Экономические науки/2.Внешнеэкономическая деятельность

 

Запаловська Катерина Сергіївна

Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Вінницький інститут економіки ТНЕУ

В сучасних ринкових умовах головною метою діяльності підприємства є досягнення конкурентних переваг в довгостроковому періоді. Вітчизняний ринок недостатньо місткий та не здатний поглинути всю запропоновану продукцію, що примушує підприємство виходити на зовнішні ринки, конкуренція на яких значно вища. Тому для забезпечення ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємству необхідна єдина стратегія зовнішньоекономічної діяльності , згідно з якою воно зможе досягти довгострокових конкурентних переваг  .

Поняття стратегії посідає центральне місце в теорії стратегічного управління. Етимологічно слово «стратегія» походить з давньогрецької мови: stratos - армія, військо; agos - я керую. Початково воно визначало мистецтво або науку бути полководцем .

Обґрунтоване і запроваджене до використання поняття "стратегія" було ще за 500 років до нашої ери в праці китайського філософа Сун-Цу "Мистецтво ведення війни" і, таким чином, на той час стосувалося виключно військового лексикону. Цей давній твір свідчить, що вже тоді стратегія була невід'ємним елементом світогляду людей, а в це поняття вкладався такий сенс, який сьогодні ми можемо назвати нормою оптимальної поведінки.  У давнину вважалося, і з цим неможливо не погодитись, що розробка стратегії є мистецтвом обдарованих особистостей. Ю. Цезар та Б. Наполеон також застосовували поняття «стратегія» для окреслення процедури підготовки проведення успішних військових дій (операцій). Запозичення категорії «стратегія» з військового лексикону пояснюється тим, що підприємства в розвинених країнах опинилися в умовах, близьких до «воєнних дій», пов’язаних із насиченням ринку, зростанням конкуренції, коли, щоб вижити треба було боротися. «Воєнні дії» потребували теоретичного забезпечення. Відтоді теорія та практика управління просунулися далеко вперед. Але настільки безмежними і незліченними є прояви людського таланту і мистецького дару, то, мабуть, ніколи стратегії не можна буде дати вичерпного визначення. Вона завжди буде мати про себе багато різних висловлювань, визначень, відомостей, номінацій, висновків .Багатогранність поняття стратегії обумовлює ще й те, що навіть при незначній зміні кута зору на нього зображення суттєвим чином змінюється, і однозначне визначення знову стає неможливим [1,10].

Термін «стратегія» використовується нині в багатьох сферах суспільного життя. Щодо терміну «стратегія підприємства », то тут існує чимало визначень. Чандлер, автор однієї з піонерних робіт в галузі стратегічного управління вважав, що стратегія – “це визначення основних довгострокових цілей і задач компанії та вироблення напрямку дій, розподіл ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей” . Інше ключове визначення було зроблене Ендрюсом який  розумів стратегію, як встановлення ідеальної аналітичної мети, для досягнення якої здійснюється ідентифікація складових: ринкових можливостей підприємства, його загальної компетенції та ресурсів, власних цінностей та прагнень, підтвердження зобов’язань підприємства перед суспільством та його членам. Відомий американський вчений  Р. Грант відмічає, що “стратегія – це планування способів, за допомогою яких організація або індивід можуть досягти поставлених цілей” . Водночас потрібно зазначити, що більшість визначень стратегії як правило зводяться до довгострокового кур­су розвитку, способу досягнення цілей, який організа­ція визначає для себе, керуючись власними міркуван­нями в межах своєї політики .Отже, аналізуючи існуючі визначення терміну «стратегія», варто зазначити, що нині немає загальноприйнятого і погодженого визначення. Однак таке різноманіття трактувань необхідно розглядати для забезпечення всеосяжного і всебічного розуміння стратегії, і тут дуже доречним буде вислів Генрі Мінцберга: «Кожне визначення додає важливі елементи до нашого розуміння стратегії, примушуючи нас ставити фундаментальні питання про організації і їхній розвиток узагалі» [3,13].

Стратегія зовнішньоекономічної діяльності є однією з важливих складових стратегічного плану підприємства і системи стратегічного управління. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності організації - це процес сканування світового ринку, визначення глобальної і локальної цілей зовнішньоекономічної діяльності, вибір кращих сегментів (ніш), де ця діяльність у більшій мері дозволить досягти обране цілей, приведення експортного потенціалу організації у відповідність з цими цілями, вибір кращих партнерів по експортно-імпортних операціях. Розпочавши зовнішньоторговельну діяльність, підприємство будь-якої форми власності зіштовхується з рядом несподіваних труднощів, уникнути їх дозволяє тільки попередньо розроблена стратегія. Зовнішньоекономічна діяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо вихід підприємств на міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але і випливатиме із довгострокових цілей. [2,55].

 

Літратура

1. Євтушевський В.А., Ковальська К.В., Бутенко Н.В.Стратегія корпоративного управління - К.: Знання, 2007. - 287 с.  

2. Клівець П.Г. Стратегія підприємства: Навч. посібник / П.Г. Клівець. - К.: Академвидав, 2007. - 320с.

3. Наливайко  А.П. Теорія стратегій підприємства: Сучасний стан і напрями розвитку : Монографія . – К. : КНЕУ, 2001 .-227 с.