Лебідь О.В.

аспірант кафедри банківської справи

Харківського національного економічного університету

Тактики управління узгодженістю підсистем капіталу підприємства

Ефективне функціонування капіталу є обов’язковою умовою розвитку вітчизняних підприємств. Капітал підприємства представляє собою складну ієрархічну систему, основними структурними частинами якої є фінансовий, фізичний та інтелектуальний капітали. Відомо, що ефект від спільних дій відносно незалежних підсистем і елементів системи вищий за суму ефектів від незалежно функціонуючих структур системи [1, c. 358]. Проте аналіз сучасної теорії та практики управління капіталом підприємства показав, що питання злагодженого функціонування фізичного, фінансового та інтелектуального капіталу залишається поза увагою, а отже потребує вивчення та розробки.

Під узгодженістю будемо розуміти відповідність функціонування підсистем капіталу підприємства одне одному. Числовий вимір узгодженості підсистем капіталу підприємства здійснено за допомогою показника – рівня узгодженості підсистем капіталу підприємства [2].

         Управління узгодженістю підсистем капіталу підприємства не є самоціллю, а має на меті підвищити ефективність функціонування капіталу підприємства, отже управління узгодженістю можна розглядати як інструмент підвищення такої ефективності і для практичного його застосування  слід розробити економічні тактики.

         Економічна тактика представляє собою короткотермінову економічну поведінку, лінію економічних дій у відносно короткотерміновому періоді з урахуванням поточної ситуації [3, с. 548]. На погляд автора, дане визначення не відображає важливої характеристики тактики – поєднання різних сил, різних складових, їх належну взаємодію, завдяки чому й досягається бажаний ефект. Термін „тактика” виник у військовій справі і означає теорію і практику підготовки та проведення бою сполуками, частинами та підрозділами різних видів збройних сил, родів війська та спеціальних військ. 

         В даній роботі під тактикою управління узгодженістю підсистем капіталу будемо розуміти короткотермінову лінію економічних дій щодо відповідності функціонування підсистем капіталу одна одній з урахуванням поточної ситуації та загального рівня ефективності функціонування капіталу.

         Аналіз розрахунків рівня узгодженості та оцінки функціонування капіталу двадцяти машинобудівних підприємств Харківської обл. протягом п’яти років дозволив узагальнити можливі тактики управління узгодженістю та виявити їх вплив на ефективність функціонування капіталу. Основні тактики управління узгодженістю підсистем капіталу наведено в табл. 

Таблиця

Тактики управління узгодженістю підсистем капіталу підприємства

Назва тактики

Напрямки зміни показників

Рівень

Узгоджу-ності

Оцінка підсистем капіталу

Інтегральна оцінка капіталу

лідер

середнє

лузер

Зростання за лідером

Const

Зростання за середнім

Const

Const

Наслідування лузера

Const

Постійного рівня узгодженості

Const

Const

Прорив за лідером

Const

Const

Прорив за середнім

Const

Const

Прорив лузера

Const

Const

Застою

Const

Const

Const

Const

Const

 

         В табл. наведено дев’ять основних тактик, що можуть бути застосовані до управління узгодженістю підсистем капіталу підприємства. Як бачимо за даними табл., не всі тактики мають позитивний вплив на ефективність функціонування капіталу підприємства. Позитивними за своїм впливом на ефективність функціонування капіталу підприємства є п’ять тактик. Розглянемо їх більш детально.

         Тактика зростання за лідером передбачає існування серед структурних частин капіталу такої, що є більш ефективною. Функціонування більш ефективної підсистеми підтримують на постійному, більш високому у порівнянні з іншими підсистемами, рівні, а управлінські дії зосереджують на підвищенні ефективності функціонування інших двох підсистем. У цьому випадку зростатиме як ефективність всього капіталу, так і узгодженість його підсистем. Рівень ефективності підсистеми лідера може також змінюватись, проте не такими високими темпами, як рівень ефективності інших підсистем. Тактику зростання за лідером доцільно використовувати до моменту максимальної узгодженості фізичного, фінансового та інтелектуального капіталу, а після досягнення узгодженості на рівні одиниці слід перейти до тактик прориву. Найбільш прийнятною після тактики зростання за лідером є тактика прорив за лідером.

         Тактика прориву за лідером передбачає значне підвищення ефективності функціонування підсистеми-лідера в той час, як рівень ефективності функціонування інших підсистем залишається на постійному рівні або зростає незначними темпами. Зауважимо, що у випадку використання тактики прориву за лідером після тактики зростання за лідером підсистема-лідер може змінитися, тобто якщо, наприклад більш ефективно на підприємстві функціонував фінансовий капітал, а фізичний і інтелектуальний досягли цього рівня, то на момент початку застосування тактики прориву за лідером всі підсистеми мають приблизно однаковий рівень ефективності, отже прорив може здійснити будь-яка з підсистем капіталу і таким чином стати підсистемою-лідером.

         Тактика постійного рівня узгодженості спрямовує управлінські дії на рівномірне зростання ефективності функціонування фізичного, фінансового та інтелектуального капталу підприємства незалежно від того, яка з підсистем є лідером, яка середнім, яка лузером. При досягненні рівномірно зростання загальна ефективність функціонування капіталу буде зростати, проте рівень узгодженості залишатиметься на постійному рівні або незначно змінюватиметься. Для підвищення ефективності функціонування капіталу підприємства більш високими темпами після тактики постійного рівня узгодженості можна застосувати тактику прорив за середнім або прорив лузера.

         Реалізація тактики прориву за середнім супроводжується значним підвищенням ефективності функціонування підсистеми із середнім значенням ефективності, в той час як рівень ефективності функціонування підсистем лідера та лузера або залишається та попередньому рівні або зростає незначними темпами. За таких умов загальна ефективність функціонування капіталу підприємства зростатиме, а узгодженість може залишитись та тому ж рівні, а може збільшитись, що залежить від інтенсивності прориву середнього.

         Тактика прориву лузера також передбачає значне у порівнянні з іншими підсистемами підвищення рівня ефективності функціонування, у зв’язку із чим загальна ефективність функціонування капіталу і узгодженість його підсистем зростатимуть.

         Негативними за своїм впливом на ефективність функціонування капіталу є тактики наслідування лузера, якщо підсистеми лідер і середнє поступово знижують рівень ефективності функціонування до рівня підсистеми-лузера, і тактика постійного рівня узгодженості, у випадку рівномірного спадання ефективності функціонування всіх підсистем капіталу.

         Тактика зростання за середнім спрямовує управлінські дії на підвищення рівня узгодженості підсистем капіталу підприємства за рахунок збільшення ефективності функціонування підсистеми-лузера та зменшення ефективності функціонування підсистеми-лідера, проте загальний рівень ефективності функціонування капіталу залишається на середньому рівні і змінюється незначно, тому за впливом на загальну ефективність функціонування капіталу тактику зростання за середнім можна назвати нейтральною. Дану тактику доцільно використовувати до моменту досягнення максимальної узгодженості, а для подальшого розвитку слід перейти до тактики прориву за лідером або прориву за середнім. 

         І останньою в табл. наведено тактику застою, дії якої підтримують постійний рівень ефективності функціонування всіх підсистем капіталу підприємства. Дана тактика є нейтральною щодо рівня узгодженості підсистем капіталу та щодо ефективності його функціонування, оскільки показники залишаються на постійному рівні. Проте її застосування може бути пов’язано із високими досягненнями менеджменту, наприклад якщо ефективність функціонування капіталу перевищує поріг рівноваги і становить більш ніж 0,81 балу, або необхідністю відволікання ресурсів від подальшого розвитку капіталу підприємства на розв’язання інших, більш пріоритетних задач управління. Використовувати тактику застою тривалий час на практиці неможливо, оскільки підприємства функціонують в динамічному оточенні.

         Використання інструменту управління узгодженістю підсистем капіталу за умови послідовності впровадження тактик та ретельних розрахунків є важливим інструментом підвищення ефективності кругообігу капіталу підприємства та має бути складовою системи управління.

         Література

1.    Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 952 с.

2.      Лебідь О.В. Визначення рівня узгодженості підсистем капіталу підприємства як інструмент підвищення ефективності управління // Фінансові ринки та інститути: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 7 – 8 грудня 2007 р. У 2-х томах. Т.1. – Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2007. – С. 101 – 103.

3.     Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с.