Землеробство

Огроднічук А.В,Токарчук М.М., Породзинський Д.М

Київський національний аграрний університет,Україна

РЕВОЛЮЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА. ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ NO-TILL

На сьгодні склалися такі умови, коли ринок України диктує надзвичайно жорсткі правила для підприємців, особливо тих які займаються сільським господарством. Адже ця підприємницька діяльність вважається найризикованішою справою – навіть банків небагато, які б із великим задоволенням надавали кредит. Щодня сільгоспвиробники стикаються з новими й новими проблемами. Особливо болючим питанням є ціна на паливно-мастильні матеріали (їхня вартість протягом дня змінюється двічі), мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин. Тож кожний новий крок у подальшій справі має бути чітко обґрунтований, бо найменші помилки можуть спричинити небажані результати. Таким новим кроком є система мінімального обробітку грунту NO-TILL, яка дозволяє зменшити витрати до найнижчого рівня.

Засновником грунтозберігальної системи землеробства був І. Є. Овсинський (1899), який дав перше обґрунтування безплужного обробітку землі. І. Є. Овсинський керував посиланням, що будь-який грунт у природному стані пронизаний коренями рослин, ходами дощових черв’яків, і тому є проникним для повітря і води. Обертання скиби грунту при оранці знищує мережу каналів, утворених гниючими коренями та ходами дощових черв’яків, перетворює грунт на однорідну порошкоподібну масу.

Ідеї Овсинського про мінімізацію обробітку грунту широко застосовувалися в степовій Україні ще наприкінці XIX ст., українські ж селяни, що емігрували до Америки та Канади, зуміли їх відродити в 30-х роках минулого сторіччя вже на машинній тязі.

За традиційних умов, для обробітку одного гектару потрібно використати 0,8 к.с. (кінських сил) . Це майже те саме співвідношення, що існувало при землеробстві у наших прадідів, коли для обробітку одного гектару потрібно було мати одного коня.

Обробіток землі за системою Ноутил передбачає сівбу у необроблений грунт, після жнив з полів не приберають стерню та поживні залишки, боротьбу з бур’янами проводять шляхом правильного підбору сівозмін та кваліфікованим застосуванням ЗЗР(засобів захисту рослин).

За рахунок зменшення кількості операцій з обробітку землі досягається зменшення капіталовкладень у с/г, вже перевіреною є норма, коли на 10 000 га для посіву за технологією Ноутил потрібен один потужний трактор і одна спеціалізована широкозахватна сівалка, тобто можливою є норма в 0,07 к.с. на 1 га (при застосуванні традиційного землеробства є 0,8 к.с. на 1 га).

Ці зміни ведуть до економії витрат на запчастини, паливно-мастильні матеріали, та оплату праці механізаторів, що дозволяє спрямувати заощадженні кошти на придбання високоякісного насіннєвого матеріалу, достатньої кількості міндобрив та ЗЗР, і відповідно отримати більшу урожайність та меншу собівартість вирощеної продукції. При застосуванні технології Ноутил можна вести мову не лише про прибудковість, а й про окупність сільського господарства.

Застосовуючи технологію Ноутил можна вести мову про прибудковість, а не лише про окупність сільського господарства.

Залишаючи стерню на полі, збережемо вологу грунту, взимку стерня затримує сніг, а навесні, під час танення снігу, зменшить втрати вологи та перешкодить вимиванню та ерозії грунту. Під час дощу стерня захистить землю від розмивання та допоможе їй увібрати дощову воду.

Прямий посів (у необроблений грунт) перешкоджає втраті CO₂, дозволяє забезпечити рослини вологою, не руйнує біохімічну рівновагу грунту, коли внаслідок перегортання шару грунту втрачаються корисні бактерії.

Диференційовані сівозміни дозволяють, як зменшити внесення міндобрив, так і розтягнути в часі період сівби , розосередивши строки посіву різних культур, коли одна сівалка обробляє всю територію.

Ще одним фактором, що має спонукати сільгоспвиробника до застосування Ноутилу, має бути проблема збереження родючості грунтів. Унаслідок оранки грунт вивітрюється, видувається, змивається, і через певний час варварського господарювання земля втрачає свою родючість. Мала кількість дощів, посуха, вітри – і отримуємо пилові бурі. У 2007 році у результаті засухи пилові бурі траплялися на півдні України, у Росії та Ставропольському краї (Росія), саме там, де було розорано степи.

Застосування Ноутилу дає можливість зберегти захисний поверхневий шар грунту, не допускає підповерхневого ущільнення грунту, запобігає ерозії та іншим видам виснаження.

Світові тенденції або Що нас спонукає до Ноутилу

Зараз маємо тенденції до підвищення світових цін на нафту та всі види носіїв енергії, на метал, а відповідно с/г техніку.

Сільське господарство є одним із найбільших споживачів металу (с/г техніка, запчастини) та пального.

Застосування Ноутилу дає економію до 60 % пального, дозволяє зменшити використання техніки. Для порівняння: застосування технології прямого посіву дозволяє отримати на 1 л. пального 123 кг зерна, тоді як при традиційному землеробстві це співвідношення має вигляд: 1 л пального – 50 кг зерна.

Схожа ситуація і з міндобривами: 1 кг суміші N:P:K при Ноутил “дає” 23 кг зерна, при традиційному землеробстві лише 15 кг зерна.

У 1990 році потрібно було продати 350 кг зерна, щоб на виручені гроші придбати 1 т дизельного палива. У 2008 році вже потрібно продати 5 т пшениці, щоб купити 1 т солярки .

Україна має одне із найбільш енергоємних виробництв у світі, коли на 1 доллар виробленої продукції витрачається 0,89 кг умовного пального. Такі норми витрат можуть собі дозволити хіба що Арабські Емірати.[1]

Впровадження Ноутилу на сільськогосподарських підприємствах України. Думки “за” і “проти”

Головним аргументом «проти» Ноутилу є те ,що ця система не потребує великої кількості робітників для її впровадження.

Звичайно, сучасні технології виробництва потребують меншої кількості персоналу ніж раніше: цей процес у багатьох країнах світу вже відбувся. Наприклад, у Нідерландах 50 років тому 35% населення працювало в аграрному секторі, тепер ця частка зменшилась до 2%. Тож чи зобов’язане сучасне підприємство купувати велику кількість техніки, платити зарплатню великій кількості робітників і не користуватися технологією Ноутил лише для підтримання кількості робочих місць? Ймовірно, що це завдання належить виконувати державі, і робити це слід шляхом залучення інвестицій та стимуляцією модернізації приватного сектору за допомогою сучасних технологій. Хоча відповідальність приватного підприємства за соціальний стан свого регіону має бути також.

Що ж до екологічно чистої продукції , то в Україні, як і у всьому світі, неможливо одержувати високі врожаї без використання мінеральних добрив та пестицидів. Так, в Україні найкраща в світі земля, але навіть вона не дасть високого врожаю, якщо її не удобрювати і не боротися з хворобами та шкідниками. Наприклад, пліснява фузаріум на пшениці отруйніша, ніж хімікати, які використовують проти неї.[2]

Методи переходу на Ноутил

Щоб перейти на Ноутил, насамперед потрібно придбати імпортну техніку (трактори, сівалки, обприскувачі, розкидачі мінеральних добрив, грунтообробні комплекси та збиральні комбайни) . Чому імпортну, запитаєте ви? А тому, що техніка вітчизняного виробника неспроможна повністю задовольнити високу якість технологічних операцій. Подальші етапи такі: придбання високоякісного посівного матеріалу, адже не секрет, що запорука врожаю закладена в насінні. Далі, як кажуть, справа самого майстра: все залежить від уміння працювати на землі. Тобто дотриматися поступового переходу в обробітку: класичний – мінімальний – нульовий ( для цього знадобиться 4-5 років). Особливе значення слід приділити живленню росли, бо при нульовій технології органічні добрива не вносять, залишаються на полі тільки післяжнивні рештки, яких не достатньо для відновлення балансу витрати-надходження NPK. Тому для очікуваного врожаю важливе значення має використання мінеральних добрив. Система захисту теж відіграє чималу роль. На сьогодні неможливо навіть за класичної технології вирощування культур обійтися без препаратів захисту рослин.[3]

Висновок: Щорічні дотації держави для сільгоспвиробників сягають 2,4 млрд. доларів. Витративши ці кошти на впровадження нових та ефективних технологій, Україна в майбутньому могла б відмовитись від будь–яких дотацій в сільському господарстві. Але сказати , що технологія Ноутил врятує нас від усіх бід, - не можна. Це ціла система, яка потребує дотримання найменших тонкощів у всіх технологічних операціях. Якщо хоча б одним із елементів знехтувати, то система вже не дасть бажаних результатів. Отже майбутнє - за нульовим обробітком грунту. І що швидше ми почнемо впроваджувати у виробництво систему Ноутил, то швидше матимемо стабільність, зниження витрат та прибутки в сільському господарстві країни.

Література:

1. Каделя Леся. Яка сила в Ноутилу?//АгроБізнес-Кур’єр.газета.- 2008.- №6. – С.2.

2. Перегуда В.Технологія No-till: аргументи “за”//Пропозиція. журн.- 2008.- 03.-С.35.

3. Жолобецький Геннадій. No-till: реальність чи фантастика//Пропозиція. журн. – 2008.-№4.-С.35.