Лиса Роксолана

Львівський державний університет внутрішніх справ

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ КОМП'ЮТЕРНОГО СЛЕНГУ

Бурхливе зростання з другої половини ХХ ст.. комп’ютерних технологій, і, зокрема, масове впровадження в середині 1980-х рр. в ужиток людей персональних комп’ютерів і комп’ютерних пристроїв внесли в нашу мову велику кількість спеціальних слів і висловів, а також багату розгалужену термінологію.

Дослідження способів творення комп’ютерного сленгу в умовах сучасного технічно оснащеного і мобільного суспільства є актуальним питанням сьогодення. Комп’ютерний сленг найбільш жваво реагує, підхоплює і відображає нові явища у світі комп’ютерних технологій і змінюється в процесі їх перетворень.

Сленг – це жаргонні слова або вирази, характерні для людей певних професій.

Сленг розглядають як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературної лексики в розмовному мовленні для стилістичних цілей: створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних взірців, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності.

Відмінність комп’ютерного сленгу від інших типів сленгу полягає в тому, що, по-перше, дані сленгові лексеми служать для спілкування не лише людей певної професії (програмістів), а й молоді. По-друге, комп’ютерний сленг відображає тільки реалії комп’ютерної сфери.

Як і у професійному мовленні людей, які займаються комп’ютерними технологіями, так і в комп’ютерному сленгу є багато запозичень із англійської мови. Наприклад: слово «геймер», яке походить від англ. gamer і називає гравця в комп’ютерні ігри, або лексема «думер» - від англ. doomer, що означає прихильник гри Doom.

Крім запозичень з англійської мови комп’ютерний сленг твориться за допомогою таких способів:

1) трансформація терміна (комп’ютер – комп; клавіатура – клава; вінчестер – винт; материнська плата – мама, мамка, материнка, матка; струменевий принтер – струйник);

2) засвоєння професійних слів з англійської мови і їхня подальша словотвірна українізація (наприклад, від слова Zip, що називає програму архівації, є такі похідні слова українською мовою: зіпувати, зазіпований, зіповський; від слова user, що означає користувач, наявний такий ряд похідних слів – юзер, юзерський);

3) спрощення транслітерації англійських термінів: баг (англ. bug - помилка в програмі), фіча (англ. feature - програмна функція, додаткова можливість);

4) запозичення із жаргонів інших професійних груп: з мовлення автомобілістів (чайник – користувач-початківець; машина – комп’ютер; гальмує – комп’ютер повільно працює); із жаргону наркоманів (глюк, глючити – похідні від галюцинації – означає непередбачені помилки в програмі);

5) метафоризація, тобто перенесення лексичного значення на основі подібності, активно використовується у творенні комп’ютерного сленгу. Наприклад: матриця – комп’ютерний диск; мишка, тварина, пацюк – маніпулятор; реаніматор – фахівець або набір спеціальних програм для комп’ютера, програмне забезпечення якого серйозно пошкоджене і який нормально не функціонує; різати – записувати інформацію на диск, різак – записувальний пристрій; впав – вживають у випадку збою нормальної роботи програмного забезпечення, внаслідок чого слід його перевстановлювати; жужжати – встановлювати зв'язок з допомогою модема;

6) метонімія – перенесення лексичного значення на основі суміжності. Наприклад: залізо – у значенні комп’ютер, комплектуючі комп’ютера; кнопки – клавіатура; синій екран смерті – текст повідомлення про критичну помилку системи на синьому фоні;

7) часткова омонімія із загальновживаними словами: дрова - драйвер; вакса – операційна система VAX; пентюх, пень – мікропроцесор Pentium; халва – гра Half-Life;

8) використання арготизмів – слів певної соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозумілих для сторонніх, які використовуються з метою відокремлення групи. Наприклад: пробкотрон – потужний пристрій, який створює перешкоди в електричному зв’язку, глюкало – програма, яка відтворює лише відеоефекти і не має діалогів;

9) суфіксальний спосіб: з допомогою суфікса -к- творяться такі слова комп’ютерного сленгу: літалка, стріляла, ходилка, бродилка (характеристика ігор); чистилка, малювала, стискала (утиліти); суфікс -ов- : стрілялово, ходилово (ігри); суфікси -юк-, -ак-: сідюк, різак (компакт-диск).

Через свою надзвичайну гнучкість і рухливість комп’ютерний сленг постійно змінюється, з’являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Комп’ютерний сленг твориться як із нових слів, які постійно виникають у процесі спілкування, так із вже відомих лексем, але в новому їх застосуванні і з новим лексичним значенням. Уживання сленгу в літературній мові може бути виправданим лише особливими стилістичними завданнями: стилізацією чи індивідуалізацією мови дійових осіб літературного твору.