Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов.

Білявська Л.О.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна

Завдання фахової практики у підготовці майбутніх вчителів природничих дисциплін.

Одним із завданням вищої школи є підвищення якості підготовки фахівців, здатних до активної творчої діяльності в різних галузях громадського та суспільного життя. На сьогоднішній день вища школа, має не тільки закласти міцний фундамент теоретичних знань, навчити самостійно їх поповнювати, оновлювати, та використовувати у практичній діяльності.

Успіх педагогічної діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін, багато в чому залежать від сформованості в них саме практичних умінь та навиків.

Саме тому професійна підготовка, студентів природничих факультетів, полягає не тільки в тому, щоб надати майбутнім учителям певну суму знань, але разом з тим набути навичок практично-експериментальної роботи.

Залежно від напрямів підготовки студентів, практика може бути: навчальною, навчально-виробничою, польовою, педагогічною, науково-дослідною (перед написанням магістерської, дипломної, бакалаврської робіт), асистентською. Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності, їх зміст, форми, тривалість, терміни проведення визначаються планами факультетів, інститутів.

В системі методичної підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін, навики експериментально-дослідницької роботи здобуваються саме під час проходження польової практики, яка дає можливість застосовувати набуті у процесі навчання знання на практиці.

Під час проходження полової практики майбутній учитель реалізує свої теоретичні знання отриманні під час лекційного курсу упродовж року, оволодіває практичними уміннями і навичками, безпосередньо знайомитися з живою природою. Набуті експериментальні навики роботи, студент природничого факультету, в майбутньому, буде застосовувати в класі, в куточку живої природи, на пришкільній навчально-дослідній ділянці, під час організації науково-дослідницької та навчально-дослідної роботи, а також під час проведення екскурсій у природу.

З огляду на специфіку зазначеного етапу навчально-виховного процесу підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін перед польовою практикою ставиться ряд завдань які можна поділити на три групи:

- завдання спрямовані на ознайомлення студентів з методикою проведення польових досліджень та обробкою результатів;

- завдання що безпосередньо стосуються польових досліджень;

- завдання які передбачають підготовку майбутніх вчителів природничих дисциплін до педагогічної діяльності в шкільному колективі.;

До першої групи завдань ми відносимо такі завдання:

1. Познайомити студентів з методикою постановки та проведення польових та демонстраційних дослідів, які можна використовувати при роботі в школі та позашкільних установах еколого-натуралістичної спрямованості. [1]

2. Оволодіти методикою проведення екскурсій у природу.

3. Закріплення і поглиблення знань, отриманих при проходженні теоретичного курсу.

До другої групи завдань ми відносимо такі завдання:

1. Ознайомлення з типовими та рідкісними представниками флори та фауни своєї місцевості.

2. Отримання навичок збирання і виготовлення колекцій, необхідних для наукової і навчальної роботи.

3. Отримання практичних навичок по організації куточка живої природи і спостереження за тваринами.

4. Отримання практичних умінь і навичок дослідницької роботи.

5. Отримання навичок використання визначників.

До третьої групи завдань ми відносимо такі завдання:

1. Ознайомлення з основними вимогами і правилами ведення наукового дослідження фауни та флори, охорони і відтворення тваринного та рослинного світу.

2. Розвиток спостережливості, вміння аналізувати, формувати навички самостійної творчої роботи.

Польова практика збагачує знання студентів тим, що неможливо вивчити у лабораторних умовах та під час лекційного курсу. [2] Саме тому польова практика є невід’ємною складовою частиною підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін, головним завданням якої є підготовка студентів до їх майбутньої педагогічної діяльності.

Таким чином узгодженість теоретичних і практичних дій, під час вивчення природничих дисциплін, проведення на належному рівні польової практики, систематичність і наступність у змісті, прийомах та методах навчання забезпечують цілісність навчально виховного процесу, в результаті якого студенти отримують ґрунтовну базу практичних та теоретичних знань з відповідної дисципліни.

Література:

1. Лукаш О.В. Польова практика з фізіології та екологи рослин (екскурсії, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні і досліди). / Лукаш О.В. –Київ, Фітосоціоцентр, 2001.- С-3.

2. Кваша В.І. Пилявський Б. Р., Подобівський С. С, Барабаш О. В. Зоологія. Навчально-польовий практикум: [Навчальний посібник]/ Кваша В.І. Пилявський Б. Р. -Тернопіль: Мандрівець, 2005. С-4.