Національний університет
біоресурсів і природокористування України
До питання про підготовку фахівців-аграрників у системі
професійної освіти США
Багато з
основних питань сьогодення тісно пов'язані з глобальним продовольством та
сільсько-господарським виробництвом, яке має адаптуватися до цих постійно
мінливих проблем .
Для вирішення цих питань необхідні радикальні зміни в
сільськогосподарській освіті, спрямовані на підготовку кваліфікованих кадрів
для задоволення потреб ХХІ століття. Їх вирішення передбачає реформування не лише змісту і
структури вищої освіти, але й удосконалення вже існуючих та розроблення нових
форм організації та методів навчання, що, у свою чергу, вимагає оцінки та
узагальнення досвіду роботи вищих навчальних закладів інших країн з підготовки
фахівців високої кваліфікації.
У зв'язку з цим видається за доцільне звернутися до
досвіду США, де численні реформування навчального процесу у вищій школі
сприяють підвищенню ефективності навчання і значно покращують якість підготовки
фахівців.
У США, одній з
найрозвиненіших країн світу у вищій освіті, відбулися значні зміни. Суспільство сконцентрувало увагу на
впливі сільськогоспо-дарського виробництва на довкілля, якості та безпеці продуктів
харчування та здоров'ї людини, проблемах природокористування, видах рослин і тварин, що зникають. Усе це вплинуло на створення нової
парадигми аграрної освіти - сталого розвитку сільського господарства (sustainable agriculture), яка передбачає спрямування
навчального процесу на оволодіння ґрунтовними знаннями про взаємозв'язок довкілля, виробництва та здоров'я людини.
Головними закладами, в яких можна отримати
сільськогосподарську освіту в Сполучених Штатах, є: середні школи, громадські
коледжі, університети і коледжі.
Усі вищі навчальні
заклади, де здійснюється вища сільськогосподарська освіта в США, підрозділяються на основні три типи: аграрні коледжі в системі
ленд-гранд коледжів, аграрні коледжі в інших державних ВНЗ, аграрні коледжі в приватних ВНЗ. Лідером у
розвитку вищої сільськогосподарської освіти США стала система ленд-грант
коледжів, котрі були створені у 1862 р. та відомі своїм вагомим внеском у розвиток сільського господарства та технічних знань. Разом з іншими державними аграрними ВНЗ США вони утворюють систему вищої сільськогосподарської світи, куди належать також Міністерство
сільського господарства США, Національна асоціація державних університетів, місцеві коледжі та
ленд-гранд коледжі. Всі державні аграрні ВНЗ виконують потрійну функцію, отримуючи державну
фінансову підтримку на розвиток освіти, науки і дорадництва.
Варто зазначити,
що підготовку фахівців з вищою світою для аграрного сектора економіки США нині
здійснюють 136 сільськогосподарських та технічних коледжів, 60
лісогосподарських та 29 коледжів ветеринарної медицини: вони входять до складу
149 університетів, розташованих в усіх штатах країни.
Професійну
сільськогосподарську освіту США організовано за шістьма напрямами (програмами)
[1]: агробізнес, сільськогосподарські виробничі процеси, сільськогосподарська
техніка, садівництво, сільськогосподарські ресурси і лісництво, переробка
сільськогосподарської продукції.
У кожній з цих
шести програм курси навчання можуть бути різноманітними. Зміст курсу в першу
чергу залежить від інтересів та потреб студентів, суспільних і виробничих
потреб та можливостей, спроможності виробничого оснащення та предметів вивчення
програм.
Будь-який напрям
(програма) реалізується за 5 курсами: від таких, що започатковують вивчення
студентами тієї чи іншої програми до курсів перепідготовки. Гнучкість
організації навчання дає змогу студентам визначитися з напрямом протягом
тривалого часу, причому, навіть при переході з однієї програми на іншу існує
мехнізм зарахування навчання за попередньою програмою.
Такий підхід дає
змогу студентам обрати ті програми, які найбільш повною мірою відповідають їх
покликанням та спонукає педагогічну громадськість до постійного пошуку
відповідності між реальним змістом навчання [2].
Мета сільськогосподарської освіти США - забезпечити
студентів теоретичною підготовкою і професійною кваліфікацією, необхідних для
досягнення успіху в галузі науки, бізнесу і технологій. Сільськогосподарські
освітні програми вищої школи складаються з трьох компонентів: 1) навчання в
аудиторії / лабораторії; 2) контроль сільськогосподарської кваліфікації (SAE);
3) участь у діяльності FFA (Future Farmers of America).
Навчальні програми аудиторних і лабораторних занять
надають студентам основи знань сільськогосподарської практики, готуючи їх як
для роботи в агропромисловості, так і для діяльності, пов'язаної з природними
ресурсами.
Організована практика надає студентам можливість
отримати досвід роботи на сільськогосподарському або промисловому підприємстві
аграрної галузі. Прикладами SAE проектів для студентів можуть бути вирощування
культур чи тварин, робота на фермі або зайнятість у сільськогосподарському
бізнесі. Ці проекти дають студентам знання про "реальний світ", а
також практичне застосування теоретичних знань, отриманих на заняттях.
FFA є національною організацією, яка дає змогу розвивати потенціал студента для лідерства, особистісний ріст і досягати успіху в кар'єрі. Студенти формуються як окремі особиcтості, так і лідери шляхом участі у змаганнях, програмах, в проектах громадських робіт, а також державних і національних конвенціях. Члени самоврядування FFA отримують навички, які допомагають їм у досягненні успіху в галузі освіти, професійної підготовки і майбутньої кар'єри.
Поєднання цих трьох вище згаданих компонентів аграрної
освіти готує всебічно розвинених фахівців, які в майбутньому стають лідерами в галузі
сільського господарства США.
Розглянемо деякі особливості американських аграрних ВНЗ.
По-перше, вищі аграрні заклади США базуються на демократичних засадах, що передбачає: децентралізацію в
управлінні та фінансуванні; індивідуалізацію навчального процесу; мінімізацію
стресів серед студентів. В американських ВНЗ суб'єктом педагогічної дії є студент, а не викладач.
По-друге, американські коледжі є релевантними, вони орієнтовані на запити суспільства та самі прогнозують їх
зміни. Вища аграрна освіта
США базується на інтеграції трьох
складових (навчання, наукова діяльність та дорадництво), що сприяє підготовці
висококваліфікованих спеціалістів та створенню високоефективних технологій для потреб аграрного
сектора.
По-третє, навчальні плани американських коледжів ґрунтуються на засадах інтеграції знань та
багатоконтекстному підході. Значна увага приділяється формуванню наукового
світогляду і професійних навичок, а також питанням гнучкості, адаптивності, самостійній діяльності,
розвитку творчих вмінь, критичного мислення, вмінню приймати рішення, підготовці майбутнього лідера
і т. ін. В центрі уваги
знаходиться спеціальна навчальна дисципліна, акцент зміщується від навчання до учіння[3].
Як бачимо, США
зробили вагомий внесок у розвиток як сільскогосподарських наук, так і розвиток
професійної аграрної освіти.
Література:
1.Lloyd. J.
Phipps, Edward W. Osborne. Hand book on agricultural education in public
schools. – The interstate printers & publishers, Inc., Danville, Illinois,
1988. – 593 p.
2. Вощевська О. В. Аспекти
підготовки фахівців-аграрників у системі вищої освіти США / О. В. Вощевська // Нові технології навчання. – 2006. – Вип. 44.
– С. 69 –71.
3.Бондаренко В.Ф. Тенденції розвитку вищої аграрної освіти у США (ІІ
половина ХХ століття): Автореф. дис. ... канд.
пед. наук. – Рівне, 2009. - С. 11-14.