Никитенко О.В.

Керівник: Ємцева Л.М., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Небезпека економічного шпигунства в торгівлі

Сьогодні умови конкурентної боротьби істотно змінюють етичні норми. Те, що звичайній людині може здатися не зовсім прийнятним, працівники сфери бізнесу, можливо, негативно не оцінюватимуть. Будь-яка економічна діяльність пов'язана з використанням певного обсягу інформації, проте не вся інформація, що циркулює в економіці, є загальнодоступною, частина її має конфіденційний характер та існує в режимі комерційної таємниці. Втрата інформації на підприємстві може відбуватися як через неорганізованість та недбалість, так і в результаті економічного шпигунства.

Економічне, науково-технічне, комерційне шпигунство означає активні дії, направлені на збір, розкрадання, накопичення і обробку цінної інформації, закритої для доступу сторонніх осіб.

Об'єктами економічного шпигунства можуть виступати будь-які матеріальні або нематеріальні об'єкти, що містять комерційну таємницю підприємства: документи, зразки продукції, неоформлені патенти, технічні проекти, інформація про ціни, контракти, постачальники, маркетингові дослідження та інші відомості, що представляють підприємницький інтерес.

Для збору розвідданих використовують найрізноманітніші методи. Багато з яких не відрізняються порядністю, але всі є незмінно ефективними:

· закупівля товарів конкурента; незмінна присутність на ярмарках, виставках, конференціях, при цьому збирається вся доступна або залишена через недогляд документація та інформація, фотографується все, що можливо;

· фінансування контрактів на виконання науково-дослідних робіт за кордоном з метою проникнення в деякі лабораторії;

· відправка на навчання за кордон студентів та стажерів;

· нескінченні безрезультатні переговори, в процесі яких постійно запрошується додаткова інформація;

· викрадання креслень і технічної інформації; шпигунство, крадіжка.

При необхідності 70-80% інформації про об'єкт можливо отримати цілком законними способами, використовуючи відкриті джерела: газети, журнали, Інтернет, а також шляхом придбання та вивчення продукції конкурентів, під виглядом переговорів, за допомогою запитів і проведення різних досліджень.

Найуразливіший канал незаконного вилучення конфіденційної інформації – електронні носії. Найефективніше, але не досить зручно, взагалі не підключати комп'ютери з важливою інформацією до інтернет-мережі. Інформація, якою володіє персонал компанії, також стає легкою здобиччю шпигунів.

Система заходів забезпечення безпеки підприємства включає сукупність державно-правових, адміністративних, режимних заходів, організацію попереджувально-профілактичної роботи з персоналом, фізичну охорону об'єктів і працівників підприємства, впровадження технічних засобів захисту від комерційного шпигунства.

Під час створення заходів захисту від економічного шпигунства важливими стають два моменти:

· витрати на забезпечення економічної безпеки повинні бути, як правило, меншими в порівнянні з можливими збитками;

· заходи безпеки мають сприяти підвищенню економічної ефективності підприємництва.

До загальних заходів захисту інформації в засобах і мережах їх передачі і обробки відносять використання апаратних, програмних та криптографічних засобів для вирішення таких завдань: перешкоджання візуальному спостереженню і дистанційному підслуховуванню; виявлення технічних засобів підслуховування і магнітного запису; захист інформації, що передається засобами зв'язку і знаходяться в системах автоматизованої обробки даних. До соціально-психологічних заходів належать бесіди та проведення занять з працівниками з приводу впровадження новітніх технологій, їхніх пропозицій та повторне попередження їх про відповідальність за розголошення таких відомостей. Юридичні заходи включають в себе документальне оформлення переліку відомостей, які є комерційною таємницею, і складання супутніх документів.

На жаль, більшість компаній не надто серйозно ставиться до загрози з боку конкурентів. Керівництво цих фірм найчастіше ігнорує можливість шпигунства й не цікавиться методами негласного збирання та опрацювання інформації. Безпека дотепер вважається суб'єктом видаткових витрат і не розглядається як об'єкт інвестицій. Коли ж проблема таки виникає, її намагаються вирішити з мінімальними витратами.

Отже, вчасно складена картина ризиків дає змогу проаналізувати наявну систему безпеки підприємства і виявити її слабкі місця, а також вжити заходи щодо забезпечення захисту підприємства та будь-якої інформації, що йому належить.

Література

1. Лойко Д.П., Пиріков О.В. Економічне шпигунство. – Донецьк, 2008.- 145 с.

2. Хлевицкая, Т.Б. Коммерческая тайна. - Донецк, 2008. - 346 с.