Подурець П.А.

Науковий керівник: Семерунь Л.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановскього

 

Сучасний стан та перспективи розвитку оптової торгівлі Донецької області

 

Оптова торгівля є важливою ланкою, що забезпечує необхідну інтенсивність і прискорення процесу товароруху в умовах ринкових відносин. Вона організовує рух товарів каналами розподілу, сприяє синхронізації виробництва і споживання товарів.

Проблеми розвитку оптової ланки розглядаються в працях багатьох вчених, таких як Апопій В.В., Голошубова Н.А., Лагутін В., Лігоненко Л.О. та інші. Проте специфіка розвитку оптових торговельних підприємств у  сучасних умовах господарювання, враховуючи наслідки фінансово-економічної кризи, є актуальною для сучасної економіки.

Як невід'ємна ланкою єдиної системи товароруху оптова торгівля потребує вдосконалення. Саме тому одним із найважливіших довгострокових завдань державної політики у сфері оптової торгівлі є її структурна перебудова, що передбачає поширення таких форм її організації, які мають бути максимально зорієнтовані на мале підприємництво.

До основних учасників оптовоторговельної діяльності належать: товарні біржі, центри оптової торгівлі, оптово-роздрібні підприємства, брокерські фірми, фінансово-розрахункові асоціації, оптові ринки тощо. Інфраструктура оптової торгівлі включає також розгалужену мережу функціональних підсистем, що обслуговують потреби ринкової економіки [2,c.4].

За даними Державного комітету статистики України, на 1 січня 2011 року торговельну діяльність здійснювали 72510 підприємств — юридичні особи, основним видом діяльності яких є оптова торгівля. Протягом 2003-2010 років в Україні кількість підприємств оптової торгівлі збільши­лась на 11,63 тис. одиниць, або на 19,1%, а у порівнянні із 2009 зменши­лась на 3128 одиниць, або 4,13% (рис. 1). Дані свідчать, що за 2007-2009 роки в Україні кількість оптових підприємств не змінювалась порівняно з кількістю оптових підприємств 2003 року, проте у 2010 від­булось зменшення кількості оптових торговельних підприємств у відно­шенні до 2003 року. Така тенденція прослідковується у 2010 та першій половині 2011 років [1, c.43].

На оптовому ринку Донецької області за досліджуваний період змінилася організаційно-правова структура оптових торговельних підприємств (рис.1). За організаційно-правовою формою господарювання серед оптових підприємств у 2009 році переважають товариства з обмеженою відповідальністю (56%), що були створені на базі малих посередницьких підприємств, а в 2010 році їх стало ще більше [3, c.57].

Рис.1 – Розподіл підприємств оптової торгівлі за організаційно-правовими формами господарювання в Донецькій області у 2010 році

 

Великі оптові підприємства Донецького регіону на базі колишньої системи Міністерства торгівлі з державних перетворились в акціонерні товариства, їх питома вага у загальній кількості оптових підприємств нині становить близько 7%.

Третину (30,5%) із загальної кількості оптових підприємств Донецької області складають приватні підприємства. Серед загальної кількості оптових підприємств також мають невелику питому вагу колективні підприємства, їх частка становила 2,8%. Відносно незначну частку від усіх оптових підприємств займають дочірні підприємства (3,4%). За організаційно-правовими формами господарювання підприємства оптової торгівлі розділились у 2009 році так, як показано на рис. 1.

Ці зміни свідчать про формування конкурентного середовища в оптовій торгівлі і створення умов для більш ефективного функціонування організаційно-економічного механізму оптової торгівлі. Формування конкурентного середовища на оптовому ринку держави сприяло суттєвому зростанню кількості оптових посередників Донецької області і змінам у структурі оптових підприємств. За даними Держкомстату України, у загальній структурі оптових підприємств за видами економічної діяльності у 2010 році в Донецькій області працювало 7387 оптових підприємств, що здійснювали посередницьку діяльність, а їх кількість збільшилась на 16% у порівнянні із 2003 роком. Частка цих підприємств у загальній структурі оптових підприємств зросла на 0,21% за відповідний період [3, c.58].

Ця ж тенденція характерна і для змін у кількості оптових підприємств, що здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією. Так, за період 2003-2010 років кількість цих підприємств збільшилась на 6%, проте частка підприємств, що здійснюють торгівлю сільсь­когосподарською продукцією, за досліджува­ний період зменшилась на 0,21%, така тен­денція простежується і на сьогодні.

Надзвичайно важливим у розвитку оптової торгівлі України є врахування процесів глобалізації, які відбуваються у світовій економіці. Для того щоб добитися конкурентних переваг створюються різні види об'єднань – вертикальні маркетингові системи, до складу яких входять товаровиробники, оптові та роздрібні торгові підприємства, які функціонують як єдина система.

Особливо необхідно відзначити об'єднання, що створюються на принципах фрайчазингу для малих оптових посередницьких структур і функціонують під егідою товаровиробника. Заслуговує уваги і досвід щодо розвитку горизонтальних маркетингових систем. Завдяки об'єднанню цих підприємств досягається значний економічний ефект.

Таким чином, оптові торговельні підприємства посідають важливе місце в націо­нальній економіці. Аналіз засвідчує, що для посилення ринкових позицій оптової торгівлі та забезпечення ефективності її функціонування пот­рібно якісне оновлення організаційних форм, впровадження прогресивних торговельних технологій, оптимізація торговельної мережі, створен­ня організаційно-економічного механізму, що відповідає вимогам часу та зацікавлює власників і інвесторів у її розвитку після фінансово-еконо­мічної кризи.

Список використаної літератури:

1.     Куцик П., Вірт М. Сучасний стан та специфіка функціонування оптових торговельних підприємств // «Економіст» №2, лютий 2011 р.;

2.     Бульчак Т.М. Статистичний аналіз цільової сукупності підприємств оптової торгівлі // «Статистика України» №2, 2009 р.;

3.     Статистичний щорічник Донецької області за 2010 рік, Донецьк 2010