Экономические науки/11.Логистика

Аспірантка Позняк О.В.

Національний авіаційний університет, Україна

Логістичні концепції в управлінні затратами.

На жаль в науковій літературі з логістики немає чіткого трактування логістичної концепції. Викликано це тим, що визначення та співвідношення базових понять є ще не достатньо вивченими і потребують подальшого дослідження. Тому і виникає необхідність у чіткому визначенні.

Деякі визначають логістичну концепцію як парадигму (керуючу ідею), як платформу підтримки бізнесу та інструментарій оптимізації ресурсів підприємства при управлінні основними та супутніми потоками.

Погоджуючись з приведеними визначенням, все ж зауважимо, що логістична концепція, на нашу думку, це нова філософія управління реальними процесами (матеріальними та фінансовим потоками) та сукупними потоками, покликана сформулювати чіткі цілі, завдання та дії, що спрямовані на їх реалізацію, як у короткостроковій так і у довгостроковій перспективі та основана на інтегрованому та системному підході.

Вона є тим базисом, на якому формується логістична стратегія підприємства. Таким чином . можна говорити, що логістична концепція – є системою стратегічних цілей, що формує стратегічну модель розвитку підприємства на основі власного інструментарію –логістичних технологій.

Формування теорії логістики здійснювалося за рахунок поступового синтезу чотирьох концепцій[3]:

1. аналізу загальних витрат;

2. системного підходу;

3. поліпшеного сервісу;

4. уваги до каналів фізичного розподілу.

Розвиток логістики характеризується тим, що одночасно з еволюцією її концепції іде процес розвитку поглядів та розробки методологічних основ калькуляції логістичних затрат. Але цей процес відбувається не швидко і досить не однозначно.

Імпульсом до проведенню досліджень та аналізу логістичних затрат було нестабільне економічне положення західних країн в середині 50-х років, що стало причиною зниження прибутку компаній. На початку до таких затрат відносили сукупність затрат на операції з переміщення товарів (затрати на транспортування, складування, обробку замовлень і т.д). Далі логістичні затрати стали розглядати як оптимізацію затрат на переміщення готової продукції, включаючи її зберігання та утримування запасів, упакування та підтримуючу діяльність (запасні частини, після продажний сервіс). Що стосується частки затрат на після продажне обслуговування в країнах США, Франції, Канади, Італії та Великобританії то, наприклад, в структурі повної вартості електронного устаткування вона трималась на рівні 42…43% на протязі цілого десятиліття.

В зв’язку з інтеграцією логістичних функцій та розвитком ідеї функціональних компромісів більшість компаній у своїй логістичній діяльності взяли на озброєння концепцію «повних затрат розподілення». До їх складу включили затрати по забезпеченню виробництва матеріальними ресурсами, пояснюючи це тим, що рішення, що відносяться до рівня обслуговування, істотно впливають на розмір товарно-матеріальних запасів, які необхідно тому включити до системи логістики. Аналіз співвідношення затрат, пов’язаних з одного боку з матеріально-технічним забезпеченням виробництва, а з іншого – з розподіленням готової продукції різних галузей промисловості показав, що, наприклад, у Франції перші з них складають порядку 1,5…9% продажної ціни, а другі – 3…24%, тобто в два-три рази більше перших.

В подальшому, коли набуло розповсюдження межфункціональні компроміси, відбулася відмова від ізольованого розгляду заходів раціоналізації сфери обігу та виробництва, і до комерційної практиці компаній почали впроваджувати метод сумарних затрат. Іншими словами, компанії почали проводити аналіз загальної величини затрат, що отримав назву «принцип однієї парасольки».

Саме випущена у 1956 році монографія Howard T.Lewis, James W.Culleton, Jack D. Steel «The Role of Air Freight in Physical Distribution» [1], що була присвячена вантажному авіатранспорту, запропонувала новий підхід до оцінки логістичних затрат. Намагаючись обґрунтувати існування більш дорогих авіаперевезень, автори ввели концепцію загальних затрат логістики та метод «TDC» - total distribution cost (принцип «однієї парасольки»). Згідно з цим, загальні затрати включають в себе всі затрати, що є необхідними для забезпечення потреб логістики.

Автори показали свій підхід на прикладі розподілення електронних комплектуючих, в якому високі змінні затрати повітряних перевезень більш ніж компенсуються скороченням затрат на утримування та зберігання запасів на складі. Їхній висновок доводив, що для забезпечення належного рівня обслуговування споживачів з найменшими загальними затратами логістична система повинна бути організована таким чином, щоб запаси централізовано зберігалися на одному складі, а постачання здійснювалось повітряним транспортом. Ця схема визначає аналіз співвідношення між різними видами затрат та показує, як загальні затрати можуть бути знижені завдяки ретельній інтеграції логістичних операцій.

Треба зауважити, що концепція загальних затрат не знайшла свого практичного застосування для аналізу логістики. Це було викликано тим, що тривалий час основною рисою управлінської діяльності, в сукупності з бухгалтерським обліком, було намагання до максимального зниження затрат у кожній функціональній сфері логістиці, при практично повній відсутності зацікавленості у загальних затратах.

Менеджери, за звичай, спрямовують зусилля до мінімізації функціональних затрат в одній з сфер, припускаючи, що це призведе до скорочення всього комплексу затрат.

На нашу думку, практичне застосування цієї концепції недооцінене. Вона дає змогу дослідити, як співвідносяться між собою ці функціональні затрати. Таке дослідження дозволяє визначити за елементами всю структуру затрат на логістику та показує необхідність аналізу функціональних затрат та відносної ваги їх для підприємства. Але, не зважаючи на це, завдання розробки та впровадження ефективної системи розподілу затрат на логістику так і лишилась не вирішеною аж до 90-х років. А деякі «загартовані часом» методи бухгалтерського обліку продовжують слугувати перепоною для повноцінного впровадження цієї концепції.

Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію її затрат. Калькуляція затрат стала здійснюватися не за функціональним принципом, а з орієнтацією на кінцевий результат, коли першочергово визначається обсяг та характер роботи логістичної системи, а потім затрати, що пов’язані з її виконанням.

За цих умов отримав розвиток новий підхід до урахування затрат, що складався з розробки «місій». Місію ми визначаємо як сукупність цілей, досягнення яких повинна забезпечити система з мінімальними затратами у зручний для споживачам строк з дотримання необхідної партійності та інтервалів відправок.

Практичному застосуванню даного методу ми завдячуємо новаторській праці Т.Баррета [4]. Запропонований ним метод вимагав виявлення центрів видів діяльності (функціональних центрів), що пов’язані з конкретною місією (транспортування, зберігання, створення запасів, збут та ін.), тобто затрати по обслуговуванню споживачів на ринку повинні бути ідентифіковані.

У відповідності до концепції «місії» одним з базових принципів калькуляції логістичних затрат стало вимога обов’язкового відображення матеріальних потоків, що перетинають традиційні функціональні кордони, які виникають при виконанні окремих операцій. Тобто даний метод повинен надати можливість здійснити окремий аналіз затрат та доходів за типами споживачів та сегментами ринку чи каналами розподілу.

Така вимога виникає у зв’язку з тим, що оперування середніми показниками функціональних затрат приховує в собі небезпеку. Це викликано тим, що у випадках ідентифікації затрат можуть не потрапити в поле зору значні відхилення в той чи інший бік від середніх значень.

Проводячи калькуляцію затрат за методом «місій» підприємство, за допомогою побудови матричної моделі, може відібрати найбільш вигідні з точки зору цілей обслуговування. А у випадку залучення декількох центрів активності (наприклад, транспортних підприємств), даний метод допомагає вибрати такий центр, який має можливість з мінімальними для підприємства-замовника чи сприйнятими для обох сторін затратами здійснити логістичні операції в межах поставлених цілей[2].

Таким чином, сучасна система калькуляції затрат розглядається з одного боку, як система, що визначає загальні затрати на логістику у відповідності до її цілей («виходів»), а з іншого – як сума затрат, що пов’язані з виконанням традиційних функцій логістики («входів»). При цьому затрати за «виходами» та «входами» узгоджуються між собою.

Концепція управління логістичними затратами підприємства, яка є складовою частиною концепції управління підприємством спрямована на досягнення того мінімального рівня не лише логістичних, а і загальних затрат підприємства при якому, виконання завдань по обслуговуванню клієнтів буде оптимальним.

При розробці концепції управління логістичних затрат підприємства стикаються з певними проблемами:

· визначення затрат;

· розробки класифікації для практичного застосування;

· виділення логістичних затрат із загальних затрат підприємств;.

· адаптація існуючої чи розробка нової системи обліку (бухгалтерського та управлінського).

Основною ціллю підприємства повинно бути зниження загальних затрат на всі види логістичної діяльності, а не оптимізація кожного ізольовано. Більш того, намагання знизити затрати лише по окремих видах діяльності можуть призвести до збільшення загальних затрат. Менеджери з логістики повинні враховувати всю сукупність затрат. Ефективного менеджменту та фактичного зниження загальних затрат можливо досягнути лише в тому випадку, якщо розглядати логістику як інтегровану систему та мінімізувати загальні затрати з урахуванням виконання всіх завдань підприємства по обслуговуванню споживачів.

Мислення категоріями повних затрат передбачає їх мінімізацію у процесі раціоналізації структури та рівня окремих складових, тобто при обґрунтуванні зростання однієї із складових логістичних затрат мають бути ідентифіковані певні позитивні наслідки: або адекватна чи більша редукція іншої (інших) складових логістичних затрат, або підвищення акцептованого рівня обслуговування, або і те, і друге одночасно. У протилежному випадку таку раціоналізацію логістичних затрат слід визначити незадовільною. Отже, необхідна точна і конкретна інформація щодо структури логістичних затрат, чинників впливу та характеру їхньої зміни.

Литература:

1. Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: Интегрированная цепь поставок./ Пер.с англ.- М.: ЗАО «Олимп-Бизнесс», 2005.С.35-37

2. Мешкова Л.Л., Белоус И.И., ФроловН.М. Логистика в сфере материальных услуг (На примере снабженческо-заготовительных и транспортных услуг). 2-е изд. испр. и перераб.Тамбов: Изд-во Тамб.гос.техн.ун-та, 2002.-188с

3. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури. – 2004.-С.9

4. Barrett T. « Mission Costing: A New Approach to Logistics Analysis». International Journal of Physical Distribution and Materials Management. Vol.12, №7, 1982