Гуцол А.В., Гуцол Н.В., Корнійчук О.І., Польгуль Л.Р.,

Вінницький національний аграрний університет

Вплив згодовування міновіту на перетравність корму молодняку свиней

Показано, що згодовування молодняку свиней міновіту в розрахунку 4 г на 100 кг живої маси зумовлює тенденцію до підвищення показників перетравності поживних речовин раціону та засвоєння азоту раціону.

Ключові слова: молодняк свиней, міновіт, згодовування, перетравність, баланс азоту, продуктивність.

Серед кеормів, що виробляються в даний час. Немає жодного, який би за сукупністю поживних речовин повністю відповідав потребам свиней в умовах сучасного виробництва. Навіть багатокомпонентні зерносуміші не можуть задовільнити потребу в мінеральних елементах живлення. Тому вдаються до розробки кормових добавок різної природи. Однією з таких долбавок є міновіт, що виготовляє науково-біотехнологічне підприємство ПП «БТУ-Центр» (м.Ладижин, Вінницької області) згідно відповідних технічних умов [1]. До його складу входять мікроелементи – марганець, цинк, йод, мідь, кобальт, яких не вистачає в зерновому раціоні, а також ферментний препарат мацераза. Ферменти останнього – пектат-транселіміназа та ксиланаза сприяють розщепленню важкорозчиненних вуглеводів типу клітковини.

Метою даної роботи було, поряд з вивченням продуктивності, джослідити показники перетравності поживних речовин раціону і балансу азоту у молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо.

Методика досліджень. Перетравність поживних речовин раціону і баланс азоту визначали за методикою Інституту свинарства НААУ України (м.Полтава), поміщеною в сучасних методичних довідниках [3, 4]. Дослідження проведені на двох групах-аналогах молодняку свиней великої білої породи, по три голови в кожній. Тварин утримували в індивідуальних клітках в умовах фізіологічного двору Дослідного господарства «Артеміда», Калинівського району, Вінницької області. Обліковий період тривав вісім діб, протягом якого молодняк дослідної групи до основного раціону отримував премікс міновіт в розрахунку 4 г на 100 кг живої маси.

Лабораторні дослідження кормів, їх залишків, калу та сечі проведені за загальноприйнятими методиками зоохіманалізу, поміщеними у згаданих довідниках [3, 4]. Біометрична обробка цифрового матеріалу прповедена за М.О.Плохінським [2].

Результати досліджень. Дані продуктивності під час проведення балансового досліду приведені в табл.1.

1. 1.Показники продуктивності молодняку свиней

Показник	1 група (контрольна)	2 група (міновіт)
Початкова жива маса, кг	62,4±2,1	63,3±1,6
Кінцева жива маса, кг	68,76±3,0	70,71±2,2
Тривалість періоду, діб	8	8
Приріст живої маси: загальний, кг	6,36±0,10	7,48±0,16
середньодобовий, г	795±18	935±21
Витрати корму на 1 кг приросту, корм.од.	3,65	3,1

Вони свідчать прпо те, що за восьмидобовий основний період досліду середньодобові прирости тварин дослідної групи були на 140 г, або на 17,6% вищими, ніж в їх аналогів контрольної групи. При цьому витрати корму на 1 кг приросту зменшувались на 0,55 корм.од., або на 15,1%.

Досить висока енергія росту тварин обох груп була забезпечена збалангсованістю раціону, загальна поживність якого становила 3,0 корм.од. і 311 г перетравного протеїну.

Аналогічні тваринр під час науково-господарського досліду в умовах свинарника при груповому утриманні продуктивності мали дещо нижчу, а саме: середньодобові прирости в контрольній групі становили 650 г, в дослідній – 750 г, або на 15,3% більші.

Практично за всіма коефіцієнтами перетравності у тварин дослідної групи одержано плюсові показники (табл.2). Це може бути основою також для загальної позитивної оцінки ефективності досліджуваного препарату в годівлі молодняку свиней. Зокрема, перетравність клітковини у тварин дослідної групи підвищується на 3,12%, сухої речовини на 2,12%, протеїну на 1,86%.

2.Коефіцієнти перетравності поживних речовин, %

Показник	1 група (контрольна)	2 група (міновіт)
Суха речовина	81,41±0,68	83,53±0,80
Органічна речовина	84,62±0,66	85,12±0,77
Протеїн	81,63±1,08	83,49±1,25
Жир	75,91±1,07	76,40±0,51
Клітковина	40,50±3,25	43,62±3,46
БЕР	88,15±0,39	88,74±0,61

Показники балансу азоту свідчать про те, що у тварин дослідної групи дещо більше його було прийнято (менше було залишків, тобто, краще поїдання корму), більше перетравлено і відкладено в організмі (табл.3).

3.Показники балансу азоту у свиней

Показник	1 група (контрольна)	2 група (міновіт)
Одержано азоту з кормом, г	55,68±5,44	60,52±2,58
Виділено з калом, г	9,68±1,28	10,16±1,21
Перетравлено, г	46,0±1,42	50,36±1,49
Виділено з сечею, г	14,9±0,16	15,02±1,64
Відкладено в організмі, г	31,1±5,54	35,34±0,38
Засвоєно, %:
від прийнятого	55,85±5,35	58,40±2,31
від перетравленого	67,60±4,10	70,17±2,33

Показники балансу азоту свідчать також про те, що відкладення його в тілі, як у відсотках до прийнятого, так і до перетравленого, було дещо більшим у тварин дослідної групи (на 2,5%) в порівнянні до контролю.

Таким чином, одержані дані дають підставу рекомендувати премікс міновіт для практичного використання в годівлі молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо.

Висновки. 1.Використання в раціонах молодняка свиней під час балансового досліду мінази в розрахунку 4 г на 100 кг живої маси збільшує середньодобові прирости на 140 г, або на 17,6%, при зменшенні витрати корму на 1 кг приросту на 15 %.

2.Премікс міновіт в раціоні молодняку свиней має позитивний вплив на показники перетравності поживних речовин раціону і балансу азоту.

Література:

1.Добавка кормова. Міновіт. ТУ У 15.7-301 65603 – 011 2004.

2. Плохинский Н.А.Руководство по биометрии для зоотехников. –М.: Колос, 1969. – 352 с.

3.Практические методики исследований в животноводстве/Под ред. В.С.Козыря. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 2002.-С.79-97.

4.Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині/ Довідник. Видання третє. Львів, 2004. – С.283-288.