Економічні науки/3.Фінансові відносини.

Коробецька Є.Ю.

Донецкий національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського

Фінансування соціальної сфери з державного бюджету України

Актуальність доповіді: Соціальна проблематика цілком закономірно входить у число найперших пріоритетів діяльності будь-якого уряду, займає чільне місце у платформах та програмах політичних партій і об'єднань. Саме рівень життя – для більшості громадян є критерієм оцінки ефективності економічної і соціальної політики держави. Тому серед питань, які необхідно вирішувати в першочерговому порядку, найважливішим є досягнення незворотних позитивних зрушень у зростанні добробуту людей. В сучасних умовах значну частину загального обсягу державного бюджету займають видатки на розвиток соціальної інфраструктури з метою забезпечення соціально-економічних та культурних прав громадян, зокрема видатки на соціальне забезпечення, освіту, науку, культуру тощо. За останні роки відбулися позитивні зміни у структурі соціальної сфери. Однак досить актуальним залишається питання фінансового забезпечення.

До авторів, які займаються поставленою проблемою відносяться: М.Я. Азаров, О.П. Кириленко, Ю.В. Пасічник, О.О.Бєляєв, А.М. Гриненко, Н.М. Мужикова, Ф.О. Ярошенко та інші. Проте відсутні єдині підходи щодо загального її вирішення.

Метою даної роботи є дослідження фінансування видатків на соціальний захист та соціальну сферу, їх розвитку та структури протягом останніх років, проблем наявних в даній сфері діяльності держави, перспектив розвитку та можливостей вирішення наявних проблем.

Відповідно до Бюджетного Кодексу видатки державного бюджету – це економічні відносини, які виникають в результаті розподілу централізованого фонду грошових коштів держави і його використання за цільовим призначенням.

До соціальної сфери належать галузі соціальної інфраструктури та такі види діяльності:

- освіта;

- охорона здоров'я;

- культура і мистецтво;

- фізкультура та спорт;

Реалізація соціальної політики та розбудова соціальної сфери відповідно до пріоритетів національного, суспільного, культурного і духовного відродження обумовлює необхідність державного регулювання розвитку соціальної сфери.

Головна мета соціальної політики в умовах ринкової економіки – зняти всі обмеження на шляху вільної економічної діяльності, дати можливість кожному працівникові, кожному трудовому колективу одержувати дохід відповідно до реального внеску в збільшення суспільного багатства, задоволення потреб суспільства та населення. За цих умов повинно відбуватися відродження людської гідності, віри в свої сили і соціальну справедливість, у свою спроможність досягти кращого життя.

Першочерговою і найважливішою складовою соціальної політики є соціальний захист населення. Право на соціальний захист громадян закріплене у ст. 46 Конституції України: громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника чи безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальний захист - система матеріального забезпечення і обслуговування громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках. Складові соціального захисту відображені на рис. 1

Рис.1 Складові системи соціального захисту населення

Сучасну систему соціального захисту населення в Україні складають такі елементи: пенсійне забезпечення, допомога сім'ям з дітьми, житлові субсидії, допомога по безробіттю та інше.

З бюджетів Донецької області фінансується 5 установ соціального захисту населення, які реалізують на території області соціальну політику держави і здійснюють заходи, передбачені програмами соціального захисту населення.

Проаналізуємо питому вагу видатків на соціальний захист населення в загальній сумі видатків державного бюджету, використовуючи дані табл.1.

З табл. 1 видно, щовидатки державного бюджету не здійснюються в Донецькій області, це повязано з тим, що витрати на цю сферу здійснюються з міського бюджету. В2008 році витрати на охорону здоров’я склали 46,8%, освіту – 14,6%, підтримку сім’ї, дітей та молоді – 31%, культуру – 7,6% від усіх витрат з держбюджету на соціальну сферу. В 2009 році фінансування культури з державного бюджету не відбулося, витрати на охорону здоровья склали 84,2%, освіту – 14,1%, підтримку сім’ї, дітей та молоді – 1,6%.В 2010 році структура видатків на соціальну сферу була така: витрати на охорону здоров’я

Таблиця 1

Витрати державного бюджету на соціальну сферу Донецької області

(млн. грн.)

	2008	Питома вага%	2009	Питома вага%	2010	Питома вага%
Соціальний захист
Охорона здоров’я населення	36,5	46,8	128,9	84,2	141,7	66,7
Освіта	11,4	14,6	21,6	14,1	37,6	17,7
Підтримка сім’ї, дітей та молоді	24,2	31,0	2,5	1,6	21,6	10,2
Культура	5,9	7,6
Фізичне виховання та спорт					11,5	5,4
Всього на соціальну сферу	78,0	100,0	153,0	100,0	212,4	100,0
		1,4		3,9		4,6
Всього за рік	5458,9	100,0	3919,1	100,0	4620,1	100,0

склали 66,7%, освіту – 17,7%, підтримку сімї, дітей та молоді - 10,2%, фізичне виховання - 5,4%. Якщо проаналізувати структуру витрат на соціальну сферу серед усіх витрат державного бюджету на Донецьку область, то в 2008 році питома вага виидатків на соціальну сферу від загального обсягу видатків займає 1,4%, в 2009 – 3,9%, в 2010 – 4,6%.

З табл. 1 видно, що з кожним роком фінансування з державного бюджету соціальної сфери збільшується це є позитивним моментом. Так як фінансово -економічна криза охопила і Україну в 2008 році, то в 2011 планується вивести економіку на докризовий рівень.

Література:

1. Бюджетний Кодекс України: Закон України від 21.06.2001р. №2542-ІІІ із змінами та доповненнями

2. Програма соціального та економічного розвитку Донецької області за 2008-2010 роки.

3. Павлюк К.В. Фінансове забезпечення видатків на соціальний захист населення // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №10 (65). – С. 146-150