Котлярова В.Ю., Коноваленко Т.В.

                                     Мелітопольський державний педагогічний університет

 

Самостійна робота студентів як засіб інтенсифікації навчання ділового спілкування

 

З психологічної точки зору  здійснення студентом самостійної навчальної роботи означає «виконання цілого ряду  дій - усвідомлення мети своєї діяльності, схвалення навчального завдання, додавання їй особового сенсу (в термінах теорії діяльності А.Н.Леонтьєва), підпорядкування виконанню цього завдання інших навчальних дій в часі, самоконтроль в процесі виконання... Самостійна робота в даному трактуванні є ширшим поняттям, ніж позакласна робота, яка припускає виконання завдань, даних в класі додому для підготовки до наступного заняття. Самостійна робота - це, паралельно з класною та позакласною роботою, робота учнів з заданої програми або з програми, яка вироблена ним самим ».

Автори методичних досліджень пропонують вважати самостійною таку роботу, яка припускає наявність мети, завдання, результату (надбання знань, умінь, навичок, розвиток здібностей до самостійного вирішення навчальних завдань), спрямовує, контролюється і оцінюється викладачем і припускає свідому участь в роботі учнів, наявність їх пізнавальних інтересів, мотивів, потреби надбання нових знань, умінь і навичок, розвиток особистості учнів, здібності самостійно приймати рішення і переносити способи рішення на інші завдання .

В сучасних підручниках майже не підіймається питання здійснення письмової ділової комунікації. Численні видання включають монографії, навчально-довідкові і практичні посібники англійською мовою, словники і розмовники. Майже в будь-якому навчальному курсі ділової англійської мови є наявним розділ ділового листування. Структура подання матеріалу передбачає: а) вказівки на принципи і послідовність в оформленні ділового листа; б) конкретні зразки-приклади ділових листів; в) перелік зворотів,  кліше, що використовуються при складанні письмових повідомлень.

Перший пункт частіш за все носить оповідно-інструктивний характер. У джерелі описується, як потрібно складати ділові листи. При нагоді вибору джерела перевагу слід, мабуть, надавати тому, в якому цей опис дається мовою, що вивчається. Зрозуміло, подібні тексти мають навчально-інформативний потенціал. Вони можуть бути винесені на самостійне опрацьовування студентами як матеріал для конкретного виду мовленнєвої діяльності, а самe вивчаючого і пошукового читання. Інформація з джерел зарубіжного видання є автентичною, що значно збільшує її комунікативну цінність. Як приклад можна навести такий посібник, як «Еnglish Business Letters» авторів Ф.Кинга і А.Крі (Longman), «Business in English: A guide to English commercial practice and correspondence» (Chatto&Windus,) і багато інших.

Одне з важливих місць займає ознайомлення із зразками ділової кореспонденції. У зв'язку з цим доречно привернути увагу до жанрового письма, оскільки ділова кореспонденція, зокрема іноземною мовою є певним письмовим жанром. В цілому жанри виникають завдяки повторюваності схожих ситуацій, в яких автор твору спонукає читача до певних дій. Засвоєння жанру звільняє автора від необхідності винаходити нову форму подання матеріалу при черговому виникненні ситуації. Щоб успішно писати у відповідному жанрі, автору слід бути знайомим з особливостями його змісту, структури, і стилю. До того ж слід вміти укладати в межах жанру кожний індивідуальний вислів. Методичним прийомом навчання жанровому письму може бути презентація учням текстів-моделей, які можуть бути імітовані ними при написанні власних текстів. Модель в даному випадку визначається як текст, написаний певним автором в певній ситуації, який надалі використовується як зразок жанру.

Зразки можуть бути як реальними, привернутими з безпосередньої бізнес-практики, так і адаптованими, тобто також реальними, але спрощеними в навчальних цілях, із збереженням основних особливостей данного виду ділової документації. Крім того зразки можуть бути сконструйовані спеціально для демонстрації основних структурних характеристик документа листа. Фактично такий зразок може не бути ним в повному розумінні слова, якщо носить схематичний і узагальнюючий характер. В цьому випадку він є своєрідним «каркасом», на який можна орієнтуватися і спиратися при складанні вже конкретних зразків ділової кореспонденції. Найбільш доступні джерела обговорюваних зразків - це відповідні навчально-методичні посібники і збірки, які використовуються в класі і в самостійній роботі учнів. В цілому можна стверджувати, що ознайомлення із зразками ділових листів при навчанні ведення ділового листування іноземною мовою безпосередньо відповідає загальному принципу наочності в навчанні.

Що стосується листів-зразків і фразеологізмів для складання власних висловів, то при ознайомленні з ними, ймовірно, важко досягти надмірності. В цьому випадку може йтися лише про встановлення необхідного мінімуму, над оволодінням яким здійснюється стовідсотковий і загальний контроль. В цілому ж, чим більше зразків листів, тим більш адекватними будуть їх уявлення про письмову ділову комунікацію. Мовні формули, фрази, звороти, вирази, лексика в цілому формують безпосередньо лінгвістичну компетенцію. Студентам може бути надана можливість їх самостійного вивчення з вказуванням на певні джерела.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що основним результатом навчання ділового листування іноземною мовою є вміння складати власні іншомовні письмові повідомлення. Тому для студентів повинно стати очевидним, що результат їх самостійної роботи в цьому напрямі - складова частина загального результату навчання. Таке усвідомлення з їх боку слугуватиме для них важливим стимулом в активному здійсненні цієї роботи.

Завданням курсу «Ділова англійська мова» (мова професійного спілкування) є поглиблення знань особливостей усного та  писемного ділового мовлення, оволодіння мовленнєвими моделями і набором необхідного вокабуляру, а також розвиток навичок усного спілкування та роботи з галузевою науковою літературною і діловою документацією.

Для розвитку усного ділового мовлення пропонується професійні рольові ігри, монологічні висловлювання та діалоги з визначеною тематикою. Для розвитку писемного ділового мовлення нами використовуються такі види навчальної діяльності як написання різних видів ділових паперів, переклад ділових листів, реферування та анотування.

Це передбачає ознайомлення студентів з відповідними спеціальними галузевими словниками та довідниками. Розвитку умінь працювати з науковим галузевим текстом сприяють вправи на переклад з англійської  українською мовою та навпаки. Значна увага приділяється роботі над фаховою літературою  з вишукуванням і тлумаченням окремих термінів.

Для суттєвого підвищення ефективності занять з іноземної мови необхідно використовувати такі  форми, які забезпечують індивідуалізацію навчання, постійну активність як викладача, так і кожного студента. Даний підхід до організації занять, як показує практика,потребує зміни традиційної системи організації навчального процесу. Якісно нова система навчання іноземної мови повинна забезпечити створення таких психолого-педагогічних умов навчання, які б відповідали індивідуальними особливостям кожного студента.

Головним у визначенні параметрів навчального процесу при такій системі є встановлення найбільш раціонального співвідношення тривалості групової роботи та індивідуальної роботи з кожним студентом, а також тривалості самостійної робот кожного студента як на уроці, так і вдома.

Тому вищезазначена система навчання передбачає збільшення частки самостійної роботи на занятті; нормалізацію завантаженості домашньою самостійною роботою за рахунок збільшення її частки на аудиторних заняттях; організацію самостійної роботи без втручання викладача за рахунок розширення індивідуалізації процесу навчання.

Зростаюча інтенсифікація навчального процесу вимагає застосування нових технічних засобів у навчанні іноземних мов. Це допомагає  швидше подолати психологічні бар’єри, що, як правило, ускладнюють оволодіння усним мовленням, а навчатись мовленню неможливо без аудіювання . Саме аудіовізуальні засоби дають можливість виробити у студентів навички сприймання на слух нових зразків на основі слухових образів. З цією метою ми використовуємо аудіо курси «Linguaphone Course», «Business English» та відео-сюжет «Functioning in English», які сприяють створенню штучного мовного середовища. Відеоматеріал надає можливість поєднувати зорову наочність зі звуковою опорою, що допомагає студентам зберегти мовленнєві зразки і моделі у своїй пам’яті. Спостерігаючи за діями на екрані та сприймаючи звуковий текст, вони інтуїтивно намагається відворити артикуляційні та інтонаційні навички. Використання аудіо – та відео курсів надає можливість значно розширити діапазон аудіювання, сприяє формуванню швидкої мовленнєвої реакції. Надзвичайно позитивне значення має перебування (навіть короткострокове)  в іншомовному середовищі, оскільки студенти завдяки штучно створеній віртуальній ситуації можуть самі бути співучасниками подій, які розгортаються перед ними у слуховому та зоровому варіантах. Незмінюваність відеопрограми (а також зупинка аудіо фонограми) надають можливість для багаторазового повторення і успішного моделювання фонетичних, лексичних та граматичних одиниць. Це в свою чергу, створює сприятливі умови для формування мовленнєвих навичок і вмінь.

Контроль розуміння аудіо- та відеоматеріалу здійснюється шляхом відповідей на запитання викладача, усного та письмового відтворення звукового тексту, перекладу рідною мово. Для полегшення сприймання незнайомого тексту ми практикуємо попереднє ознайомлення з новою лексикою, власними та географічними назвами. Таке усвідомлення з боку студентів слугуватиме для них важливим стимулом для розуміння тексту. Вважаємо, що доцільно організована самостійна робота у цьому напрямі сприятиме активізації процесу навчання ділової комунікації студентів.