Калинин А.С., Юдина К.К.

      Донецкий национальный университет экономики и торговли имени
                         Михаила Туган-Барановского, Украина

 

Суть і аналіз фінансово-економічного стану підприємства в сучасних умовах

 

 Актуальним для підприємств України сьогодні є питання фінансово-економічного стану підприємства. В умовах ринкових відносин зростає самостійність підприємств, їх економічна і правова відповідальність.

 Кожне підприємство самостійно відповідає за свою роботу та ухвалює рішення щодо подальшого розвитку. Як наслідок, виживає той, хто найкраще використовує наявні ресурси з метою отримання максимальної суми прибутку за результатами здійснення господарської діяльності. При цьому різко зростає значення аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єктів господ дарювання.

 Аналіз фінансово-економічного стану є важливим складником ефективного управління формуванням, розміщенням і використанням ресурсів підприємства. Фінансовий стан визначається величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов'язань, певні співвідношення яких зумовлюють фінансову стійкість, ліквідність та платоспроможність суб'єктів господарювання.

 Серед фінансових проблем чи не найважливішою є оцінка і аналіз фінансового стану підприємства, який формується під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.

 Серед науковців, які приділяли значну увагу дослідженню фінансово-господарського стану підприємств,виокремимо таких, як І.Т. Балатанов, Л.А. Беистайн, І.О. Бланк, Ю. Брігхем, Т.Р. Карлін, А.П. Ковальов, М.Н. Крейніна, Л.А. Лахтіонова, Г.В. Савицька,В.Т. Савчук, О.С. Стоянова та інші.

 Неодмінним складником переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб'єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового-економічного стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.

   Думка про те, що розвиток методів аналізу фінансового стану підприємства проходив переважно в США та Західній Європі не може викликати особливих заперечень: цей аналіз покликаний обслуговувати потреби ринкової економіки, і тому лише розвиток та ускладнення механізму ринкової економіки можуть сприяти вдосконаленню його методів. Значна частина літератури, використаної під час написання цієї роботи належить західним авторам, праці яких розкривають основні принципи сучасних фінансів та менеджерського обліку.

 Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері насамперед доходять до користувачів періодичних економічних видань.

 На основі форм № 1-2 практикою фінансового аналізу виділено такі

основні методи:

 ● горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції в інформації з попереднім періодом;

 ● вертикальний аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників;

 ● трендовий аналіз – порівняння кожної позиції в інформації з низкою попередніх періодів [3, с. 27].

 Оцінювання результатів діяльності підприємств є одним із основних

елементів у системі управління і обґрунтування господарських рішень. Він

становить інтерес для інвесторів, кредиторів, постачальників матеріально-технічних ресурсів, державних органів управління й виробничих менеджерів.

 Є два принципово різних підходи до оцінювання діяльності підприємства. За першого підходу оцінюють діяльність підприємства на основі одного синтетичного показника, максимізація або мінімізація якого забезпечить прийняття оптимального рішення.

 Другий підхід до оцінювання результатів роботи підприємств ґрунтується на системі показників, які всебічно відображають стан і розвиток діяльності суб'єкта господарювання.

 Економічний аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає змогу реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дає змогу з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

 Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, які можна визначити на основі офіційної фінансової звітності.

 Основними показниками оцінювання фінансово-економічного стану підприємства є такі:

 1. Показники майнового стану: коефіцієнти зношення основних засобів,

мобільності активів і частка обігових виробничих активів;

 2. Показники ліквідності: коефіцієнти поточної, абсолютної ліквідності та

співвідношення короткотермінової дебіторської і кредиторської заборгованостей;

 3. Показники платоспроможності: коефіцієнти забезпеченості власними

обіговими коштами, фінансового левериджу і маневреності власних обігових коштів;

 4. Показники ділової активності: коефіцієнти обіговості активів, дебіторської заборгованості, основних засобів і період фінансового циклу;

 5. Показники рентабельності: коефіцієнти рентабельності власного капіталу, період окупності капіталу і стійкості економічного зростання .

 Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та

забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює

потребу розроблення певної фінансової стратегії на певному етапі розвитку

підприємства. На думку багатьох західних економістів, проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, за відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчий попит сприймався як небажане явище або, навіть, як гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому плані полягає в тому, що споживчий попит у будь-якій формі виробник розуміє як стимул до збільшення обсягів виробництва.

 Світовий досвід доводить, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль у цьому процесі в Україні відіграє об'єктивний

аналіз фінансового стану підприємств.

 

                                       Література:

 1. Бандура О.М. Фінансова діяльність підприємства. – 2-ге вид. [перероб. і доп.] / О.М. Бандура, М.Я. Коробов, П.І. Орлов, К.Я. Петрова. – К. : Вид-во "Либідь", 2002. – С. 302-314.

 2. Власюк Н.І. До питань про фінансовий стан підприємства // Вісник Львівської державної фінансової академії. – Львів : Вид-во "ЛДФА", 2008. – № 14-268 с.

 3. Мних Є. Оцінка фінансового стану підприємства за умов застосування методів точкової статистичної експертизи / Є. Мних, Н. Біленька // Бухгалтерський обік і аудит. – 2004. – № 2. – С. 27-31.