Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

Шапошнікова О.М., к. держ. упр., доцент

Евсюкова Л.Ю.

Долинкевич В.С.

Донбаська Національна академія будівництва та архітектури

Механізм підвищення інвестиційної привабливості

національної економіки.

Постановка проблеми. Рішення іно­земних інвесторів щодо вкладення капіталу в ту чи іншу країну моти­вується великою кількістю чинників інвестиційної привабливості еконо­міки країни. Тому важливо дослідити основні наукові підходи, провести уза­гальнення та систематизувати основні чинники, що визначають інвестиційну привабливість економіки, галузі, регіону.

Аналіз останніх досліджень і пуб­лікацій. В Україні останнім часом  з'я­вилась низка публікацій з досліджувальної теми, які здебільшого розрізне­но характеризують чинники, що пози­тивно або негативно впливають на інвестиційний клімат країни-реципієнта. Особлива увага приділяється питанням політичного характеру. Однак, з моменту приєднання України до СОТ  інвестиційна привабливість окремих галузей національної економіки поліпшується а саме: машинобудування, харчової галузі, сільського господарства. Україна експортує зерно  у 87 країн світу. Підвищення інвестиційної привабливості національної економіки є не тільки політичним питанням, но   і економічним, соціальним питанням (зменшується кількість безробітних, зростає середня заробітна платня і т.д.).

Мета статті. Метою даної роботи є методологічне дослідження основних чинників інвес­тиційної привабливості економіки, систематизації і класифікації їх по ок­ремих групах, а також аналіз основних складових інвестиційної привабливості економіки та окремих її галузей.

Викладення основного матеріалу. Важливою характерною рисою розвитку міжнародних інвестиційних про­цесів є постійна диверсифікація капіталів у різні країни, що зумовлено впливом багатьох мотиваційних чинників, які по різному. проявляються в часі і просторі. Тому для прийняття інвестором рішення щодо вкладення капіталу в ту чи іншу країну потрібна об'єктивна оцінка інвестиційної при­вабливості економіки країни - реципієнта на основі узагальнення сукуп­ності мотиваційних чинників, якими керуються інвестори. Всі чинники інвестиційної привабливості можна поділити на дві групи. До першої відносять: значний ринок із незадоволеним попитом на товари і послуги, високий рівень загальної освіче­ності населення і кваліфікації персо­налу, вигідне транспортно-географічне розташування, низький рівень заробітної плати, порівняно легкий доступ до сиро­винних ресурсів. До другої групи належать:  нестабільність законодавства,  неврегульованість   земельних правовідносин,  низький рівень розвитку конкуренції, недосконалість податкового зако­нодавства,  низьку виконавчу дисципліну в органах влади і управління, низьку платоспроможність біль­шості населення.

Головною засадою високих темпів підвищення конкурентоспро­можності економіки насамперед є інвестиційна активність її суб'єк­тів. Темпи інвестування в економіку мають перевищувати темпи збільшення обсягів ВВП, забезпечуючи належний рівень капіталоємності промисловості В Україні за стабільного 1,5,%-го приросту ВВП необхідно мати 3,5-4%-ве збільшення капіталовкладень. Інвестиційний клімат має бути сприятливим насамперед для держави з формованим  інвестиційним кліматом у регіонах, і це стосується як національного капіталу, так і зовнішніх інвестицій. Світовий досвід показує, що для ста­більного економічного зростання інвес­тиції мають бути на рівні 19-25% від обсягу ВВП, а в Україні цей показник має тенденцію до скорочення — з 23% у 1990 р. до 13,7% у 2007 р.

Головним джерелом інвестицій зали­шаються власні кошти підприємств, за рахунок яких здійснено 66% усіх капіта­ловкладень, а кошти державного бюдже­ту складають лише 6,4% від загального обсягу інвестицій. Важливе значення для вкладення інвестицій в інші країни має лібе­ралізація регуляторної політики країні [6; 9]. З позиції іноземного інвестора йдеться про регуляторну інвестиційну привабливість країни - рецепієнта. Під регуляторною приваб­ливістю слід розуміти сукупність умов, сприятливих для підприємниць­кої та інвестиційної діяльності, по­мірна регуляторна політика держави та органів влади на всіх рівнях, дос­татній рівень лібералізації господарсь­ких відносин підприємств з державою, її. владними структурами на всіх рівнях та між суб'єктами підприєм­ницької діяльності.

Темпи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні за минулий рік найвищі   - 18%, такий ріст став можливим завдяки прийняттю спрощеної системи оподатковування і впровадженій регуляторній політиці. Заставою успішного розвитку малого і середнього бізнесу в майбутньому, стало введення обстежень замість перевірок. У машинобудуванні обсяги виробництва порівняно з 2006 роком збільшилися на 28,6%. Зростання виробництва спостерігалось за всіма основними видами діяльності галузі. Найбільший приріст одержано у виробництві автомобільного транспорту (60,6%), машин для добувної промисловості і будівництва (34,3%), контрольно-вимірювальних приладів (32,5%), у залізничному машинобудуванні (31,1%). За попередніми даними, у 2007 році загальний обсяг продукції сільського господарства проти 2006 року скоротився на 5,6%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 4,3%, в господарствах населення – на 6,5%.

         Висновки і перспективи. Таким чином, для покращення інвестиційної привабливості національної економіки необхідно застосовувати перш за все економічні механізми, як покращення умов для іноземних інвесторів (пільгові, податкові та митні нараховування), підвищення якості виробляємих товарів та послуг поліпшення чинників для розвитку малого та середнього бізнесу. Слід відмітити, що за останній час деякі показники погіршилися але подолавши політичну кризу, Україна має всі умови стати розвиненою європейською державою.

Література:

1.     У дзеркалі статистики.// Урядовий кур’єр. - №15. – 2008.

2.     Класифікація чинників інвестиційної привабливості економіки.// Ринок цінних паперів України. - № 9-10. – 2007.