Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

Майданюк Т.Г., к.е.н, доцент Соколовська В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Планування та організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства в умовах кризи

Сучасний етап розвитку світової та вітчизняної економіки характеризується виникненням фінансово-економічної кризи, яка, в першу чергу, впливає на ті вітчизняні підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. В умовах значного зростання курсу долара, важкого фінансового стану іноземних постачальників та покупців такі підприємства зустрічаються з рядом нових проблем, що часто призводять до виникнення збитків або ж до недоотримання запланованих прибутків від зовнішньоекономічної діяльності. Така ситуація актуалізує розробку дієвих заходів з оптимізації організаційних аспектів управління ЗЕД на вітчизняних підприємствах в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Незважаючи на актуальність вдосконалення організації управління ЗЕД підприємства в умовах фінансово-економічної кризи, в сучасній науковій літературі практично відсутні комплексні роботи з вирішення даної проблеми. Сутність та загальні проблеми організації зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання досліджені в працях І.Герчикової, Г.Гордєєва, А.Градова, А. Кірєєва, А.Кредисова, Ю.Макогона, В.Новицького, С.Попова, Б.Синецького, Л.Стровського та ін. Але питання організаційних структур управління ЗЕД в літературі розглянуті недостатньо, а дослідження в напрямку їх оптимізації в умовах світової фінансово-економічної кризи взагалі відсутні. Це й обумовило актуальність теми дослідження даної статті, зумовило вибір мети та завдань.

Метою дослідження є висвітлення необхідних змін в організаційних структурах управління ЗЕД підприємств під впливом світової фінансово-економічної кризи. Для досягнення поставленої мети у статті розглянуто механізм впливу фінансово-економічної кризи на виникнення фінансових ризиків ЗЕД діяльності підприємства та визначено основні організаційні заходи, що оптимізують здатність підприємств реагувати та протидіяти цим ризикам.

Організаційна структура управління ЗЕД, як складова частина внутрішньо - фірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової. Загальноприйнято вважати стратегію засобом виживання підприємства шляхом адаптування до середовища, а структуру - конструкцією, що її підтримує. Ланки ланцюга "середовище - стратегія - структура" взаємопов'язані і взаємозумовлені. Якщо вони не відповідають одне одному, то під загрозу ставиться саме існування підприємства.

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати. Її мета - максимізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутрішньофірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

В умовах фінансово-економічної кризи на зовнішньоекономічних ринках спостерігається негативний вплив у формі виникнення додаткових фінансових ризиків, які пов’язані, по-перше, зі значним коливанням валютних курсів, а по-друге, з можливим погіршенням фінансового стану зарубіжних партнерів. Така ситуація ставить перед менеджерами ЗЕД вітчизняних підприємств задачі ефективного реагування на ці виклики зовнішнього середовища. Найбільш дієвим заходом реагування в даній ситуації може стати оптимізація організаційних структур управління ЗЕД, в яких мають бути виділені окремі сектори: валютно-фінансового забезпечення та ризик-менеджменту ЗЕД.

При цьому завданнями сектору валютно-фінансового забезпечення ЗЕД має стати розробка заходів з використання сучасних форм та методів фінансування ЗЕД підприємства. Слід зауважити, що в умовах дефіциту вільних обігових коштів для вітчизняних підприємств все більшого значення надобуває кредитування зовнішньоекономічної діяльності. Тому особливо важливим завданням сектору валютно-фінансового забезпечення має стати розробка мехінізмів кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємства сучасними методами.

Так, для фінансування своїх зовнішньоторгівельних операцій експортери та імпортери можуть, у першу чергу, скористатися звичайними кредитними послугами обслуговуючого їх банку, а саме, контокорентними кредитами. Але специфічні умови зовнішньої торгівлі спричинили виникнення особливих кредитних форм або особливих форм забезпечення. Основними методами фінансово-кредитного забезпечення ЗЕД за умови використання комерційних кредитів є використання вексельного кредиту і кредиту за відкритим рахунком. Основними методами фінансово-кредитного забезпечення ЗЕД за умови використання банківського кредитування є факторинг та форфейтинг [1].

Серед показників оцінки ефективності роботи сектору валютно-фінансового забезпечення можуть бути використані такі показники, як:

1) середній строк оформлення контрактів на поставку експортної продукції – показує інтенсивність роботи відділу щодо валютно-фінансового забезпечення;

2) ефективність розроблених схем валютно-фінансового забезпечення експортної діяльності підприємства – показує не тільки рівень фінансової підготовки і кваліфікації фахівців підприємства, який, на перший погляд, може характеризуватися кількістю таких схем, але і ефективність їх впровадження з метою дотримання інтересів підприємства і привернення вигідними умовами партнера-споживача експортної продукції [2].

Разом з тим, навіть за умови застосування сучасних методів фінансування ЗЕД, підприємства зустрічаються зі значними ризиками, зумовленими як загальними особливостями зовнішньоекономічної діяльності, так і додатковим негативним впливом фінансово-економічної кризи. Тому актуальним завданням протидії цим ризикам є впровадження в організаційні структури управління ЗЕД сектору ризик-менеджменту, який би вирішував завдання оцінки ризиків та їх нейтралізації. Значною мірою цей сектор повинен співпрацювати з сектором валютно-фінансового забезпечення, оскільки сучасні методи фінансування часто направлені на уникнення валютного ризику (від зміни курсів валют) та ризику погіршення фінансового стану контрагента.

Таким чином, в даній статті узагальнено організаційні заходи протидії впливу світової фінансово-економічної кризи на ЗЕД вітчизняних підприємств.

В результаті можна зробити висновок, що кризові стани в міжнародній економіці призводять до зростання ризиків ЗЕД, особливо валютного ризику та ризику погіршення фінансового стану контрагента. Дієвими заходами протидії цій ситуації на організаційному рівні має стати створення окремих секторів у структурі відділів ЗЕД: сектору валютно-фінансового забезпечення та сектору ризик-менеджменту.

Використана література:

1. Басюк Т.П. Фінансові аспекти зовнішньоекономічних операцій // Економіка. Фінанси. Право. - 2007.- № 6.- C.20-25.

2. Вічевич А. М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності / А. М. Вічевич, О. В. Максимець. – Львів : Афіша, 2009. – 140 с.

3. Дем’янченко А.Г. Оцінка ефективності організаційної структури експортної діяльності підприємства // Механізм регулювання економіки. – 2009. - № 1. – С.130-137.