Гуленко Ю. В., Кондратьєв В. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського

Проблеми правового регулювання діяльності політичних партій в Україні

Система публічної власті національної держави все більше набуває партійного характеру – такою є тенденція розвитку сучасної європейської демократії. Політичні партії є тим інститутом громадянського суспільства, через який здійснюється безпосередній зв’язок між громадянським суспільством, з одного боку, і механізмом здійснення демократичної публічної влади – з другого.

За станом на 1 травня 2011 р. 179 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України партій, які створюють загальну картину конкурентного політичного плюралізму західного зразка. Проглядається істотна віддаленість від західного зразка і діяльність політичних партій, і законодавство України, що її врегульовує.

Метою цієї статті є визначення проблем правового регулювання діяльності партій в Україні, з’ясування відповідності європейським стандартам.

Конституційне врегулювання статусу політичних партій в Україні на перший погляд здійснюється за схемою, прийнятою в цивілізованих демократичних державах. У розділі І Конституції серед основ конституційного ладу України закріплюються засади «політичної багатоманітності» та гарантії «свободи політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України»(ст. 15). У свою чергу, серед прав людини і громадянина закріплено «право на свободу об’єднання громадян у політичні партії», котре забезпечує здійснення і захист прав і свобод людини і громадянина та задоволення політичних й інших інтересів.

Порівняння стану конституційних гарантій і законодавчого врегулювання діяльності політичних партій в Україні з аналогічним його регулюванням на цьому рівні в більшості європейських держав, дає можливість дійти висновку про його недостатність у багатьох аспектах.

Головним недоліком є, перш за все, відсутність і в Основному Законі України, і в окремих законах застережень щодо демократичності внутрішнього організаційного устрою політичних партій, методів їх діяльності, порядку фінансування, прямої заборони так званих тоталітарних партій, відкритості структур політичної партії, тощо. Без формулювання таких вимог конституційне регулювання цього сегмента громадянського суспільства не може досягти дійсно демократичних цілей.

Політичні партії своїми характеристиками істотно відрізняються від того, що в європейській правовій і політичній традиції прийнято вважати «політичними партіями». Головними відмінностями політичних партій в Україні від своїх аналогів у європейських демократичних державах є недемократичний внутрішній лад політичних партій, встановлення партійно-імперативного мандату, відсутність належних обмежень для утворення і діяльності політичних партій, непрозорий порядок їх фінансування.

Тоталітарні партії відрізняються від демократичних такими специфічними ознаками, зокрема: внутрішня централізація, одноманітність, відсутність внутрішніх розбіжностей;закритий характер; призначення керівництва зверху донизу, їх кооптація; сакральний характер; домінування партії над парламентарями.

В Україні законодавець не лише не передбачив у законі демократичний механізм діяльності партій, а й пішов далі, але в протилежному напрямі – у законах і навіть у Конституції він закріпив феномен, котрий у такому вигляді ніколи не мав місце у демократичних державах – партійно-імперативний мандат члена представницького органу. Такий порядок призводить до тоталітарного внутрішнього партійного устрою, а це, в свою чергу, відображається і на формах і методах управління зовнішніми політичними процесами. При такому внутрішньому правлінні відсутній плюралізм думки, політичний компроміс у вирішенні складних політичних та економічних питань, породжує нестабільність політичного становища як у самій парії так і у державі в цілому.

Законом України «Про політичні партії в Україні» встановлюються обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій. Наприклад, у ст. 4 Закону України «Про об’єднання громадян», прийнятого 16 червня 1992 р., всетаки визначалося, що «пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму» є підставою для заборони об’єднань громадян. При встановленні таких обмежень необхідно більш детально визначити які саме дії слід вважати як пропаганду війни, жорстокості, фашизму та неофашизму саме партією. Інакше вислів або такі дії одного члена партії може стати причиною порушення справи про заборону такої партії.

Відсутність внутрішнього демократичного устрою партії, непрозорість її діяльності та фінансування такої діяльності не відповідає європейським стандартам політичної партії, тому що не може вважатися політичною партією певне організаційне утворення з централізованою внутрішньою структурою, непрозорим фінансуванням та керівником вождистського типу, який не обраний демократичним шляхом. Такого роду утворення не є спроможним виступати складовою демократичних механізмів формування і здійснення публічної влади. Такі «партії» несуть перманентну загрозу конституційному демократичному ладу України.

Таким чином, особливості діяльності політичних партій в Україні, в тому числі при здійснення ними публічно-правових функцій, є такими, що не відповідають демократичному конституційному ладові держави. У європейських демократичних державах гіпотетично також можливою є ситуація, коли одна політична партія за наслідками виборів контролюють парламент, склад уряду та інститут президента.

Така ситуація внаслідок внутрішньої демократичності партій не викликає стурбованості суспільства з приводу концентрації владних прерогатив.