Кордюкова О. М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М. І. Туган-Барановського

Управлінський облік у сучасній банківській діяльності

 

Як відомо, однією зі складових розвитку кредитної системи є можливість отримання керівництвом якісної інформації для прийняття управлінських рішень. Генерування такої управлінської звітності є основним завданням системи управлінського обліку. Варто зазначити, що становлення та розвиток управлінського обліку в сучасних вітчизняних банках залишається усе ще маловивченою темою.

У працях Н. Купчиної, Д. Славникова, О. Сіневича, Т. Головченка,                     В. Штовхача, М. Петрусевича, Н. Федоренка розкриваються основні відмінності управлінської звітності від фінансової, податкової чи статистичної. Разом з тим комплексного підходу у дослідженні проблеми становлення та розвитку сучасного управлінського обліку у банківській діяльності у цих працях немає.

Отже мета данної роботи: дослідити сутність категорії «управлінський облік» стосовно банківської діяльності, визначити елементи системи сучасного управлінського обліку.

Варто зазначити, що у чинній нормативно правовій базі України немає чіткого визначення категорії «управлінський облік». У законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украні» під управлінським обліком розуміють «...систему обробки  та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством» [1].

У Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України  зазначається, що «управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління» [2].

У Методичиних рекомендаціях до організації процесу формування формування управлінської звітності в банках України зазначається: «Управлінський облік містить сукупність принципів, методик і процедур збору, оброблення і формування фінансової інформації про діяльність банку за об’єктами управління та складання та складання звітності для забезпечення внутрішнього процесу прийняття керівництвом банку управлінських рішень» [3].

Узагальнюючи наведені вище визначення, під управлінським обліком можна розуміти систему інформаційної підтримки, завдяки якій керівництво банку може приймати оперативні та стратегічні управлінські рішення.

Система управлінського обліку складається з таких елементів:

·        ризик-менеджмент;

·        прибутковість;

·        планування;

·        фінансовий стан,що містить визначення активів і зобовязань за звітними сегментами.    

1.           Ризик-менеджмент у банківській діяльності включає управління двома групами ризиків – фінансовими та функціональними.

До фінансових ризиків відносять: кредитний, операційно-технологічний, ринковий, валютний, ризик ліквідності та процентний ризик.

До функціональних ризиків відносяться: юридичний, стратегічний, ризик репутації.

Вітчізняні банки застосовують декілька методів для аналізу вказаних вище ризиків: статистичний, експертний, аналітичний, метод аналогій і комбінований. Найбільшу ефективність, завдяки синергетичній складовій, прдемонстрував комбінований метод.

2.           Під прибутковістю розуміється механізм визначення фінансового результату, а також показники спреда, маржі, ROE (прибутковість капіталу), ROA (прибутковість активів) тощо.

3.           Планування – наступний елемент управлінського обліку – у свою чергу поділяється на стратегічне та фінансове (бюджетування).

Під стратегічним плануванням розуміється процес визначення основних цілей і стратегії діяльності банку в умовах відповідного ринку.

Бюджет, у свою чергу, – це виражена в цифрах стратегія банку. Найбільше поширення у практиці вітчизняних банків одержали такі два методи бюджетування:

·       бюджетування збільшенням від досягнутого. Цей метод передбачає складання бюджету на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому плановому періоді;

·       бюджетування з «нуля». Цей метод передбачає складання бюджетів без обліку показників попередніх періодів.

4.           Фінансовий стан банку – останній елемент управлінського обліку.

Із усього вищесказанного можна зробити висновок, що ефективний управлінський облік дає змогу одержати інформацію, необхідну для визначення пріорітетів у діяльності банку і планування подальшої роботи, надає базу для оцінки можливостей, що відкриваються, і створює механізми контролю за виконанням прийнятих рішень.

Завданням управлінського обліку є забезпечення керівництва в оперативному режимі інформацією про ризики, прибутковість і фінансовий стан звітних сегментів банку.

Результатом впровадження ефективної системи управлінського обліку є зменшення банківських ризиків, оптимізація продуктового ряду, підвищення прибутковості та конкурентноспроможності банку.

Список використаної літератури:

1.     Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України прийнятий ВРУ 16.07.1999 р. № 996-XIV // ВВР 1999, N40, с. 365, з наступними змінами і доповненнями.

2.     Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України: Затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.1998р. №566.

3.     Методичні рекомендації до організації процесу формування управлінської звітності в банках України: Схвалено постановою Правління НБУ від 06.09.2007р. №324.