Економіка
10.
Економіка підприємства
Тимошенко Л.Г.
завідувач
НДВ продуктивності в обслуговуючих галузях
ЗНДЦ
«Степагропромпродуктивність»
ОЦІНЮВАННЯ
ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ З ВИРОБНИЦТВА КЕРАМІЧНОЇ
ЦЕГЛИ
Виробництво цегли – досить витратний і довго окупаємий бізнес. Вкладені у
виробництво інвестиції повертаються не в короткий термін, а протягом тривалого
періоду часу. Більш того, не дуже стабільна ситуація в країні і постійний ріст
цін на енергоресурси створюють додаткові ризики для потенційного виробника.
Одержання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових,
матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як підприємство вирішує
питання зниження собівартості продукції. Тому важливе значення набуває вивчення
структури виробничої собівартості продукції та пошук резервів її зниження.
Питання
формування собівартості продукції різних галузей, структури витрат виробництва
та їх впливу на кінцевий результат досліджували Савіцька Г. В, Ковальов В.В., Палій В. Ф. та ін. [1-3]. З переходом до ринкових умов кожне підприємство встановлює свої нормативи витрат з
урахуванням конкретних умов виробництва. За останні роки відсутні будь-які дані
про структуру виробничих витрат у розрізі як окремих підприємств з виробництва
керамічної цегли, так і областей та регіонів. Тому вивчення їх на прикладі
Степового регіону має певний інтерес.
Метою дослідження є деталізоване вивчення
елементів структури собівартості виробництва і чинників, які впливають на зміни
ресурсного потенціалу на підприємствах по виробництву керамічної цегли
Степового регіону.
Витрати живої й уречевленої праці в процесі виробництва становлять
витрати виробництва. Ці витрати, виражені в грошовій формі, називаються
собівартістю і є частиною вартості продукту. У неї включають вартість сировини, матеріалів, палива, електроенергії й інших предметів праці, амортизаційні
відрахування, заробітна плата виробничого персоналу та інші грошові витрати.
Зниження собівартості продукції означає економію уречевленої й живої праці і є
найважливішим чинником підвищення ефективності виробництва.
Проведені дослідження структури виробництва 1000 ум. шт. керамічної
цегли за 2007-2008 роки на восьми підприємствах Степового регіону
продуктивністю 2,4; 3,0; 3,5; 10,0; 12,0 і 35,0 млн. шт. цегли в умовах
сезонного і цілорічного виробництва, свідчать, що найбільшу питому вагу в
собівартості виробництва займають матеріальні витрати, які за результатами
проведених досліджень склали в середньому 65,3%. Матеріальні витрати
складаються з витрат на сировину і матеріали, паливо і електроенергію, які за
результатами проведених досліджень склали: сировина і матеріали – 10,7%, паливо
– 27,1%, електроенергія – 27,2%. За
результатами проведених досліджень визначено, що витрати на сировину (глину) залежать
від відстані до кар’єру, витрати на паливо – від виду палива: газ або вугілля.
На витрати електроенергії впливають: технологія сушіння, розміри, технологічна
продуктивність сушарок, технологія випалювання, розміри і технологічна
продуктивність випалювальних печей, розміри цехів і виробничих приміщень.
Розраховані базисні індекси зміни матеріальних витрат на 1000 шт. цегли,
вказують на ріст поточних цін на енергоресурси, що підтверджується даними
статистичної звітності по Україні. Так, в 2008 році ціна на виробництво та
розподілення електроенергії, газу та води виросла на 20,9%, а видобування
енергетичних матеріалів (вугілля) – на 28,4%
в порівнянні з 2007 роком.
Також на витрати матеріальних ресурсів впливають їх перевитрати.
Проведені дослідження витрат матеріальних ресурсів на 1000 шт. цегли виявили
відхилення фактичних витрат від нормативних, які в розрізі статей склали:
глина – 4,2%; домішки – 2,3%;
електроенергія технологічна –
2,0%; паливо (газ) – 0,5%; енергетичні
затрати на освітлення і опалення цехів і будівель – 1,8%. Ліквідація даних
недоліків дасть змогу зменшити витрати на виробництво 1000 шт. цегли в
середньому на 5%.
Заробітна плата є одним з важливих елементів собівартості продукції, її
питома вага по перевіреним підприємствам в середньому склала 21,7%.
Дослідження впливу стану нормування праці на витрати трудових ресурсів
по виробничих підрозділах показали, що діючі норми часу занижені в порівнянні з
науково-обгрунтованими на 10-15%. Фактична чисельність робітників більше нормативної
на 5-10%.
Керамічна цегла марок вищої якості підвищує її експлуатаційні можливості
і вона має відповідну більшу ціну реалізації. Таким чином, підвищення якості
продукції забезпечує економію трудових і матеріальних ресурсів і в той же час
дозволяє більш повно задовольняти потреби покупців. Високий рівень якості
продукції вигідно виділяє її з ряду аналогічних товарів, сприяє підвищенню
попиту на неї. Це дає підставу для підвищення ціни і відповідно для збільшення
прибутку не тільки за рахунок росту обсягу продажів. Виробництво керамічної
цегли з більшою ціною дасть можливість збільшити прибуток підприємства при
практично однаковому завантаженні на 15-20%.
Дослідження показали, що при збільшенні обсягу виробництва продукції в
собівартості на 1000 шт.ум цегли зростають тільки змінні витрати (відрядна
заробітна плата виробничих робітників, прямі матеріальні витрати), частка
постійних витрат (амортизація, орендна плата, заробітна плата
адміністративно-управлінського персоналу, загальновиробничі витрати) зменшуються.
На зростання змінних витрат впливають: зміни в структурі виробленої
продукції і підвищення поточних цін. Економне витрачання матеріалів, палива і енергоресурсів,
науково-обґрунтована чисельність робітників дадуть змогу зменшити ці витрати за результатами проведених
досліджень на 175,2 тис. грн. Постійні витрати не залежать безпосередньо від
кількості продукції, що випускається. Зі збільшенням обсягу виробництва, їх
кількість на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження її
собівартості.
Література
1. Савицкая Г.В. Экономический анализ, - М.: ООО «Новое знание», 2004. -
640 с.
2. Ковалев В.В., Волкова О.Н.
Анализ хозяйственной деятельности пред-приятия. Учебник. — M.:
OOO «ТК Велби»,
2002.— 424 с.
3. Палий В.Ф. Основы калькулирования. – М.:Финансы и статистика, 1987.– 288 с.