Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Корнієнко В. В.

Криворізький державний університет, Україна

Стан дослідженості проблеми підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики у психолого-педагогічних дослідженнях

Проблема якісної підготовки майбутніх спеціалістів цікавила і цікавить продовж століть багатьох науковців. Кожний фахівець окремої галузі освіти намагається вивчити історію підготовки майбутніх спеціалістів того напрямку освіти, який є актуальним для суспільства, для покращення сучасної якості освіти.

Зі змінами у структурі освіти, з появою кваліфікаційно-освітніх рівнів, стало актуальним вивчення підготовки окремих вузькоспеціалізованих напрямків підготовки студентів. Нашою метою є вивчення проблем підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики, і тому ми вважаємо, що першочерговими кроками до здійснення нашого дослідження буде вивчення психолого-педагогічної літератури для визначення, на якому етапі знаходиться дослідження нашого питання.

Так, Смирнов С. Д. у своєму навчальному посібнику «Педагогіка та психологія вищої освіти: від діяльності до особистості» розглядає питання методів навчання як методів, «які реалізують установку на більшу активність суб’єкта в навчальному процесі» і зауважує, що «керування навчанням і вихованням повинне полягати в створенні оптимальних умов для самовиховання, саморозвитку особистості». Американські педагоги Бонвел С. С. та Ейсон Дж. А. у своїй роботі «Активне навчання: Створення умов захвату у навчальній кімнаті» («Active learning: Creating Excitement in the classroom») розглядають підготовку майбутніх спеціалістів в умовах активного навчання і зауважують, що при активному навчанні студенти діють і обмірковують свою діяльність. Це процес залучення студентів у діяльність, що вимагає від них її осмислення. Студенти регулярно оцінюють свій рівень розуміння, трактуючи концепції й розв’язуючи проблеми.

Американський психолог Стайс Дж. Е. вивчав якісний потенціал навчання студентів у своїй роботі «Використання навчального циклу Колба для вдосконалення навчання студента» («Using Kolb's learning cycle to improve student learning»), і довів, що студенти запам’ятовують 10% від прочитаного, 26% від почутого, 30% від побаченого, 50% від побаченого й почутого, 70% від промовленого, і 90% від одночасного усного самокоментування чинених дій. Це досить яскраве дослідження є дуже важливим для викладачів вищих навчальних закладів при плануванні викладання своїх навчальних предметів. Крім того, як підкреслюють американські фахівці в області педагогічної психології Чікерінг С. та Гамстон Л., у роботі «Сім основ гарної практики переддипломної освіти» («Seven principles for good practice in undergraduate education») майбутнім бакалаврам необхідно співвідносити нові знання з попереднім досвідом, і розглядати можливості практичного застосування нового знання.

Аналіз праць таких американських авторів, як Кохен Дж., Кінсі Д., Купієка Т. було з’ясовано, що у вищих навчальних закладах США більше тридцяти років існує можливість «виробничого навчання» (service learning), що являє собою поєднання навчання у вищих з добровільною безкоштовною роботою в установах і на підприємствах, що мають відношення до дисциплін, досліджуваним у вищих навчальних закладах.

Багато американських педагогів вивчали питання мотивації студентів вузів. У вчених немає єдиної точки зору щодо цього питання. Деякі дослідники вважають, що оцінка студента викладачами, як успішно або не успішно, за вивчений навчальний матеріал (по визначенню психолога Вайнера Б.), а також його самооцінка, як здатного та успішного студента (за даними дослідника Бандури А.) впливають на мотивацію студента, а також на мету його навчальної діяльності.

Останні три десятиліття у вищій школі США йде багато експериментів, пов’язаних зі зміною форм і методів навчання. Спрямованість цих експериментів в основному зводиться до спроби змінити традиційну модель: професор, що говорить – слухаючий студент. Ці питання вивчали такі вчені, як Канінгтон Б. та Ковальова А. І.. Вони стверджують, що сьогодні у вищій школі США акцент зміщується із традиційних пасивних форм навчання (лекція, семінар), на більш активні види самостійної індивідуальної роботи.

У багатьох коледжах і університетах США, де функціонує інтегрована система навчання, прийшли до висновку, за даними дослідження Ноулес А. С. та Вулдрідж Р. Л., що ця система є досить ефективною формою навчання, та сприяє проведенню різноманітних експериментів і дозволяє одержувати додаткові доходи.

Гамсон З., Грант Г., Евенс Т., Елбоу П., Колі В., Ньюман В., Олесен В., Райсман Д. розглядають «індивідуалізоване навчання», як один з варіантів самонавчання. Програмоване навчання за межами аудиторії – найбільш крайня його форма, але існують і варіанти індивідуалізованого навчання за допомогою аудиторної роботи. Цей вид навчання є також одною з ланок до покращення якості навчання студентів.

Вивчаючи особливості підготовки студентів Люкнер Дж. Л. звернув увагу на технологію взаємоосвіти і зауважив, що вона базується на положенні про те, що людина найбільше ефективно пізнає й розуміє той матеріал, якому він намагається навчити інших.

Як ми бачимо з вищесказаного, багатьма вченими було вивчено і досліджено різнобічні аспекти підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності, але, нажаль, більшість з цих досліджень стосується загальних понять і не зосереджені на окремих кваліфікаційних рівнях, або спеціалізаціях. Як ми вже зазначали, у зв’язку з постійним рухом прогресу і вимогами сучасного суспільства, існує потреба вивчати глибину і якість підготовки майбутнього фахівця більш ретельно, залежно від його кваліфікаційно-освітнього рівня і тому, ми вважаємо, що наша дослідницька тема ще мало досліджена і маємо намір продовжувати вивчати проблеми підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики і надалі.