Право/ 2. Адміністративне
і фінансове право
К.ю.н. Городецька І.А.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
Україна
Адміністративна відповідальність за
порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у
стан, придатний для використання за призначенням
Стаття 54 Кодексу України про
адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність
за порушення
строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан,
придатний для використання за призначенням, а саме за:
1) “порушення строків повернення
тимчасово зайнятих земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан,
придатний для використання за призначенням”, що тягне за собою накладення
штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
2) “непроведення рекультивації порушених земель”, що тягне за собою
накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до тридцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян [1].
Об’єктом
цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері раціонального
землекористування та охорони земель, зокрема користування та охорони тимчасово
зайнятих земель.
Об’єктивна
сторона даного правопорушення дістає вияв у бездіяльності, тобто невиконанні
дій, передбачених законом, договором, рішенням про надання земель у
користування, зокрема:
1)
несвоєчасному поверненні тимчасово зайнятих земель;
2)
невиконанні обов’язків щодо приведення тимчасово зайнятих земель у стан,
придатний для використання за призначенням;
3)
непроведенні рекультивації порушених земель.
Відповідно до
норм Земельного кодексу України використання земель може здійснюватися на двох
основних юридичних титулах: праві власності і праві землекористування, в тому
числі оренди [2, с. 338]. З точки зору строків традиційно розрізняють постійне
та тимчасове землекористування.
Суспільні
відносини щодо тимчасового користування землями регулюються Земельним кодексом
України [3], Лісовим кодексом України [4], Водним кодексом України [5], Законом
України “Про оренду землі” [6] та іншими нормативно-правовими актами.
Тимчасове
користування землею може бути короткостроковим і довгостроковим. Час повернення
земель та умови їх використання визначаються договором, форма якого і порядок
реєстрації встановлені КМ України.
Невиконання
обов’язків щодо приведення тимчасово зайнятих земель у стан, придатний для
використання за призначенням – бездіяльність, тобто невиконання дій,
передбачених законом, договором, рішенням про надання земель у користування.
Приведення тимчасово зайнятих земель у стан придатний для використанням за
цільовим призначенням здійснюється шляхом рекультивації. Рекультивація
порушених земель – це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних
заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та
продуктивності порушених земель [3]. Відповідно до ч. 3 ст. 166 Земельного
кодексу України для рекультивації порушених земель використовується ґрунт,
знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та
інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки
без ґрунтового покриву.
Суб’єктами правопорушення можуть
бути громадяни і посадові особи.
Суб’єктивна
сторона характеризується виною у формі умислу.
Література:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Верховна Рада УРСР; Кодекс України,
Закон, Кодекс від 07.12.1984 № 8073-X. (Відомості Верховної Ради
УРСР від 18.12.1984 - 1984 р., № 51, стор. 1122). Редакція від 16.02.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада
України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10
2. Андрейцев В. І. Земельне право і законодавство суверенної України :
актуальні проблеми практичної теорії / Андрейцев В. І. – К. : Знання, 2005. –
445 с.
3. Земельний кодекс України : Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон
від 25.10.2001 № 2768-III.
(Відомості Верховної Ради України від 25.01.2002 – 2002 р., № 3, ст.
27). Редакція від 01.01.2010 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України.
Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14
4. Лісовий кодекс України : Верховна Рада України; Кодекс України,
Закон від 21.01.1994 № 3852-XII. (Голос України від
13.04.1994). Редакція від 31.07.2009 [Електронний
ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела
:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3852-12
5. Водний
кодекс України : Верховна Рада України;
Кодекс України, Закон, Кодекс від 06.06.1995 № 213/95-ВР. (Голос
України від 20.07.1995). Редакція від
04.06.2008 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний
веб-сайт. – Режим доступу до джерела :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=213%2F95-%E2%F0
6. Про оренду
землі : Верховна Рада України;
Закон від 06.10.1998 № 161-XIV. (Урядовий кур’єр від 22.10.1998). Редакція від 01.01.2010 [Електронний
ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела
: