Таран О, Таран А., Taran A.

Дніпропетровський національний

університет імені Олеся Гончара

кафедра соціальної роботи,

студентка групи СР-08-1

науковий керівник,

старший викладач Кримчак Л.Ю.,

Крымчак Л.Ю., Krymchak L.Yu.

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ГОТОВНОСТЬ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ СОЦИАЛЬНОЙ СФЕРЫ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

READINESS OF THE FUTURE EXPERTS OF SOCIAL SPHERE FOR PROFESSIONAL WORK

Ключові слова: соціальна робота, готовність до професійної діяльності, психофізіологічна готовність, соціально-психологічна готовність, педагогічна готовність, особистісна готовність.

Ключевые слова: социальная работа, готовность к профессиональной деятельности: психофизиологическая, социально-психологическая, педагогическая, личностная готовность.

Keywords: social work, willingness to occupational field: psychophysiological, social, psychological, educational, personal preparedness.

Висвітлюються результати дослідження, що пов`язані з готовністю студентів – майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності.

Освещаются результаты исследования, которые указывают на степень готовности студентов – будущих социальных работников к профессиональной деятельности.

Also, the results of the study connected with the willingness of students - future social workers to the profession.

Дослідження проблем, пов’язаних з готовністю майбутніх соціальних працівників до своє професійної діяльності, є актуальним з ряду причин. По-перше, вони впливають на якість надання соціальної допомоги потребуючим верствам населення, різноманіття якої потребує особистісного підходу до кожного члена суспільства, спеціальних та загальних знань, здатностей використовувати ці знання в своїй практичній діяльності тощо. По-друге, внаслідок науково-технічного прогресу виникає потреба у інноваційних технологіях, які застосовуються соціальними службами й організаціями, інформаційних системах, що потребує від майбутніх соціальних працівників опанування великих обсягів інформації, умінь, навичок, які надають змогу швидко адаптуватися до змін, а також приймати участь в інноваційних процесах. По-третє, готовність студентів до соціальної роботи впливає на розвиток соціальної структури суспільства, що, в свою чергу, зумовлює особливості культурного та політичного життя країни, демографічних процесів у ній. Таким чином, готовність майбутніх соціальних працівників до своєї професійної діяльності, виступає як один з її невід’ємних компонентів, який приймає участь в регуляції цієї діяльності, сприяючи успішності або, навпаки, неуспішності її здійснення.

Дана стаття висвітлює результати практичного дослідження, яке було проведене зі студентами кафедри соціальної роботи, з метою виявити їх рівень готовності до майбутньої професійної діяльності.

Основними завданнями під час написання статті виступають: по-перше, аналіз результатів практичного дослідження; по-друге, обґрунтування висновків, на основі яких можна буде зробити припущення щодо перегляду вимог, які стосуються питань підготовки майбутніх соціальних працівників до своєї професійної діяльності.

Соціальна робота, як особливий вид діяльності, вимагає цілого комплексу різноманітних здібностей та здатностей особистості, що мають сприяти її ефективному виконанню, серед них: особливості психічного складу, здатності до емпатії, уміння зосередитися на потребах і негараздах іншого тощо.

Незважаючи на те, що у науковому світі існує досить багато різних підходів відносно визначення сутності та змісту поняття готовності до професійної діяльності, ми підтримуємо точку зору А. Мудрика [2], який характеризує його як комплекс професійно-значущих якостей особистості, що включають здібності, характер, темперамент і характеристику психічних процесів працівника.

З метою виявилення рівня готовності майбутніх соціальних працівників до своє професійної діяльності нами було проведено практичне дослідження в якому прийняли участь 25 студентів, що навчаються на п`ятому курсі кафедри соціальної роботи в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Спираючись на погляди науковців (Л. Тюптя [3, с. 264-279], які вважають, що основні вимоги до професійної діяльності соціального працівника слід розподіляти за певними групами, а саме: психофізіологічні, соціально-психологічні, педагогічні (дидактичні) та особистісні, нами була побудована модель практичного дослідження (див. Рис. 1).

Визначена нами вище мета практичного дослідження та існуючі в науковій літературі групи вимог до соціального працівника дали можливість сформулювати завдання, вирішення яких допомогло в подальшому дослідити психофізіологічний, соціально-психологічний, педагогічний та особистісний рівні готовності студентів до майбутньої професійної діяльності.

Так, завданнями практичного дослідження було виявити:

1. Психофізіологічний рівень готовності студентів до майбутньої професійної діяльності (стан здоров`я, активність, готовність контролювати зміни в настрої, самопочуття та ін.).

2. Соціально-психологічний рівень ( готовність взаємодіяти з колективом, адаптуватися до нових умов, відстоювати свою думку, враховувати і розуміти думки та почуття інших, тощо).

3. Педагогічний рівень готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності (готовність відповідати вимогам суспільства щодо необхідного рівня професіоналізму, готовність засвоювати знання та вдосконалювати свої вміння й навички протягом всього життя).

4. Особистісний рівень готовності (готовність розвивати свої позитивні сторони, що пов'язані з особливостями характеру, темпераменту, інтелекту, уваги та опановувати певні негативні сторони).

Рис. 1 Модель дослідження рівня готовності майбутніх соціальних працівників до подальшої професійної діяльності

Поставлені в практичному дослідженні завдання дали змогу визначитися зі змістом, який ми наповнили певними заходами.

Для виконання першого завдання було застосовано методику діагностики рівня психофізіологічної адаптованості – САН: самопочуття, активність, настрій (розроблена на основі опитувальника диференціальної самооцінки функціонального стану, за принципом полярних профілів В. Доскіної, Н. Лаврентьєвої, М. Мірошникова) [1, с. 223].

Досліджуючи психофізіологічний рівень готовності за такими показниками, як самопочуття, активність, настрій можна зробити висновок, що більшість студентів п'ятого курсу мають оптимальні показники по шкалам «самопочуття, активність, настрій», що говорить про те, що студенти позитивно

налаштовані на майбутнє і готові діяти (див. Рис. 2).

Рис. 2 Рівні психофізіологічної готовності студентів до

майбутньої професійної діяльності

Аналіз отриманих результатів дав можливість дослідити, що найбільший відсоток низьких показників спостерігається за шкалою «Активність». На нашу думку, зниження рівня активності у студентів пов'язане з втомою, яка завжди спостерігається на залікових тижнях, перед початком екзаменів. У свою чергу, оптимальні показники за всіма шкалами підтверджують те, що студенти задоволені обранням майбутньої професії, комфортно себе почувають на заняттях, отримують задоволення від міжособистісних взаємин.

Отже, такі результати, на нашу думку обумовлені тим, що в групі створений сприятливий психологічний клімат, в якому комфортно працювати і студентам, і викладачам.

Вирішуючи друге завдання, а саме, досліджуючи соціально-психологічний рівень готовності за такими показниками, як моральна нормативність, комунікативні здібності, нервово-психічна стійкість, адаптивні здатності, було застосовано методику «Різнорівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Маклаков, С. Чермянін) [1, с. 324-338].

Аналіз результатів зазначеної Методики дозволив дійти висновків, що більшість студентів має високі адаптивні здатності, що дозволяє пристосуватися до нових умов, успішно взаємодіяти з колективом, у 79% опитаних студентів прослідковується високий показник нервово-психічної стійкості. Це підтверджує готовність студентів контролювати емоції, діяти послідовно в стресових ситуаціях. У більшості студентів чітко переважає високий показник моральної нормативності, що говорить про сформованість етичної свідомості майбутнього професіонала, яка відіграє велику роль у діяльності соціального працівника. Більшість студентів має високі комунікативні здатності, які необхідні в повсякденній діяльності фахівця з вирішення соціальних питань (див. Рис. 3.)

Рис. 3 Рівень соціально-психологічної готовності студентів

до майбутньої професійної діяльності

За результатами опитування було виявлено, що найбільше у студентів розвинуті комунікативні здібності, які дозволять в подальшому налагоджувати їм контакт з клієнтами, організовувати міжвідомчу взаємодію, контролювати роботу мультидисциплінарної команди.

На нашу думку, розвиток комунікативних здібностей пов'язаний з великою кількістю семінарських та практичних занять, на яких молоді люди мають змогу виступати перед одногрупниками, а також велику роль відіграє дисципліна «Ораторське мистецтво», яка допомагає засвоїти прийоми вдалої техніки мовлення, цікавої подачі інформації та інше.

Заслуговує уваги те, що за шкалою «Моральна нормативність» відсутні низькі показники, що підтверджує той факт, що в студентів сформувалась моральна культура, яка не суперечить їхнім життєвим принципам та інтересам.

Досліджуючи третє завдання (результати якого відображені в Таблиці 1), що було спрямоване на виявлення педагогічного рівня готовності, ми використали ряд професійних ситуацій, які надали нам (разом з їх вирішенням) соціальні служби Жовтневого району міста Дніпропетровська.

Таблиця 1

Результати відповідей студентів на професійні ситуації

№ п/п	Професійна ситуація	Відповіді
		Вірно (осіб)	Частково (осіб)	Невірно (осіб)
1	Соціальний супровід сім'ї, яка опинилася в складній життєвій обставині	20	3	2
2	Оформлення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.	14	5	6
3	Призначення пенсії дитині-сироті	19	2	4
4	Отримання допомоги на дитину за місцем проживання, а не реєстрації	16	7	2
5	Соціальний супровід сім'ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах	21	2	2

За результатами отриманих відповідей, було виявлено певний рівень професійних знань, вмінь та навичок, якими володіють студенти п`ятого курсу.

Так, 7 студентів дали вірні відповіді на всі запитання, а отже проявили високий рівень професійних знань, вмінь та навичок, а 2 студенти - дали відповідь лише на одне запитання з п'яти. Слід зазначити, що найбільша кількість правильних відповідей належала вирішенню ситуації, яка стосувалася соціального супроводу клієнта однієї із соціальних служб (21 студент вірно вирішили ситуацію, по 2 студента – частково і не вірно дали відповіді).

На нашу думку, такий результат пов'язаний з введенням в процес навчання студентів п`ятого курсу такої дисципліни як «Соціальне супроводження сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах». За твердженнями респондентів, данна дисципліна носить, більшою мірою, практичний характер, що допомогло їм усвідомити її зміст та успішно справитися з запропонованою професійною ситуацією.

Слід зазначити, що труднощі серед опитуваних студентів визвала професійна ситуація, яка вимагала від них знань та вмінь щодо нарахування та призначення субсидії. Такий результат, на наш погляд, вимагає посилення співпраці (на рівні виробничої практики) з службами, які займаються нарахуванням та виплатами соціальної допомоги населенню.

Для більш якісного висвітлення рівня готовності майбутніх соціальних працівників до виконання свої професійних обов`язків, слід було виконати останнє завдання роботи, а саме дослідити особистісний рівень готовності студентів, використовуючи Методику «Різнорівневий особистісний опитувальник» (форма С) (Р. Кеттел) [1, с.191-247].

Аналізуючи отримані результати за зазначеною Методикою, було виявлено, що більшість студентів має високий рівень інтелекту та адекватну самооцінку, про що говорить реальна оцінка респондентами власних особливостей (див. Рис. 4 та Рис. 5).

Рис. 4 Рівень самооцінки Рис. 5 Рівень інтелекту

студентів студентів

Отримані результати дають нам можливість гіпотетично припуститися думки, що при умові, коли студенти будуть займатися саморозвитком та самовдосконаленням рівень їх самооцінки може значно зрости. А удосконалення своїх вмінь та праця над собою, дасть можливість не тільки швидше розвитватися, а і підвищити рівень їх інтелекту.

Аналіз даної методики дав змогу дослідити і такі характеристики студентів, як: емоційну стійкість, нормативність поведінки, самоконтроль, особливості спілкування та інше (див. Табл. 2)

Таблиця 2

Результати відповдей студентів за Методикою

«Різнорівневий особистісний опитувальник»

№ п/п	Шкали	Бали
		високі (осіб)	середні (осіб)	низькі (осіб)
1	Замкнутість-відкритість	12	9	4
2	Інтелект	16	9	0
3	Емоційна нестійкість-емоційна стійкість	17	5	3
4	Підпорядкованість-домінантність	3	19	3
5	Стриманість-експресивність	2	18	5
6	Підпорядкованість почуттям-висока нормативність поведінки	4	18	3
7	Боязливість-сміливість	4	17	4
8	Стриманість-чуттєвість	3	16	6
9	Довірливість-підозрілість	3	16	6
10	Практичність-розвиток уяви	8	13	4
11	Прямолінійність-дипломатичність	15	5	5
12	Тривожність-впевненість в собі	4	6	15
13	Консерватизм-радикалізм	3	16	6
14	Конформізм-нонконформізм	6	15	4
15	Низький самоконтроль-високий самоконтроль	6	10	9
16	Розслабленість-напруженість	9	13	3
17	Адекватність самооцінки	3	17	5

Отже, вирішення поставлених завдань, дало змогу дійти висновку, що готовність - багатокомпонентний процес, її слід розвивати у навчальному закладі як комплексну здібність майбутнього фахівця з соціальних питань задля подальшої його ефективної роботи.

Резюмуючи, маємо зробити висновок, що в більшості випадків студенти кафедри соціальної роботи мають оптимальні показники для успішної майбутньої професійної діяльності. Звичайно, є певні проблеми, які необхідно долати, є деякі недоліки на які слід звертати увагу і працювати над ними, але головне, що студенти мають позитивну налаштованість, вони бачать перед собою чіткі завдання і знають, що хочуть від життя, задоволені умовами навчання, обраною ними професією і готові долати всі труднощі задля досягнення поставленої мети.

Література:

1. Лучшие психологические тесты /сост. М.В. Оленникова. – М.: АСТ; СПб.: Сова, 2010. – 639 с.

2. Мудрик А.К. Соціальний інтелект та соціальна компетентність // Практична психологія і соціальна робота/ А.К. Мудрик. – 2006. – № 3. – С. 15-16.

3. Тюптя Л.Т. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб./ Л.Т. Тюптя, І.З. Іванова. – К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. – 415с.