Тимощук Н.І., науковий керівник Левицька А. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Ефективність діяльності торговельного підприємства та шляхи її підвищення

Одним із найважливіших засобів у прийнятті управлінських рішень на будь-якому рівні є показники ефективності діяльності підприємства. Зокрема, для України питання підвищення ефективності діяльності підприємств різних галузей є невід'ємним від поняття – стабільність. Менеджмент у цьому випадку відіграє роль виконавця. Тому вирішення такого питання потребує комлексного підходу до кожного з елементів ефективності, що супроводжують процес переходу, який носить тривалий характер.

На сьогодні актуальним є впровадження сучасних управлінських рішень в усіх галузях економіки України, а особливо у підприємствах торгівлі. Коли йдеться про ефективність підприємства, маємо на увазі результат, на який спрямована діяльність, тобто відношення затрачених зусиль до блага, що було отримано внаслідок затраченого часу, праці, уваги.

Питання ефективності розглядається у працях П. Малишева, І. Шиліна, М. Бора, Л. Костіна, Д. Правдіна, Л. Константінова, З. Соколінського, В.І. Іваницького, А. Рендоша, А.В. Шегди. Дослідженню питань оцінки ефективності діяльності підприємства у зарубіжній теорії та практиці приділяється значна увага. Це питання розглядають такі вчені як: Р.С. Каплан, Д.П. Нортон, П.Р. Нівен, К. Адамс, І.І. Мазур, Ф. Тейлор, Ф. Гілбертс, А. Файоль, Д. Мак Грегор, Ф. Герберг, Р. Блейк та ін.

Майже тотожним поняттям до ефективності є поняття продуктивності, але продуктивність носить характер переважно матеріальний, ресурсний, а ефективність – економічний. Термін "ефект", має результативний характер, на відміну від ефективності, що співвідноситься поняттями: "ефект" і "витрати", що його викликали.

Поняття "ефект" має різні форми вияву, як матеріальну, так і соціальну. Існує багато підходів для оцінки ефективності діяльності торгового підприємства, і звично, що думки з багатьох питань не сходяться, але визначити все ж таки можна такі показники ефективності: індекс віддачі; щодо менеджменту, то це коефіцієнт економічності апарату, коефіцієнт керованості, рівень організації управління виробництвом і ін. Можна застосовувати показники використання окремих видів ресурсів, а можна аналізувати ефективність в розрізі окремих напрямів діяльності.

Якщо ж згадати про такий вид ефективності як соціальна, то вона є тим видом, який недостатньо досліджують вчені і науковці, хоч уваги потребує не менше, бо має прямий стосунок до соціуму і до особи, зокрема. Соціальні показники мають вагомий вплив на результат діяльності підприємства, і якщо б вони були частиною системи показників діяльності підприємства, це б свідчило тільки про дійсно розумний підхід до визначення і розрахунку впливу окремих чинників, на разі соціального, на діяльність торгового чи будь-якого іншого підприємства, тобто зважені усі чинники, що мають прямий чи опосередкований вплив на діяльність підприємства.

У вітчизняній та зарубіжній літературі дотепер немає загальноприйнятої методики оцінювання ефективності соціальної діяльності торговельних підприємств, яка давала змогу б оптимізувати отриманий під час розрахунку результат, що, у свою чергу, може позначитися на збільшенні прибутковості, як немає й досить чіткої системи оціночних показників. Нині уже недостатньо сказати, що діяльність торговельних підприємств ефективна, необхідно зазначити величину ефекту, за рахунок чого він отриманий, а також що саме доцільно зробити для отримання більшого ефекту. Тільки в результаті оцінювання соціальної ефективності діяльності торговельних підприємств можна визначити реальний економічний стан (поліпшення, погіршення та незмінність).

Таке оцінювання завжди має активну спрямованість, тому що вона покликана орієнтувати торговельні підприємства у виборі найбільш раціональних напрямів господарської діяльності.

В умовах трансформування економіки України великої актуальності набувають питання комплексного використання усіх чинників, які впливають на соціальну ефективність діяльності торговельних підприємств.

Під соціальною ефективністю необхідно розуміти "відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства". Відштовхуючись від цього визначення, соціальну ефективність діяльності торговельних підприємств можна визначити за розміром фонду споживання в розрахунку на одного працівника.

Доцільно запропонувати систему оціночних показників ефективності соціальної діяльності, а саме: рівень оплати праці, співвідношення сукупних реальних доходів і прожиткового мінімуму, розмір фонду споживання у розрахунку на одного працівника, а також рівні захворюваності, плинності кадрів, дисципліни тощо.

Залежно від економічної ефективності всі види послуг, що надаються на ринках, можна поділити на дві групи: послуги, які дають прямий економічний ефект та сприяють зростанню товарообігу і прибутку; послуги, які економлять час покупців, створюють для них додатковий комфорт, але не сприяють отриманню прямого економічного ефекту. Але, незважаючи на такий розподіл, дія найбільш ефективна тільки при використанні двох елементів водночас.

Торгівля – це та галузь, яка швидко підхоплює хороший досвід, тому тут можливості реалізації різноманітних змін проходять досить успішно. Відповідно, одна зміна викликає ланцюгову реакцію зміни навколишнього економічного середовища і стимулює вже весь ринок шукати іншого, ще кращого варіанту діяльності і пошуку, що остаточно дасть збільшення її ефективності.

Отже, резервами і шляхами підвищення ефективності діяльності торгового підприємства, як соціальної так і економічної, можуть і повинні стати залучення іноземних моделей ведення бізнесу у цій галузі, поглиблення використання менеджменту, маркетингові дослідження, вивчення попиту населення через різноманітні експерименти з диференціації продукції, цікаві підходи в рекламному аспекті, дистрибуція, ще один надзвичайно невід'ємний елемент сучасного торговельного підприємства – логістика.

Визначення мети, стратегії діяльності підприємств торгівлі неабияк вплине на концентрацію зусиль у підвищенні як соціальної ефективності, так і економічної.

У кінцевому результаті економічний ефект однаково має соціальний зміст для обох сторін, бо кошти обертаються для того, щоб принести задоволення покупцю, щоб він знову купив товар чи послугу у даному торговельному підприємстві, мимохідь створюючи замкнуте коло, і так само тому, хто продає товар, бо витрачає кошти на себе, як частину соціуму, йдучи тим самим в інший магазин, щоб задовольнити вже свою, специфічну соціальну потребу.

Література:

1. Блонська В.І. Соціально-економічна ефективність діяльності торгового підприємства, резерви і шляхи їх підвищення / В.І. Блонська, Т.І. Пісько // Науковий вісник. – №16.7. – 2006. – С. 22-34.

2. Габор В. Економічна ефективність господарської діяльності підприємств в умовах ринкового механізму / В. Габор. // Наука молода. - №6. – 2006. – С. 12-23

3. Медвідь М.М. Соціальна ефективність на торговельних підприємствах та їх оцінка / М.М. Медвідь, В.Ф. Проскура. // Науковий вісник. – №17.5. – 2007. – С. 45-52.