Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Соловйова Ю.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського, Україна

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ США І КРАЇН СВІТУ

Однією із ключових тенденцій пріоритетного розвитку США є глобалізація ринкової економіки. У своїй зовнішньоекономічній політиці Сполучені Штати орієнтуються на національні пріоритети, які повинні забезпечити лідерство країни у світовому господарстві: стійкий економічний ріст країни; збільшення зайнятості; економію бюджетних коштів; регіональне і глобальне стратегічне домінування завдяки раціональній політиці експорту та імпорту товарів і послуг.

Сполучені Штати Америки є домінуючим торговельним партнером Мексики. Багатостороннє взаємне співробітництво між ними зумовлюється географічним положенням, традиційними економічними і політичними відносинами, активною участю ТНК у розвитку економіки Мексики, розміщенням на її території багатьох підприємств. За 2000-2005 рр. частина експорту товарів США у Мексику збільшилась з 147,399 млрд. дол. до 183,052 млрд. дол., а імпорт товарів зменшився з 127,534 млрд. дол. до 118,261 млрд. дол. Сальдо змінилось з 19,865 млрд. дол. до 64,791 млрд. дол. Таким чином, США зміцнює свої економічні позиції у Латинській Америці.

На сучасному етапі активізувались економічні взаємозв’язки США і Японії. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) США допомагають Японії створювати нові виробничі потужності, втілювати нові технології, патенти і ноу-хау, вносити інновації у сфери народного господарства компанії і фірми, удосконалювати технологічні можливості і інфрастуктуру за американськими зразками. Американські інвестори отримують доступ до японських людських ресурсів, сприяють підвищенню кваліфікації робітників і створюють нові робочі місця. Американські ТНК проводять в Японії виробничо-торговельну політику, яка забезпечує високоефективне планування виробництва і товарного ринку [4, 42].

З 1992 р. - по 2005 р. щорічний вивіз японських ПІІ в економіку США виріс з 3,7 млрд. дол. до 13,3 млрд. дол., тобто в 3,6 разів, а в кінці 2006 р. - до 20,7 млрд. дол. Сукупний об’єм вивезених в США японських ПІІ склав більше 136 млрд. дол. [4, 49].

В цей же період щорічний ввіз американських ПІІ в Японію збільшився з 2,7 млрд. дол. до 6,9 млрд. дол., тобто в 2,6 рази і в кінці 2006 р. зріс до 16,3 млрд. дол. Сукупний їх обсяг з 1990 р. - по 2006 р. склав більше 80 млрд. дол. [4, 49].

В сучасних умовах інноваційних змін посилюється американо-болгарська економічна взаємодія. Згідно офіційної статистики, американські прямі приватні капіталовкладення у болгарську економіку зросли за 2000-2004 рр. на 71% - з 236 млн. дол. до 404 млн. дол. За цим показником США займають 8 місце поряд з Кіпром, Болгарією, Угорщиною, Швейцарією [5, 30].

Американо-болгарський товарообіг за 2000-2005 рр. збільшився майже вдвічі з 348 млн. дол. до 722 млн. дол. Для торгівлі між двома країнами характерний випереджаюче зростання імпорту США із Болгарії. Експорт США в Болгарію збільшився з 113 млн. дол. у 2000 р. до 268 млн. дол. у 2005 р., а імпорт відповідно з 235 млн. дол. до 454 млн. дол. В результаті дефіцит торгового балансу США зріс за цей період з 122 млн. дол. до 335 млн. дол. [5, 29, 31].

Головні товари, які США імпортує із Болгарії є: верхній одяг, меблі, табак, нафта, стальний прокат, текстиль та ін. А в Болгарію США експортують руди, концентрати, вугілля, металоконструкції, телекомунікаційне обладнання, комп’ютери, літаки, авіаобладнання, медикаменти. В товарній структурі американо-болгарської торгівлі переважають сировинні і енергетичні товари (57%), друге місце по вартості займає імпорт машин та обладнання (27%) і споживчих товарів (16%). Частка Сполучених Штатів у болгарському імпорті складає 3%, а в експорті – 4,5% [5, с. 31].

Сполучені Штати Америки постійно надають економічну допомогу Болгарії. З 1991 р. по 2005 р. Агентство міжнародного розвитку Сполучених Штатів надало 600 млн. дол. Болгарії на здійснення різних інноваційних програм економічного і соціального характеру [5, с. 33].

Сполучені Штати Америки є стратегічним партнером України, що зумовлено великою роллю США у світовій економіці та політиці.

Ринок США дуже привабливий для українських виробників, тому Україна зацікавлена в розширенні товарообігу між державами. У 1992 р. було укладено торговельно-економічну угоду між Україною і Сполученими Штатами.

За обсягом товарообігу у 2000 р. США посідали четверте місце в українській зовнішній торгівлі, а в 2005 р. - лише сьоме. На США припадає 2,4% товарообігу України (в 2000 р. – 4%) [3, 128].

Україна експортує у США переважно чорні метали та продукцію хімічної промисловості. У групі чорних металів в нашому експорті зростає питома вага чавуну (68% в 2000 р.), тоді як питома вага сталі знижується. Імпорт України із США складається із машин, обладнання та продовольчих товарів.

Товарообіг між країнами розвивається повільно. Це не відповідає потенційним мождивостям обох партнерів. За період 1995-2000 рр. товарообіг між США і Україною збільшився в 1,2 рази, тоді як з Німеччиною - в 1,7 рази, з Італією - в 3,5 рази. За 2000 – 2005 рр. експорт України у США збільшився у 1,3 рази, а експорт зріс у 2,3 рази [3, 129].

У торгівлі послугами частка США вища, ніж у торгівлі товарами. В українському експорті послуг США посідають (2005 р.) четверте місце (після Росії, Великої Британії та Швейцарії) - 281 млн. дол., в імпорті - друге (після Росії) - 313 млн. дол. [3, 129].

Пріоритетним напрямком зовнішньоекономічної діяльності України є залучення інвестицій із США. Загальний обсяг ПІІ в Україні дуже обмежений – 18,4 млрд. дол. (2006 р.). Сполучені Штати тут посідають п’яте місце, їх інвестування складало 1,3 млрд. дол.

Активізується офіційна допомога США Україні, загальна вартість якої у 2003 р. перевищила 3 млрд.дол. Вона була спрямована на програми демократії – 54, 7 млн. дол. (29%); на економічні і соціальні реформи – 48 млн. дол. (25%); на безпеку і правозахист – 71,5 млн. дол. (38%); на гуманітарну допомогу – 2 млн. дол. (1%); на різні ініціативи – 12,3 млн. дол. (7%) [1, с.42-43].

США надають великого значення участі в інтеграційних процесах. Основні напрямки їх міжнародної економічної інтеграції - американські континенти з перспективою розширення Північно-Американської Зони Вільної Торгівлі (НАФТА) на всю Латинську Америку й Азіатсько-Тихоокеанський регіон з перспективою перетворення АТЕС на спільний ринок.

У процесі глобалізації США претендує на світове економічне лідерство; ці претензії виправдовуються їхнім величезним економічним потенціалом і стабільно позитивною динамікою зростання американської економіки.

Таким чином, в сучасних умовах глобалізації світових процесів Сполучені Штати Америки підтримують тісні економічні відносини з різними країнами світу.

Література:

1. Америка – Украина: экономика и политика // Экономика и управление в зарубежных странах (по материалам иностранной печати). – 2005. - №6. – С. 36 - 47

2. Экономическая история США // Международная экономика. – 2008.- № 2. – С. 66 - 71

3. Економіка зарубіжних країн / За ред. Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського, В.М.Осипова. – 3-тє вид. перероб. та доп. – К: ЦУЛ. – 2007. – 544 с.

4. Инвестирование США в японскую экономику // Экономика и управление в зарубежных странах (по материалам иностранной печати). – 2008. – №1. – М. – С. 38-53

5. США – Болгария: торгово-экономическое сотрудничество // Экономика и управление в зарубежных странах (по материалам иностранной печати). – 2007. – №9. – М. – С. 27-37