Хоменко А.Ю., Хоменко А.Ю.,  

                                                                           Khomenko  A. Y.,

                                                                           Дніпропетровський національний

                                                                           університет імені Олеся Гончара

                                                                           студентка 1 курсу,

                                                                           спеціальності «Соціальна робота»

 

СОЦІАЛЬНІ РОЛІ, ПРОФЕСІЙНІ ЗНАННЯ ТА СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ  СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

СОЦИАЛЬНЫЕ РОЛИ, ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ  ЗНАНИЯ И СИСТЕМА ЦЕННОСТЕЙ  СОЦИАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

SOCIAL ROLES, PROFESSIONAL KNOWLEDGE AND THE SYSTEM OF VALUES FOR SOCIAL TEACHER

 

     Я обрала цю тему, бо вважаю, що соціальний педагог є важливою складовою сучасного суспільство, що забезпечує його гармонійний розвиток. У цій статті я намагалася показати, які ролі виконує соціальний педагог та якими знаннями повинен володіти. Прагнула висвітлити його найважливіші характеристики та систему цінностей.

   Я выбрала эту тему потому, что считаю социального педагога важнейшей составляющей современного общества, которая обеспечивает его гармоничное развитие. В этой статье я пыталась показать, какие роли исполняет социальный педагог и какими знаниями он должен оперировать. Стремилась высветить его самые важные характеристики и систему ценностей.

   I have chosen this article because I think that social teacher is the most important member in the modern society. These peoples are necessary for his development. In this article I have tried to show roles which they are played in society and which knowledge they have to possess. Also I tried to put the light on the major social teacher’s characteristics and his system of values.     

                                     

  «Людина стає людиною тільки в єднанні із суспільством"

П. Наторп

 За  останні роки зросла роль тих галузей педагогіки, які виходять за рамки вчительської діяльності, але пов’язані з нею. Це окрема галузь теорії виховання, яка охоплює виховну діяльність позашкільних установ: роботу школи і  педагогів з батьками за місцем проживання, дітей і підлітків у мікрорайонах шкіл, працю в  інспекціях РВВС з неповнолітніми, особливості навчально-виховного процесу в інтернатних установах, дитячих будинків. Такий широкий діапазон соціальної педагогіки потребує окремої підготовки, тому з 1991року  Міністерство освіти відкрило нову спеціальність – «соціальний педагог». В  основу  цієї широкопрофільної діяльності покладено загальні закономірності і принципи виховання. Методи, форми і засоби роботи є специфічними порівняно зі шкільними. Соціальний педагог займається вивченням особистості учня в контексті із зовнішніми умовами його життя і внутрішніми морально-психологічним станом, рівнем здібностей, рисами характеру.

 Соціальні ролі у професійній соціально-педагогічній діяльності є досить різноманітними і залежать від стилю, рівня, досвіду діяльності фахівця.

Діяльність соціального педагога у різних соціальних ролях

СОЦІАЛЬНА РОЛЬ

ДІЯЛЬНІСТЬ

Посередник

Проміжна ланка між особистістю та соціальними службами

Захисник інтересів

Захист законних прав особистості

Учасник спільної діяльності

Спонукання людини до дії, соціальної ініціативи, розвиток здатності самому вирішувати свої проблеми

Духовний наставник

Соціальний патронаж, турбота про формування моральних, загальнолюдських цінностей в соціумі

Соціальний терапевт

Сприяння особистості у контактах зі спеціалістами відповідного профілю, допомога у розв'язанні конфліктних ситуацій

Експерт

Відстоювання прав підопічного, визначення методів можливого компетентного втручання у розв'язання його проблеми

 

Співставляючи різноманітні підходи до вивчення професійної діяльності соціального педагога, Міщик Л.І.  у своєму підручнику «Соціальна педагогіка: досвід та перспективи» [1, 47] виділяє психологічні критерії професійної придатності соціального педагога, тобто ймовірнісні характеристики, які відображають здатність людини оволодіти цим видом професійної діяльності:

- високий рівень інтелектуального розвитку;

- здоровий глузд, швидкість та гострота мислення;

- добра саморегуляція і самодисципліна;

- значна фізична витримка, працездатність;

- здатність вносити серйозний особистісний внесок у життя ін­ших людей;

- здатність допомагати людям у складних ситуаціях;

- чуттєвість та увага до людини і її проблем;

- любов та емпатія щодо дітей;

- оптимістичне прогнозування;

- креативність - здатність до творчості.

Є сенс стверджувати, що у професії соціального педагога поєднуються як особистісні, так і професійні характеристики, причому це поєдиання може відбуватися на таких рівнях:

- соціально-педагогічна діяльність не є значущою для педагога, він виконує її формально-рольовим чином (тобто професійне не є особистісно значущим);

- соціально-педагогічна діяльність - один з особистісних смислів педагога наряду з іншими, не менш важливими (професійне - одна з особистісно значущих сфер);

- соціально-педагогічна діяльність - провідний, пріоритетний смисл життя.

 

 Професійні вміння соціального педагога - це здатність спеціаліс­та застосувати отримані професійні знання у практиці своєї діяльності. Ці професійні знання можна представити таким переліком:

-  гностичні (пошук, сприйняття та відбір інформації);

-   проектувальні (постановка цілей і завдань, прогнозування);

-  конструктивні (підбір і поєднання змісту, форм і методів);

-  організаторські (створення умов, що стимулюють цілеспря­мовані зміни в дитині);

- комунікативні (контактність, спілкування, взаємини);

- оціночні (сприйняття і критичний аналіз дій суб'єктів педаго­гічного процесу);

- рефлексивні (самоаналіз власної значущості, діяльності і спі­лкування).

Соціальному педагогу, окрім суто професійних вмінь, необхідно володіти і певними педагогічними вміннями, а саме:

- навчати інших мистецтву допомоги людям, прикладним умінням і навичкам;

- виявляти резервні можливості особистості, відкривати пози­тивне у людині і організовувати процес допомоги їй;

- навчати соціальним навичкам поведінки;

- стимулювати соціально позитивні вияви поведінки щодо ін­ших людей;

- педагогічно осмислювати поведінку особистості, ставити пе­дагогічні завдання, досягати їх вирішення;

- здійснювати вибір засобів, методів, прийомів педагогічно компетентного втручання у кризові ситуації соціальної діяльності;

- організувати педагогічно доцільну діяльність в соціумі;

- справляти вплив на особистості та соціальні групи засобами педагогічної техніки (мова, голос, жести, ораторська майстерність);

- допомагати клієнтові найбільш ефективно налагодити зв'язки з певним соціальним середовищем;

- викладати матеріал доступно, логічно, образно, виразно.

     Підсумовуючи вищевикладені відомості, можна визначити крите­рії ефективності професійної соціально-педагогічної діяльності (див. табл.).

 

 

 

 

 

Критерії ефективності професійної діяльності соціального педагога

Критерії ефек­тивності

 

Діагностичні ознаки ефективності

 

Способи оцінки

 

 

1. Ефективність діяльності

 

 

 

 

 

 

- відповідність мети досягнутому результатові;

- активність організованої системи дії;

- глибина змін у системі мішеней (успішне вирішення гюоблем клієнтів);

- адекватність витрат і результатів;

- близькість ідеальних і реальних досягнень

 

- педагогічний аналіз планів роботи соціального педагога (цілі, завдання, проблеми, очікувані результати у співставленні з досягнутим);

-  аналіз системи дій, їх активності;

-   аналіз   фінансових   і часових витрат у зв'язку з результатами.

2. Рівень  оволо­діння  професійною діяльністю

- репродуктивний;

- адаптивний;

- локально    моделюючий;

- системно-моделюючий;

- творчий.

визначення   реального рівня               соціальнопедагогічної діяльності за описом

3. Задоволеність соціадьного   педагога      своєю

діяльністю

- дуже низька;

- низька;

- середня;

- висока;

- дуже висока.

- самоаналіз влас­них думок і переживань з приводу професійної діяльності: самопочуття, активність, настрій, успішність, продуктивність, саореалізація.

4. Задоволеність лієнтів   спілкуанням зі спеціалістом

- дуже низька;

- низька;

- середня;

- висока;

- дуже висока.

- анкетування;

- інтерв'ювання.

5. Відповідність об’єктивних    та суб’єктивних оцінок діяльності соціального   педагога

- не відповідають;

- частково  відпові­дають;

- повністю відповідають.

-  співставлювальний аналіз результатів атес­тації і власного аналізу.

 

Укладачі  навчального посібника «Профілактика та соціально-педагогічна робота з дітьми девіантної поведінки»  Пихтіна Н.П., Новгородський Р.Г.  [3, 97] основними  особистісними якостями соціального педагога вважають комплекс характеристик особистості фахівця, які стають підґрунтям його про­фесійної компетентності, а саме:

1. Здатність до творчості, артистичність, натхнення. Творчості у соціально-педагогічні діяльності навчитися практично неможливо, однак кожна людина може розвинути у собі такі якості, керуючись спонукальним чинником значущості та привабливості соціально-педагогічної професії. Природна артистичність, підсилена знаннями, є однією з передумов успішної соціально-педагогічної діяльності. Ці особистісні якості відіграють домінуючу роль у характері впливу на підопічних і визначають кінцевий результат діяльності. Тому соціально-педагогічна діяльність є певною мірою мистецтвом, яке вимагає вміння встановити такі взаємини з вихованцем, які мають призвести до позитивного результату.

2. Емпатія. Це почуття дає можливість створити єднання особистостей, коли соціальний педагог проникає у переживання, почуття вихованця і бажає розділити з ним ці почуття. Це почуття лежить в основі любові у найширшому значенні цього слова. Спеціалісту соціально-педагогічного рівня така якість є фахово необхідною, оскільки за допомогою емпатії можливо пізнати причини страждань чи суперечностей у житті вихованця. Практична соціально-педагогічна діяльність не є можливою без емпатії, що підтверджується як спостереженнями, так і науковими теоріями. Так, К.Роджерс зазначав, що без емпатії неможлива нормальна взаємодія між людьми, тим більше якщо одна з них професіонал, котрий працює з людьми.

3. Душевне тепло. Воно супроводжує вияви поваги, інтересу та уваги до проблем вихованця і бажання допомогти у їх вирішенні. Душевне тепло дає можливість виявити рівень розуміння соціальним педагогом глибини переживань вихованця, незалежно від рівня його розвитку, статусу, соціальної чи фізичної девіантності.

5. Ініціативність. Вона є ще одним чинником результативності соціально-педагогічної діяльності. Соціальний педагог має справу з процесом змін у житті підопічного, тому неможливо постійно слідувати рекомендаціям та інструкціям. Вони орієнтовані та типового усередненого вихованця і потребують постійної трансформації та адаптації до реальних умов життєдіяльності дитини.

6. Гнучкість і наполегливість. Гнучкість - характерна риса професійної соціально-педагогічної діяльності, необхідна для досягнення очікуваних змін. Відсутність цієї риси призводить до однобокості розуміння проблеми, без урахування всіх чинників та міркувань сторін, які беруть участь у ситуації. При цьому може виникнути си­туація, за якої оптимальним стилем поведінки стане наполегливість, від якої залежатиме позитивний соціальний результат соціалізації дитини.

Система цінностей, притаманних професії соціального педагога, може бути представлена у вигляді такого комплексу:

1. Повага до основних прав людини. В основі цієї цінності лежить віра в те, що всі люди повинні мати рівнозначний доступ до соціальних послуг та благ.

2. Почуття соціальної відповідальності. Йдеться про те, щоб рі­зні соціальні інститути (сім'я, освітні заклади, державні ін­ституції) повною мірою виконували свої соціальні функції щодо соціального виховання.

3. Повага до свободи особистості. Соціально-педагогічна дія­льність покладається на визнання цінності розмаїття світу людини і поваги до прав особистості на вибір власного жит­тєвого шляху.

4. Підтримка прагнення людини до самовизначення. Грунтується на необхідності підтримувати прагнення людини до самостій­ного вирішення проблем свого життя.

Список літератури

 

1.           Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: досвід та перспективи.- Запоріжжя, 1999.- 248с.

2.           Олійник В.В. Наукові основи управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників: Монографія. – К.: Міленіум, 2003. – 594 с.

3.           Пихтіна Н.П., Новгородський Р.Г. Профілактика та соціально-педагогічна робота з дітьми девіантної поведінки: Навчально-методичний посібник. – Ніжин: Видавництво НДУ ім.. М.Гоголя, 2007. – 239 с.