стимулює промислове виробництво, умови

стійкого і швидкого економічного росту і збільшення рівня суспільного добробуту в країні.

Головним суб’єктом в інвестиційній політиці, безперечно, є держава. Ключовим завданням оптимізації відносин між державою і регіонами в інвестиційній сфері є узгодження інтересів та гармонізація підходів обох сторін до головних напрямів і механізмів побудови цих відносин. Основний акцент у регіональній інвестиційній стратегії необхідно поставити на розвиток тих сфер виробництва, які сприятимуть економічному зростанню регіону.

Досвід економічно розвинутих країн показує, що в умовах трансформаційного періоду особливо вадливу роль у державному регулюванні інвестиційної діяльності відіграють органи місцевого самоврядування. Для того, щоб інвестиційне регулювання було ефективним, необхідно вивести капітали з тіньового сектора, оскільки державному регулюванню піддаються тільки легальні інвестиційні потоки.

Таким чином, для покращення інвестиційного капіталу в Україні, необхідно здійснити наступні напрями реформування інвестиційної політики:

1) Переорієнтувати урядове адміністрування на управління економікою з метою формування стратегічних засад, що сприяють розвитку приватного сектора.

2) Головними джерелами інвестування підприємств повинні стати кошти самих підприємств у вигляді прибутку та амортизаційних відрахувань.

3) Розвивати прозорий, прогнозований та стабільний процес приватизації за індивідуальними приватизаційними планами й гарантувати незалежність тендерної комісії.

4) Бюджетні інвестиційні ресурси повинні надходити в ті галузі, які є мало привабливими для приватного інвестора, але необхідні для забезпечення життєздатності економіки.

5) Розширити цільове банківське кредитування тих галузей і виробництв, які визначені як пріоритетні. Банківський сектор повинен перейти на довгострокове кредитування.

6) Розробити і затвердити механізм надання суттєвих пільг промисловим підприємствам, що впроваджують інвестиції та інновації. Для них варто встановлювати «податкові канікули».

7) Спростити взаємодію між іноземними інвесторами та владою України, розглянувши можливість створення механізму, що давав би змогу іноземним інвесторам без перешкод отримувати усі необхідні ліцензії, дозволи та резолюції.

8) Створити Агентство із залучення іноземних інвестицій як інструмент надходження іноземних інвестицій. Для підвищення інвестиційної привабливості конкретної сфери слід мінімізувати ризики інвестування за рахунок досягнення політичної та економічної стабільності, формування ефективної системи оподаткування, прозорого правового поля.

Це досить важливі рекомендації, врахування яких дасть змогу Україні заручитися довірою інвесторів та мобілізувати інвестиції для сприяння сталому економічному розвитку.

Література:

1. Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні». №15-40-ХІІ від 10.09.91 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №46. – С. 616.

2. Бондарчук І.В.Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. – №4. – С. 26-30.

3. Болдуєв М.В. Пряме іноземне інвестування і забезпечення здорового конкурентного середовища в умовах світового процесу глобалізації // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – №8. – С. 14-19.