Боднарчук І.Б., Савка Т.М., Лучик Г.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Будівельна галузь належить до основних галузей національної економіки України. Вона відображає рівень розвитку країни в цілому. Якщо прослідкувати вплив світової фінансової кризи на народногосподарський комплекс, то можна помітити, що вітчизняна будівельна галузь постраждала від неї майже першою. Кожен з  суб’єктів будівельної галузі (забудовники, інвестори, підрядні організації, банки) зіткнувся з порушенням своїх прав та інтересів.

Так, підрядні організації, через відсутність фінансування  вимушені  були  припинити  будівельні  роботи,  генеральні  інвестори  не  здали,  а  інвестори  не  отримали  об’єкти будівництва  в  передбачені строки, внаслідок девальвації гривні  та інфляційних процесів, а також масових звільнень з роботи інвестори зіткнулися з проблемами виплати по кредитам, а  банки  відповідно –  не  повернення  кредитів та їх  незабезпеченості (у випадках, коли в іпотеку передавався майбутній об’єкт нерухомості) [1].

Відомо,  що  будівництво  є  специфічною  галуззю.  З  одного  боку,  для  національного господарства  воно  виступає  важелем  економічного  зростання,  оскільки  реалізує  більшу частину  інвестицій  в  основний  капітал усіх  галузей  виробничої  сфери  та  інфраструктури, фактично  формуючи  структуру  економіки.  З  іншого  боку,  цивільне  будівництво віддзеркалює  вже  результати  соціально-економічного  розвитку.  Але  у  тій  мірі,  в  якій споживання  є  важелем  зростання  виробництва,  житлове  будівництво  знову-таки  може виступати рушійною силою економіки.

Теоретичні аспекти діяльності будівельної галузі та будівельних компаній були досліджені в роботах Бобкова К. І., Бузирьова В.В., Гойка А.Ф., Степанова І.С., Тугая А.М., Чистова Л.М. та інших.

Сучасний стан будівельної галузі  переживав у 2008-2009 глибоку і затяжну кризу. Світова фінансова криза, що вдарила по ринку нерухомості в багатьох країнах, відгукнулась в Україні заморожуванням будівництва, падінням цін на квартири, згортанням іпотечних програм та інших форм фінансування галузі.

Поточна ситуація в Україні пригнічує. Обсяги виконаних у 2010 році будівельних робіт продовжують скорочуватися: 5,4% порівняно з кризовим 2009-м і лише 48,2% від рівня передкризового 2008 року (і це при тому, що друга половина 2008-го вже характеризувалася тотальним згортанням будівництв і девелоперських проектів).

Будівельна галузь пропонує різноманітний та широкий асортимент продукції, який постійно розширюється та удосконалюється, але обсяги виробництва будівельної продукції у кризовий період значно скоротилися. За даними Державного комітету статистики України(табл.1) проведено аналіз асортименту продукції будівельної галузі й графічно відображено результати аналізу в рис.2.

 

Рис. 2. Тенденції зміни темпів зростання обсягів виробництва продукції будівельної галузі України за асортиментом за період 2008—2010 рр.

Види продукції будівельної галузі України за асортиментом: 1 – плити та плитки керамічні, 2 – цегла керамічна невогнетривка будівельна, 3 – цемент, 4 – вапно, 5 – блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва, 6 – елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, 7 – листи гофровані, шифер та аналогічні вироби з азбестоцементу, 8 – вироби з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах.

Таблиця 1

Обсяг виробництва продукції будівельної галузі України за період 2008—2010 рр.

Вид продукції

На початок січня

2008р.

2009р.

2010р.

Плити та плитки керамічні, тис. м2

2609,4

3428,1

2786,5

Цегла керамічна невогнетривка будівельна, млн. шт. умов. Цегли

0

33,0

18,3

Цемент, тис. Т

824,9

264,6

131,3

Вапно, тис. Т

414,9

272,9

345,7

Блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва, млн. шт. умов. Цегли

0

19,8

5,4

Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис. м3

0

68,8

50,9

Листи гофровані, шифер та аналогічні вироби з азбестоцементу, млн. умов. Плит

19,2

8,2

1,0

Вироби з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах, тис. м2

139,4

103,2

1,0

Всього

4007,8

4198,6

3340,1

Отже, з даної таблиці можна зробити висновок, що загальна кількість продукції у сфері будівництва зменшилась у 2010 році в порівнянні з 2009 на 858.5 умовних одиниць, що свідчить про зменшення кількості будівництва.

Для оцінювання змін, які відбулися в асортименті основної товарної продукції будівельної галузі за період із січня 2008 по січень 2010 рр., визначено коефіцієнт асортиментності: Кас = 0,9, що вказує на істотні зміни в асортименті будівельної галузі. Коефіцієнт асортиментності обраховується як відношення фактичної суми, за умови, якщо вона не перевищує планове завдання до плану. Значно скоротилися обсяги виробництва виробів з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах у січні 2010 р. порівняно із січнем 2009 р. на 102,2 тис. м2 або на 99,0 % та листів гофрованих, шиферу та аналогічних виробів з азбестоцементу відповідно на 7,2 млн. умов. плит або на 87,8 %, спостерігається збільшення обсягів виробництва вапна відповідно на 72,8 тис. т або на 26,7 %.

У січні–березні 2011р. підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 7,8 млрд.грн., що на 6,8% більше проти відповідного періоду попереднього року.

Зростання обсягів будівництва відбулося за всіма основними видами будівельної діяльності (на 6,3–15,2%), крім робіт з установлення інженерного устатковання будівель та споруд, обсяги  яких скоротились на 10,7%.

На загальну тенденцію найбільше вплинула діяльність підприємств, що займаються  будівництвом будівель і споруд (частка яких у загальному обсязі становить 83,0%). Серед них значно збільшили обсяги робіт підприємства, що здійснюють будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітену (у 3,7 раза більше), а також доріг, аеродромів та улаштування по-верхні спортивних споруд (в 1,6 раза більше). Також наростили обсяги робіт підприємства, що займаються будівництвом магістральних трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання (на 19,4%) та будівництвом будівель (на 2,1%).

У січні-березні 2011р. збільшили обсяги будівництва підприємства 21 регіону, серед них найбільше – Автономної Республіки Крим, Івано-Франківської та Миколаївської областей.

Підприємствами 5 регіонів виконано майже 60% загального обсягу будівництва (м.Києва, Донецької, Харківської, Дніпропетровської та Полтавської областей), зокрема, будівельниками столиці – майже чверть.

Тенденції розвитку будівельної галузі

Стимулами активізації будівельної галузі в Україні сьогодні є кілька чинників. По-перше, Україна має менш розвинену інфраструктуру, отже, і потреба у створенні якісної інфраструктури та житла тут значно вища, ніж у багатьох країнах. По-друге, додатковим стимулом активізації галузі є проведення «Євро-2012» в Україні та Зимової Олімпіади в Сочі в 2014 році. По-третє, реформаторський курс, проголошений урядом, передбачає більш ефективне використання державних фінансів, підтримку реального сектора економіки, соціальної сфери.

З метою активізації будівельних програм Державна іпотечна установа (ДІУ) вже отримала 2 млрд. грн. бюджетних коштів для поповнення статутного капіталу, говориться в повідомленні, оприлюдненому на офіційному сайті установи. Отримані кошти ДІУ планує направити на рефінансування первинних кредиторів (банків) для кредитування ними забудовників з метою будівництва (завершення будівництва) об'єктів житлового призначення, а також для кредитування фізичних осіб з метою придбання житла в цих об'єктах. Перші кредити вже видані.

Але найголовніше очікування потенційних інвесторів пов'язане з обіцянками влади знизити ставки за іпотечними кредитами до 15% річних, що автоматично призведе до збільшення обсягів іпотечного кредитування не тільки будівельних організацій, але і населення.

Позитивні сигнали ринок будівництва вже отримав. Верховною Радою прийнято закон «Про регулювання містобудівної діяльності», який передбачає спрощення дозвільних процедур у будівництві та проектуванні.

Серед нововведень, спрямованих на захист інвесторів, слід віднести регламентацію порядку встановлення форс-мажорних обставин у будівництві. Крім того, буде скасовано проектна декларація як обов'язковий вид дозвільних документів для проектів житлового будівництва.

Не менш важливим стимулом для інвесторів має стати програма «ліквідації недобудов і довгобудів», курс на яку проголосив уряд - в першу чергу житла, лікарень, шкіл, дитячих садів, тобто соціальної інфраструктури

Фінансовий механізм будівельного комплексу потрібно вдосконалювати, задіявши нові джерела та форми фінансування, досягнувши таким чином баланс цілей стратегічного розвитку та його фінансового забезпечення . Пріоритетні  напрями розвитку будівництва  мають випливати зі стратегій соціального і економічного  розвитку  держави,  державних  і  регіональних  цільових  програм. Результативність  та  ефективність  програм  повинна  забезпечуватись  професійним плануванням і управлінням, запровадженням процедури коригування програм, контролем за фінансуванням і строками виконання заходів. Необхідно  прискорити  розвиток  ринкових  економічних  відносин  між  учасниками будівництва, формування раціональної регіональної структури, інфраструктури і спеціалізації учасників будівництва, структури капіталу галузі і рівня  капіталізації, вдосконалити систему договірних відносин, формування вартості, ціни і прибутку учасників будівництва, достатніх для їхнього функціонування і розвитку. Необхідно  забезпечити  постійне  підвищення  ефективності  проектних  рішень  у містобудуванні,  будівництві  і  капітальному  ремонті,  враховуючи  увесь  комплекс  витрат протягом  життєвого  циклу будівельної продукції, запровадити механізм мотивації науково-проектних організацій у розробці ефективних проектних рішень.

Література:

1. Дзюбенко С. В. Проблеми  будівництва  в  умовах кризи / С. В. Дзюбенко //Український юрист. − 2009. − № 11. − с. 19-21.

2.  Соціально-економічний  розвиток  України /  Державний  комітет  статистики  України [Електронний ресурс] –http://ukrstat.gov.ua -2011

3.  Молчанов  І.  В.  Уроки  кризи  і  оновлене  бачення  будівництва /  І. В. Молчанов //  Дзеркало тижня. – 2010. – № 14. – с. 23-26.