К.х.н. Романко П.Д., Романко Г.А., к.т.н. Челядин Л.І.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності при вивченні хімії в технічному вузі

Основним завданням кафедри хімії в покращенні якості навчання є впровадження кредитно-модульної системи. Для студентів нафтового профілю розроблено методично-інформаційний пакет, який складається з робочої програми, навчальних посібників, лабораторного практикуму та дидактичних матеріалів дистанційного навчання [1].

Робоча програма курсу хімії для нафтогазових спеціальностей містить кількість кредитів ECTS – 5; модулів – 6; змістових модулів – 11; загальна кількість годин – 195 ( з них лекцій – 35; лабораторні заняття – 72; самостійна робота – 68; індивідуальна робота – 20).

Викладачі кафедри в роботі із студентами першого курсу зустрічаються з певними проблемами: низький рівень (переважно перший) програмної підготовки за середню школу; невмінням самостійно працювати над програмним матеріалом; недостатні уміння і навички студентів в проведенні хімічного експерименту та правильному, логічно-грамотному оформленні виконаної лабораторної роботи, невміння студентами об’єктивно оцінювати рівень своїх знань.

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності спрямовуються на формування позитивних мотивів учіння, стимуляції пізнавальної активності та усвідомлення студентами вагомості здобутих знань. Успішне вирішення поставлених завдань залежить від того, як швидко студенти адаптуються до навчального процесу. Тому важливою педагогічною умовою адаптації студентів до вивчення хімії є освоєння викладачами методик навчання студентів умінням організувати навчальну діяльність. З цією метою на кафедрі проводяться письмові тестові індивідуальні завдання, які дають можливість визначати рівень знань та робота по формування сприятливого соціально-психологічного клімату на лекційних потоках і лабораторних заняттях, що сприяє:

· мотиваційне налаштування на роботу викладача із студентами;

· визнання індивідуальності студента і стимуляція його до максимального самовираження і реалізація як особистості.

Методи формування пізнавальних інтересів включають навчальні дискусії і діалогів, проблемні питання, створення ситуації новизни подання навчального матеріалу, використання життєвого досвіду, умов забезпечення успіху у навчанні, тощо. Наприклад, на лекційних заняттях з теми „Періодичний закон і періодична система“ ставляться проблемні питання:

· Якими фактами доводиться складність будови атома?

· Поясніть, які характеристики атома відносять хімічні елементи до металів, неметалів або металоїдів?

· Які сучасні відкриття підтверджують пророчі слова Д.І. Менделєєва про те, що періодичному закону не загрожує руйнування, його чекає лише надбудова і розвиток?

Використання життєвого досвіду та отриманих знань за середню школу можливе на лекційних і лабораторних роботах зокрема з теми: „Окисно-відновні реакції“. Студенти можуть наводити приклади значення окисно-відновних реакцій у природі, диханні, травленні, вулканічній діяльності, корозії металів, горіння палива, процеси при газозварюванні, електролізі та в металургії тощо.

На пізнавальні інтереси впливає впровадження нових навчально-методичних технологій, зокрема використання мультимедійних засобів, комп’ютерних слайдів, електронних підручників та програм дистанційного навчання [2, 3].

Інтернет і компакт-диски надають студентам широку можливість використання необхідної літератури. Студенти мають можливість користуватись навчально-методичною літературою в „Інформаційно-комп’ютерному центрі НТП“ (перелік містить 23 видання).

Метод забезпечення успіху у навчанні. Він потребує індивідуального підходу в роботі із студентами. Для невстигаючих студентів необхідна відповідна програма при засвоєнні знань. Для цього реалізуються консультативні заняття, які згідно розпорядження на кафедрі проводяться щотижнево. Студенти з хорошими знаннями мають можливість працювати з викладачем над виконанням науково-дослідних робіт, приймаючи участь в хімічних олімпіадах та науково-технічних конференціях різного рівня.

Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні. Вони передбачають:

· пояснення студентам суспільної та особистої значущості учіння;

· заохочення до сумлінного виконання ними свого обов’язку;

· оперативний контроль за виконанням вимог вказує на недоліки і шляхи їх подолання.

Методи контролю і самоконтролю. У навчально-пізнавальній діяльності дають змогу перевірити рівень засвоєння студентами знань, сформованості вмінь та навичок.

Згідно навчального плану використовуються наступні види моніторингу знань:

- поточний рейтинговий модульний контроль;

- рубіжний контроль (атестація);

- самооцінка отриманих знань;

- взаємооцінка студентами своїх знань;

- іспитова або залікова форма оцінки знань.

Поточний модульний контроль проводиться на кожному лабораторному занятті (експрес-контроль). Рейтингова оцінка складається із балів, які студент отримує за знання програмного матеріалу, захисту лабораторної роботи, правильності виконання домашніх індивідуальних завдань.

Рубіжний контроль (атестація) проводиться згідно наказу вузу. Таким чином деканати та ректорат мають можливість одержувати своєчасну інформацію про стан успішності та ефективність роботи кафедр.

Самооцінку отриманих знань студенти можуть проводити згідно розроблених викладачами кафедри тестових завдань. Систематичність і регулярність в самооцінці дає можливість студентові приймати відповідне рішення, прогнозувати наслідки.

Взаємооцінка студентами своїх знань розвиває комунікативність, вміння вести дискусію, лаконічно і дохідливо пояснити матеріал іншому студенту.

Іспитова або залікова форма оцінки знань базується на накопичувальній модульно-рейтинговій оцінці знань, яка складається з півсуми балів за модулі та іспитового (або залікового) контролю. В рейтингову оцінку знань зараховуються бали за участь у олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах, творчих роботах. З метою підвищення об’єктивності перевірка знань проводиться у формі централізованого комп’ютерного тестування.

Література:

1. Романко П.Д., Романко Г.А., Полутренко М.С., Калин Т.І. Запровадження кредитно-модульної системи в організації навчального процесу на кафедрі хімії ІФНТУНГ. Матеріали V науково-методичної конференції „Сучасні тенденції розвитку вищої освіти, трансформація навчального процесу у технологію навчання“. ДУіКТ, 2008.

2. Романко П.Д. Моделювання педагогічного процесу вивчення курсу хімії у технічному вузі. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції „Розвиток науки та освіти в освітніх закладах України в контексті Болонського процесу“. ТіСНУ. 2009.

3. Романко П.Д., Романко Г.А. Система дидактичних впливів в процесі вивчення „Загальної хімії“ студентами інженерних спеціальностей. Матеріали V міжнародної наукової конференції „HONORS HIGH SCHOOL“. Софія. 2009.