Москвічова О.С. , Шаргородська В.Б., Костунець Т.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність та значення стратегії розвитку підприємства в конкурентному середовищі.

Підприємство є важливою складовою сучасної економіки, яка сприяє функціонуванню здорової конкуренції на ринку, постачає на ринок товари і послуги, цим самим задовольняє потреби споживачів.

На сьогоднішній день у високо динамічних конкурентних середовищах традиційний підхід до розробки стратегії часто не дає бажаних результатів, і компанії повинні орієнтуватись на більш динамічні концепції, так як основні умови змінюються раніше, ніж сформульовані стратегії досягають цілковитого втілення. Але залишається незрозумілим, як досягти динамічного підходу до розробки стратегії.

Діяльність підприємства базується на самостійній, ініціативній, систематичній, на власний ризик, діяльності по виробництву продукції, наданні послуг і зайнятті торгівлею та має на меті отримання максимального прибутку.

Ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства, що обумовлюється не тільки наявністю конкуренції та високими вимогами до якості товарів, але й необхідністю гнучко реагувати на зміни ринкової ситуації. Успіх підприємства залежить від здатності передбачати та змінювати структуру виробництва та управління, розробляти та впроваджувати у виробництво нові види продукції, правильно планувати обсяг виробництва різних товарів, інвестиції та прибутки [2, с.45].

Підприємство може розраховувати на стабільний довгостроковий розвиток за умови визначення чітких довгострокових цілей і розробки конкретних шляхів їх досягнення.

Існує декілька поглядів на поняття стратегії:

1. Стратегія - це вміння керувати або планувати.

2. Стратегія - це першочерговий засіб досягнення основної мети.

Основна мета стратегії - це будь-яка мета, яка наразі є невід’ємною частиною співвідношення «мета-засіб».

Стратегічне планування - процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових цілей та напрямків діяльності підприємства. Зміна ринкового середовища зумовлює необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання. Розробляючи комплексну програму дій по вирішенню пріоритетних для підприємства завдань, визначаючи його місію та головну мету, стратегія формулює цілі та способи досягнення цих завдань так, щоб вказати підприємству певний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

Найбільш суттєвим і визначальним рішенням за стратегічного планування є вибір цілей. Основну мету підприємства називають місією. Виходячи із загальної місії, підприємства формулюють решту його стратегічних цілей, які мають бути конкретними та вимірюваними, зорієнтованими в часі та збалансованими, ресурсозабезпеченими і такими, що підтримують одна одну.

Першим важливим кроком є вивчення зовнішнього середовища – безперервний процес спостереження, вивчення та контролю дії зовнішніх щодо підприємства чинників із тим, щоб своєчасно та вичерпно визначити можливості й загрози для підприємства ( позитивну та негативну дію зовнішніх чинників – політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, міжнародних тощо) [3, с.118].

Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через свою постійну й високу мінливість можуть безпосередньо впливати на успіх або крах підприємства.

Базова стратегія як генеральний напрямок є стрижнем стратегічного плану підприємства. Згідно з циклом розвитку, як правило, обирають одну з базових стратегій:

· Стратегію зростання (відбиває намір підприємства збільшувати обсяги продажу, прибутку, капіталовкладень);

· Стратегію стабілізації ( у разі діяльності підприємства за відчутної нестабільності обсягів продажу та прибутку);

· Стратегію виживання (суто оборонну стратегію, що застосовується за глибокої кризи підприємства) [1, с.47].

Деталізація стратегічного плану фірми може проводитись або для всієї фірми в цілому, або по окремих її підрозділах чи напрямках роботи.

Отже, стабільний довготривалий розвиток підприємства в умовах конкуренції можливий лише за умови визначення чітких довгострокових цілей і розробки конкретних шляхів їх досягнення, залежить від здатності передбачати та змінювати структуру виробництва і управління, розробляти та впроваджувати у виробництво нові види продукції, правильно планувати обсяги виробництва різних товарів, інвестицій та прибутки, щоб досягти найбільшого ефекту і забезпечити існування підприємства в довгостроковій перспективі.

Література:

1. Афанасьєв М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємства: Навч.-метод. посіб. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с.

2. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с.

3. Хрущ Н.А. Стратегії компанії: механізм формування й адаптації в сучасному інвестиційному середовищі // Фінанси України – 2008. - №8. – 45-48 с.