Економічні науки / 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Докторант Гусятинський М.В.

Національний університет державної податкової служби України

Формування інноваційно-інвестиційного напряму розвитку аграрної сфери економіки

Як експортер зернових, зокрема пшениці та ячменю, соняшнику, соняшникової олії, Україна займає провідне місце (входить у чільну десятку країн на світовому продовольчому ринку). Прагнення України до інтеграції у світову ринкову економіку вимагає підвищення інноваційно-інвестиційної активності на підприємствах усіх галузей національної економіки. Важливо відзначити, що функціонування вітчизняного аграрного сектору завжди мало важливе макроекономічне значення в економіці країни. Це пов'язане, передусім, з тим, що агропромисловий комплекс формує значний обсяг виробничих та фінансових потоків у країні. Причому, якщо говорити про внесок аграрних підприємств до бюджету, то частка його, за розрахунками Державного комітету статистики України, становить більше 20 % від суми чистих податків на продукцію в економіці країни. Це значно більше, ніж витрати державного бюджету на підтримку підприємств АПК. Крім того, агропромислові підприємства забезпечують значний обсяг валютних надходжень.

Інноваційно-інвестиційна діяльність в агропромисловому комплексі - це складний динамічний процес, у якому проблеми ефективного використання фінансових ресурсів, пошуку додаткових джерел інвестування, залучення потенційних інвесторів тісно пов'язані з формуванням нових знань та ідей; виробничим освоєнням нових наукових відкриттів, винаходів, результатів досліджень і розробок; впровадженням нововведень у вигляді енергоощадних та ресурсозберігаючих технологій, прогресивної техніки і устаткування, селекції рослин і тварин, нових видів продукції, напівфабрикатів, добавок, продуктів харчування, невиробничих товарів, добрив, засобів захисту рослин; вибором оптимальних сучасних форм організації та управління виробництвом його розміщення, а також з іншими важливими видами інвестиційно-інноваційної діяльності у навчанні кадрів, дорадництві, інформаційному забезпеченні.

У сучасних умовах розвитку світової економіки промислово розвинуті країни здійснюють перехід від індустріального типу економічного розвитку до інноваційного типу, тобто до створення саме науково-технічного, технологічного базису виробничих процесів. Інноваційна діяльність переміщується безпосередньо у виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію продукції, стає його складовою частиною і набуває іншого соціально-економічного змісту. Такий тип економічного розвитку визначається рівнем розробок та впровадження інновацій, використання досягнень науково-технічного прогресу, сучасними технологіями управління національним господарством та агропромисловим комплексом зокрема. Виходячи з цього, головними завданнями науки та органів державного управління інвестиційно-інноваційною діяльністю стає вироблення сучасної науково-технічної політики, що включає найбільш ефективні організаційно-економічні механізми освоєння інновацій і подальшого нарощування науково-технічного потенціалу в економіці регіону та країни.

Інновації, у своїй основі, містять не тільки технічну складову, але й економічне та соціальне наповнення. Особливості сучасного періоду освоєння інновацій полягають у тому, що організація і управління цим процесом все більшою мірою переміщуються на регіональний рівень. Це пов'язано з тим, що саме в регіонах застосування застарілих технологій, ресурсо- та енергоємної техніки, недосконалих методів господарювання породжують або збільшують безліч проблем, що негативно впливають на ефективність агропромислової діяльності. Повільне та не системне надходження основних фондів в останні роки, не може перекрити темпи їх вибуття. При цьому має місце вторинне використання техніки, що була в експлуатації та надходить із-за кордону. Вітчизняні розробки, що пропонуються, відстають від зарубіжних аналогів. Особливо це стосується селекції, організації безвідходного виробництва, органічного землеробства, енерго- та ресурсоощадного забезпечення, господарювання, підвищення продуктивності галузей АПК.

У сучасних економічних умовах в аграрній сфері, виробнича діяльність, у якій супроводжується ризиками та не вважається інвестиційно привабливою, загострюються питання пошуку джерел залучення інвестицій, розробки сучасних методів управління економічними процесами і впровадження систем ефективного використання інвестиційних ресурсів для підвищення інноваційної активності. Вирішити ці проблеми можливо лише за умови визначення відповідності інвестицій перспективним інноваціям, тісної взаємодії інвестиційних та інноваційних процесів в агропромисловому виробництві. Такий підхід обумовлює необхідність розгляду інвестицій та інновацій, як єдиної інноваційно-інвестиційної системи, від успішного розвитку і функціонування якої залежить стабілізація розвитку та економічне зростання АПК. Саме тому вивчення і обґрунтування наукових основ та практичне забезпечення інноваційно-інвестиційного напряму розвитку аграрної сфери господарювання є важливим фактором розвитку всієї національної економіки країни, забезпечення національної, особливо продовольчої безпеки, отже, є стратегічним завданням науки та виробництва.

Питання, пов'язані з формуванням і реалізацією процесів забезпечення і управління взаємодією інноваційних та інвестиційних процесів у агропромисловому комплексі, відносно нові та мало досліджені з погляду специфіки їх прояву, функціонування, особливостей агропромислового відтворення і сучасних економічних умов господарювання. Недостатньо вивченим і узагальненим є прогресивний закордонний досвід організації та управління інноваціями та інвестиціями в АПК. Власне кажучи, відсутні теоретичні основи концептуального осмислення мотиваційних, соціально-економічних, екологічних аспектів взаємодії інвестицій та інновацій. До цього часу практично не розроблені основні теоретичні аспекти управління інноваційно-інвестиційними процесами; методологія формування інноваційно-інвестиційної стратегії, організаційно-економічний механізм їх здійснення, а також ряд інших важливих аспектів управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в аграрній сфері економіки.

Література:

1. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України / О.І. Дацій. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.

2. Захарін С.В. Удосконалення інвестиційної та інноваційної сфер діяльності в аграрному секторі економіки України / С.В. Захарін // Проблеми науки. – 2006. - №1. – С. 38-44.

3. Куценко В.Ф. Інвестиційний клімат в АПК: тенденції і напрями поліпшення / В.Ф. Куценко, А.М. Москаленко // Економіка АПК. – 2005. - №10. – С. 66-72.